26 серпня 2015 року Справа № 803/1679/15
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась з позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, Володимир-Волинська ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.06.2015 року №11257-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що транспортний податок з фізичних осіб, визначений у статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України), був запроваджений згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015 року. Однак, на думку позивача, вимога щодо сплати даного податку у 2015 році суперечить принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого п.п.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України, згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Оскільки згідно вимог Бюджетного кодексу України бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, то зміни до ПК України, внесені за кілька днів до початку бюджетного періоду 2015 року, не можуть застосовуватись до позивача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, та просив їх задовольнити.
В поданих суду запереченнях та в судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов ОСОБА_3 не визнав та зазначив, що стаття 267 ПК України передбачає обов'язок власників транспортних засобів, які використовуються до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см., сплатити транспортний податок у розмірі 25000 грн. За таких обставин прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 16.06.2015 року №11257-17 вважає правомірним та просить в позові ОСОБА_3 відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Судом встановлено, що Володимир-Волинською ОДПІ 16.06.2015 року сформовано та направлено ОСОБА_3 податкове повідомлення-рішення №11257-17, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн. (а.с.5).
Так, у відповідності до вимог п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (п.п.267.1.2 цієї статті)
Згідно з п.п.267.3.1 п.263.1 ст.267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. (п.267.4 ст.267 ПК України).
Як передбачає п.п.267.5.1 п.267.5 ст.267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Порядок обчислення і сплати податку, строки сплати передбачено у пунктах 267.6, 267.7 та 267.8 статті 267 ПК України, відповідно до яких обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.
З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Судом встановлено, що відповідно до інформації УДАІ УМВС України у Волинській області від 26.01.2015 року №11/402, яка надсилалась на адресу Головного управління ДФС у Волинській області щодо реєстрації на території Волинської області транспортних засобів з роком випуску до 5 років та об'ємом двигуна більше 3000 куб.см., ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки «Ніссан Мурано», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 3498 куб.см. (а.с.13-14). Дана обставина не заперечувалась в судовому засіданні представником позивача.
Таким чином, з врахуванням чинних положень ст.267 ПК України, позивач ОСОБА_3 як власник транспортного засобу з роком випуску до 5 років та об'ємом двигуна більше 3000 куб.см. зобов'язана сплатити до бюджету транспортний податок в розмірі 25000,00 грн.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про порушення принципу стабільності податкового законодавства, відтак протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.
Так, у статті 4 ПК України визначено основні засади податкового законодавства України та передбачено, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Дісно згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015 року, статтю 267 ПК України викладено в новій редакції. Прийнятими змінами до ПК України запроваджено з 2015 року обов'язок власників легкових автомобілів з роком випуску до 5 років та об'ємом двигуна більше 3000 куб.см. по сплаті транспортного податку в розмірі 25000,00 грн.
Суд вважає, що порушення законодавцем принципу стабільності податкового законодавства України щодо внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів пізніше шести місяців до початку нового бюджетного періоду не є підставою для звільнення платника податку від обов'язку сплатити такий податок у відповідному податковому періоді та не може бути безумовною підставою для скасування оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_3, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, тому з позивача слід стягнути решту суми судового збору.
Згідно квитанції від 16 липня 2015 року (а.с.2) при подачі адміністративного позову позивач сплатила судовий збір в розмірі 182,70 грн. Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню із позивача, становить 1644,30 грн. (1827,00 грн. - 182,70 грн. = 1644,30 грн.).
Керуючись статтями 11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
В задоволенні адміністративного ОСОБА_3 до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
ОСОБА_4Плахтій
Постанова в повному обсязі складен 31 серпня 2015 року.