Справа № 544/678/13-ц
Пров. № 2/544/284/2013
іменем України
04 червня 2013 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Сайко О.О.,
за участі секретаря - Несена О.І.,
позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 (фізичних осіб),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Леніна, 41 справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_1 у квітні 2013 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства ( далі - ОСОБА_4) «Страхова компанія «ПЗУ Україна», зазначивши, що 23 червня 2012 року близько 20 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем HYUNDAI І30, державний номер НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Червоноармійській м. Пирятина під час виконання обгону автомобіля AUDI на перехресті з вулицею Кошового допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що належить позивачу, під керуванням її сина ОСОБА_5, який виконавши поворот з другорядної дороги на головну рухався йому назустріч. В результаті ДТП обидва автомобілі отримали технічні пошкодження. Обоє водіїв були притягнуті до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. На момент пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля HYUNDAI ОСОБА_3 була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. 03.07.2012 року позивачка звернулася із заявою до Страхової компанії «ПЗУ Україна» про виплату страхового відшкодування. 04.08.2012 року була проведена оцінка матеріального збитку. Згідно звіту спеціаліста про оцінку №164/12 вартість відновлювального ремонту автомобіля складає з урахуванням зносу та без врахуванням товарної вартості 27362 грн 35 коп, що не перевищує ліміту відповідальності за страховим полісом ОСОБА_4 «Страхова компанія «ПЗУ Україна» №АВ-0236335. Величина втрати товарної вартості автомобіля становить 2903,98 грн. 23.10.2012 року позивачка отримала листа страхової компанії, яким їй було відмовлено у виплаті страхового відшкодування на тій підставі, що вона не надала всіх передбачених законом документів, що позбавило страховика можливості встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання чи розмір заподіяної шкоди. Відповідач ОСОБА_3 заподіяну позивачці шкоду добровільно не відшкодував, посилаючись на те, що її повинна відшкодувати страхова компанія.
Просить стягти з відповідачів на свою користь відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням належного їй автомобіля у сумі 30266 грн.33 коп та пеню у розмірі 2291 грн.14 коп, витрати на проведення експертної оцінки автомобіля 600 грн та витрати із сплати судового збору.
У судовому засіданні позивачка відмовилася від позовних вимог до ОСОБА_3 просить стягнути із страхової компанії майнову шкоду у сумі 27 362,35 грн (без урахування величини утрати товарної вартості) та пеню у розмірі 2291 грн.14 коп, витрати на проведення експертної оцінки автомобіля 600 грн та витрати із сплати судового збору.
Представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав вказавши, що ДТП, яке трапилося 23.06.2012 сталося насамперед з вини водія ОСОБА_3 , у діях якого є ряд порушень Правил дорожнього руху, що стали причиною ДТП. Страхова компанія необґрунтовано та безпідставно відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування, тому просив стягнути з відповідача на користь позивачки майнову шкоду у сумі 27 362,35 грн (без урахування величини утрати товарної вартості) та пеню у розмірі 2291 грн.14 коп, витрати на проведення експертної оцінки автомобіля 600 грн та витрати із сплати судового збору.
Представник відповідача ОСОБА_4 «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, про слухання справи у його відсутність не повідомив.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність.
Суд вважає, що справу можна слухати у відсутність відповідачів на підставі наявних матеріалів справи.
Як зазначено у ст. 10, 11 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено:
23 червня 2012 року близько 20 год. по вул.Червоноармійській м.Пирятина сталася дорожньо-транспортна пригода за участі водіїв ОСОБА_3, який керував автомобілем HYUNDAI І30, державний номер НОМЕР_1, та рухаючись по вул.Червоноармійській м. Пирятина під час виконання обгону автомобіля, що рухався у попутному напрямку, на перехресті з вулицею Кошового допустив зіткнення з автомобілем NISSAN QASHQAI, державний номер НОМЕР_3, що належить позивачці, під керуванням її сина ОСОБА_5, який виїхав йому назустріч з другорядної дороги, не надавши переваги у русі. У результаті ДТП обидва автомобілі отримали технічні пошкодження
Обидва водії були притягнуті постановою суду до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адмінправопорушення (а.с.15,16), яка відповідно до вимог ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України ( далі- ЦПК України) є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань чи мали місце події та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу ( далі - ЦК ) України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності та інше) володіє транспортним засобом..., використання якого створює підвищену небезпеку.
