Справа № 2-а-234/10
провадження у справі № 234
17 березня 2010 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді..............ОСОБА_1
при секретарі.......................ОСОБА_2
з участю: позивача...........ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3
до інспектора III взводу роти дорожньо-патрульної служби ОДЦЗ м. Житомир ОСОБА_4
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати постанову серії АМ № 079308 від 26.01.2010 року, винесену відповідачем, про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В обгрунтування своїх вимог зазначив, що дійсно в зазначений в оскаржуваній постанові день та час рухався на автомобілі Вольксваген, державний номер НОМЕР_1, по автодорозі Київ-Чоп зі швидкістю біля 60 км/год. Приблизно на відстані 0,5 км від місця встановлення дорожнього знаку «обмеження швидкості 50 км/год.» був зупинений відповідачем, який повідомив, що перевищив швидкість. З винесеною постановою категорично не згоден з наступних підстав: вимірювальний прилад «Беркут» не ідентифікує автомобіль із перевищеною швидкістю на моніторі та знаходився в руках інспектора, а не на штативі, як того вимагає чинне законодавство: на ділянці дороги, по якій рухався, був відсутній знак, який би інформував про те, що швидкість фіксується приладом вимірювання швидкості та автомобіль відповідача знаходився у провулку, а не на обочині дороги.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, судом належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не подав, заяви від нього про розгляд справи за його відсутності не надійшло. (а.с.7)
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
В судовому засіданні встановлено, що позивач має право керування транспортним засобом марки Уо1к5ша§еп, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.9).
26.01.2010 року відповідачем відносно позивача було складено протокол серії АМ 096941 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 цього дня, о 12 год. 39 хв., керуючи автомобілем Уо1кза§еп. державний номерний знак НОМЕР_1, на 212 км автодороги Київ-Чоп, перевищив швидкість на 26 км/год., рухаючись зі швидкістю 76 км/год., при обмеженні 50 км/год., чим порушив п. 12.9-6 ПДР України (,а.с.З).
Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АМ № 079308 від 26.01.2010 року позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гри., порушення зафіксоване приладом «Беркут» (а.с.2).
У відповідності до п. 12.9-6 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, - забороняється перевищувати максимальну швидкість, де встановлено дорожній знак «Обмеження максимальної швидкості».
В ч. 1 ст. 122 КУпАП зазначено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь- які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Оскаржувана постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.
Частиною 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Відповідно до п. 12.6 Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 77 від 26 лютого 2009 року «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом МВСУ № 242 від 02.06.2009 року) підставою для винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення, є матеріали щодо адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Відтак, посилання представника позивача на обов'язковість фіксації адміністративного правопорушення виключно працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, суд вважає безпідставними.
Покази позивача в частині того, що ним не перевищувалась допустима швидкість руху, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються адміністративним матеріалом. Крім того, суд сприймає їх критично та не бере до уваги, наявні підстави вважати, що вони дані ним з метою уникнення від адміністративної відповідальності. Оскаржувана постанова була винесена з дотриманням вимог, передбачених ст. 283 КУпАП, і не викликає у суду щодо правдивості обставин, викладених в ній.
Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. що було, в повній мірі, доведено в судовому засіданні. Відтак, суд вважає, що дії інспектора III взводу роти дорожньо-патрульної служби ОДДЗ м. Житомир ОСОБА_4 відповідають вимогам закону і підстав для скасування постанови не вбачає, а отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Стягнення накладено в межах, встановлених санкцією цієї статті.
Керуючись ст.ст. 11, 104. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, спг.ст. 251, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до інспектора III взводу роти дорожньо-патрульної служби ОДДЗ м. Житомир ОСОБА_4 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити за безпідставністю.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АМ № 079308 від 26.01.2010 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн., залишити без змін.
Постанова Новоград-Волинського міськрайонного суду набирає законної сіни після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Новоград-Волинський міськрайонний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанові!. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.О. Літвин