Рішення від 28.07.2010 по справі 2-4962/10

Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа № 2-4962

2010 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 року Рівненський міський суд

Рівненської області в особі судді - Дужича С.П.,

при секретарі - Прокопчук Л.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну спра­ву за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціоне­рного товариства "Західінкомбанк" про стягнення коштів депозиту по закінченню терміну та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що 09 березня 2006 року між ним та відповідачем було укладено договір банківського вкладу, згідно якого він передав відпо­відачу грошові кошти в сумі 25500 грн. строком на один рік з умовою виплати відповідачем відсотків по вкладу з розрахунку 15% річних. Внесення даних коштів підтверджується - документально. Протягом трьох років договір не розривався і автоматично продовжувався. 13 березня 2009 року, по закінченню терміну, він звернувся до банку з заявою про повернення депозиту та відсотків, загальна сума яких складає 33180 грн. Проте банк відмовляється її повернути.

Оскільки, він переніс операцію на серце, є інвалідом 3 групи, то зазначені кошти потрібні йому для лікування та відновлення здоров'я, а неповернення коштів, через постійні нервування та моральних страж­дань привело до погіршення здоров'я, тобто неправомірними діями від­повідача йому було завдано і моральну шкоду, яку він оцінює в десять тис. грн. Просять задоволити позов і стягнути з відповідача зазначені кошти.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ви­знав частково, в частині повернення депозиту, а в частині стягнення моральної шкоди не визнав повністю, посилаючись на те, що Постановою Правління Національного банку України від 12 лютого 2009 року "Про призначення тимчасової адміністрації в товаристві з обмеженою відпо­відальністю "Західінкомбанк"(наданий час ПАТ "Західінкомбанк"), за­проваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів терміном на один рік, тобто строком до 12 лютого 2010 року, що позбавляє відповідача можливості повернути внесений позивачем вклад. Моральна шкода не під­лягає задоволенню і з тих підстав, що правовідносини, що виникли між сторонами є договірними, відшкодування моральної шкоди у випадку їх порушення ст. 1167 ЦПК України не передбачені.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши мате­ріали справи встановив, що 09 березня 2006 року між позивачем та від­повідачем був укладений договір банківського вкладу, згідно якого, позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 25500 грн. строком на один рік з умовою отримання відсотків по вкладу з розрахунку 15% річних. Дані кошти були покладені на депозитний рахунок що підтвер­джується ощадною книжкою банку на ім'я позивача та не заперечуються представником відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу одна сторона - банк, що прийняла від другої сторони - вкладни­ка грошову суму - вклад, зобов'язується виплачувати вкладникові таку ж суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених дого­вором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, відповідач зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Посилання відповідача на запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, який запроваджений Постановою Правління Національ­ного банку України від 12 лютого 2009року "Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Західінкомбанк", як на підставу для відмови у задоволенні позову, суд вважає безпідставним, оскільки, згідно п.1 Постанови Правління Національного банку України "Про продовження мораторію на задоволення вимог креди­торів товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Західінконбанк" від 05 серпня 2009 року, передбачено продовження мора­торію на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_4 "Західінкомбанк" строком на шість місяців (з 13 серпня по 12 лютого 2010 року), крім зобов'я­зань банку за договорами банківських вкладів {депозитів та договора­ми банківських рахунків.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і бан­ківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних за­садах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику, як клієнту банку, а не кредитору, відповідно до законодавства України та умов договору, тобто вимоги мораторію не можуть розповсюджуватись на кредитні зобов'язання банку перед кредиторами.

На підставі зазначеної норми закону, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають кошти у валюті, у якій нею був розміщений вклад.

У зв'язку з викладеним банк повинен повернути позивачу як спожи­вачу, який відповідно до ст.ст. 4, 5, 21, 22 Закону України "Про за­хист прав споживачів" має право на захист своїх прав державою, вклад разом із нарахованими відсотками. Тому примусовому стягненню з відпо­відача на користь позивача підлягає сума в 33180 грн.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача мора­льної шкоди, то суд вважає, що вимоги позивача щодо відшкодування мо­ральної шкоди в розмірі 10000 грн. на підставі Закону України "Про захист прав споживачів" є безпідставними, оскільки положення п. 5 ч. 1ст. 4 згаданого Закону, передбачає право споживача на відшкодування моральної шкоди лише при заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Оскільки доказів щодо заподіяння такої шкоди позивачу суду не надано, то й ви­моги в цій частині є помилковими.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 1058, 1060 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 21, 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та ст.ст. 60, 88, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерно­го товариства "Західінкомбанк" про стягнення коштів депозиту по за­кінченню терміну та відшкодування моральної шкоди задоволити частко­во.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на користь ОСОБА_1 33180 (тридцять три тис. сто вісімдесят) грн. - заборгованості по депозитному вкладу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на користь ОСОБА_1 - 51(п'ятдесят одну) грн. - судового збору та ЗО(тридцять) грн. - за інформаційно-технічне за­безпечення.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на користь держави судові витрати по справі 280 (двісті вісімдесят) грн. 80 коп. - державного мита.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляцій­ного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протя­гом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рі­шення також може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку по­дання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановле­ний ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після за­кінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, як­що його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.П. Дужич

Суддя