На момент пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля HYUNDAI І30, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 була забезпечена полісом ОСОБА_4 «Страхова компанія «ПЗУ Україна» №АВ-0236335 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (а.с.17).
Страхувальником згідно полісу є ОСОБА_3, а страховиком відповідач ОСОБА_4 «Страхова компанія «ПЗУ Україна». Забезпеченим транспортним засобом за договором є автомобіль HYUNDAI І30, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно зазначеного Полісу виплата страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну третьої особи внаслідок ДТП здійснюється відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»
Відповідно до ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування, особа, яка має право на відшкодування подає страховику відповідну заяву та інші документи, передбачені п. 35.2 Закону.
Відповідно до вказаних вимог закону 03.07.2012 року позивачка звернулася із заявою до відповідача про виплату страхового відшкодування. 04.08.2012 року на замовлення страхової компанії була проведена оцінка матеріального збитку.
23.10.2012 року позивачка отримала листа страхової компанії, яким їй було відмовлено у виплаті страхового відшкодування на тій підставі, що вона не надала всіх передбачених законом документів, всіх передбачених законом документів, що позбавило страховика можливості встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання чи розмір заподіяної шкоди (а.с.9).
З власної ініціативи позивача 20.12.2012 було проведене експертне автотоварознавче дослідження визначення матеріального збитку, завданого належного їй автомобілю НОМЕР_2 в результаті ДТП. Згідно висновку спеціаліста №164/12 вартість збитків, спричинених пошкодженням автомобіля складає з урахуванням утрати товарної вартості 30266 грн 33 коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу становить 27362, 35 грн, що не перевищує ліміту відповідальності за страховим полісом «Страхової компанії «ПЗУ Україна» №АВ-0236335. Величина втрати товарної вартості автомобіля становить 2903,98 грн. ( а.с.22-50).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( в редакції на день настання страхового випадку) страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно ч.18 ст.9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
За умовами договору страхування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 «Страхова компанія «ПЗУ Україна» розмір франшизи не встановлено.
Отже, враховуючи викладене, відповідач ОСОБА_4 «Страхова компанії «ПЗУ Україна» зобов'язана відшкодувати власнику автомобіля NISSAN QASHQAI, державний номер НОМЕР_3 шкоду, ОСОБА_1, яка вчасно звернулася до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, збитки, спричинені настанням страхового випадку. На думку суду, відмова відповідача у виплаті відшкодування є немотивованою, оскільки останній не вказує, які документи визначені законом повинні бути надані позивачкою для встановлення факту ДТП та її обставин чи розміру заподіяної шкоди та які обов'язки вона не виконала.
Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому позивач не довів, що дорожньо-транспортна пригода 23.06.2012 сталася внаслідок винних дій одного учасника ДТП ОСОБА_3
Відповідно до ч.1 п.3 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки , відшкодовується на загальних підставах, а саме:
- за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Пирятинського районного суду Полтавської області від 23 липня 2012 року, дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 23.06.2012 стала можливою внаслідок порушення водієм ОСОБА_5, якому позивач передала право керування належним їй транспортним засобом NISSAN QASHQAI, державний номер НОМЕР_3, пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, який рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю HYUNDAI І30, державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, який наближався до перехрестя проїзних частин по головній дорозі (а.с.16).
Відповідно до постанови Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 липня 2012 року водія ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він керуючи автомобілем HYUNDAI І30, державний номер НОМЕР_1, на перехресті вулиць Червоноармійська-Кошового м. Пирятина здійснив обгін автомобіля, який рухався попереду у попутному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем NISSAN QASHQAI, державний номер НОМЕР_3, який виїздив на перехрестя з другорядної дороги, чим порушив п. 14.6 а ПДР Україна (а.с.15).
Вказані постанови суду не були оскаржені учасниками ДТП та набрали законної сили.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.
Зазначене свідчить, що зіткнення автомобіля HYUNDAI І30, під керуванням відповідача ОСОБА_3 та автомобіля NISSAN QASHQAI, під керуванням сина позивачки ОСОБА_5, стало можливим внаслідок обопільної вини водіїв, які повинні нести спільну відповідальність за заподіяну шкоду.
При вирішенні питання про ступінь вини кожного з водіїв, суд враховує обставини, за яких сталося ДТП, наявні судові рішення, постановлені в порядку судочинства про адміністративні правопорушення, ступінь порушення Правил дорожнього руху кожним з учасників ДТП, взаємозв'язок цих порушень з наслідками, які настали та інші обставини.
Зокрема, суд враховує те, що водій ОСОБА_3 порушив категоричну заборону щодо обгону на перехресті, крім того, не впевнився у безпечності маневру, коли побачив автомобіль NISSAN QASHQAI, який виїхав з другорядної дороги та продовжив обгін (а.с.13). Як вбачається із схеми місця ДТП зіткнення автомобілів відбулося на смузі руху автомобілів за 5 м від правого узбіччя дороги, з якої повернув водій ОСОБА_5 (а.с.14). При цьому, водій ОСОБА_5 не надав переваги у русі автомобілю HYUNDAI І30 під керуванням відповідача ОСОБА_3Р, що рухався по головній дорозі, тобто порушення кожного з водіїв, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням пригоди. Таким чином, суд визначає частку вини водія ОСОБА_3 у розмірі 80% та частку вини водія ОСОБА_5 у розмірі 20 %.
Отже, враховуючи визначену судом ступінь вини ОСОБА_3 та заподіяння шкоди в період дії договору страхування цивільної відповідальності, укладеного ним та ОСОБА_4 «Страхова компанії «ПЗУ Україна», до відшкодування останньою на користь позивача підлягає 80% вартості відновлювального ремонту, визначеної Звітом про оцінку майна, та становить 27362,35х10%=21189,88 грн
Представник позивача в судовому засіданні зазначав, що з вини страховика не було вчасно виплачено позивачу страхове відшкодування, а тому в даних правовідносинах діє норма щодо стягнення неустойки, тобто позивачем здійснено нарахування пені.
Відповідно до п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє протягом періоду за який нараховується пеня.
Вимога про стягнення із страхової компанії пені в сумі 2291 грн. 14 коп. за прострочення виплати страхового відшкодування є необгрунтованою та безпідставною, оскільки враховуючи вищевикладені обставини ДТП (обопільна вина учасників у скоєнні ДТП) не можна безперечно стверджувати щодо наявності вини страховика у невиплаті позиваці заявленого позивачкою розміру відшкодування.
Також не підлягають відшкодуванню з відповідача кошти за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 600 грн.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Судом було встановлено, що 04 серпня 2012 року за направленням страхової компанії був проведений огляд автомобіля NISSAN QASHQAI для складання експертного висновку спеціалістом ОСОБА_6 ( а.с.32).
Як пояснив представник позивачки, спеціалістом була проведена оцінка матеріального збитку. 20.12.2012 року цим же оцінювачем було проведено автотоварознавче дослідження на замовлення позивачки, висновок про розмір завданої шкоди якого співпадав із попереднім висновком, наданому експертом страховій компанії. Тому підстав для покладення обов'язку страхової компанії відшкодувати позивачу витрати на проведення експертного дослідження суд не вбачає.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
У зв'язку з викладеним, на користь позивача повинні бути присуджені понесені нею судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 6,10,11, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004, ст. ст. 1187,1188 ЦК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», юридична адреса: вул. Дегтярівська,62, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код 20782312, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, за страховим випадком, який настав 23 червня 2012 року, 21189 грн. (двадцять одну тисячу сто вісімдесят дев'ять ) грн. 88 коп. страхового відшкодування.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», юридична адреса: вул. Дегтярівська, 62 , м. Київ-04112, ідентифікаційний код 20782312, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, у повернення сплаченого судового збору 218 ( двісті вісімнадцять) грн. 88 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.
Головуючий - О.О.Сайко
Повний текст рішення виготовлений 07.06.2013.