Постанова від 24.03.2010 по справі 2-а-24/10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-24/10

провадження у справі № 10

24 березня 2010 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді.............ОСОБА_1

при секретарі .............ОСОБА_2

з участю позивача............ОСОБА_3

представника позивача....ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3

до інспектора державної патрульної служби Києво-Святошинського взводу ДПС ДАІ ГУ МВС

України в Київській області ОСОБА_5

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії АІ № 017821 від 28.07.2009 року, винесену відповідачем, про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАГІ.

В обгрунтування своїх вимог зазначив, що дійсно в зазначений в оскаржуваній постанові день, час та місці рухався на службовому автомобілі Тойота, держаний номерний знак НОМЕР_1, однак допустимої швидкості руху не перевищував. З постановою не згоден, вважає її незаконною, винесеною з істотними порушеннями процедури і такою, що не відповідає обставинам справи та вимогам закону. Фіксація правопорушення приладом вимірювання швидкості «Візир» не може бути достатньою доказовою базою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки «Візир» не пройшов сертифікації Держспецзв'язку та його робота залежить від дії інспектора ДАІ.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що рухався зі швидкістю біля 75 км/год, позаду автомобіля «Нісан», швидкість якого була значно більшою. На фотознімках приладу «Візир», які показував відповідач, крім його автомобіля, був також зображений зазначений автомобіль «Нісан» з надписом перевищеної швидкості, однак якому саме автомобілю належала перевищена швидкість, зі знімків не зрозуміло.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, зазначив, що відповідачем не було долучено до матеріалів справи фотознімків, на підставі яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідач в судове засідання не прибув судом належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не подав, заяви від нього про розгляд справи за його відсутності не надійшло, (а.с.38)

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач по справі працює в Новоград-Волинському міськрайонному ТМО водієм автомобіля моделі Тоуоіа Ьапсісгиізег, держаний номерний знак НОМЕР_1. (а.с.39,40)

Відповідно до подорожнього листа службового автомобіля № 4082 від 28.07.2009 року та відряджувального посвідчення № 236, слідує, що позивач на автомобілі Тоуоіа Ьапсісгиізег, держаний номерний знак НОМЕР_1, 28.07.2009 року був відряджений до м. Києва для супроводу головного лікаря (а. с.41,42).

28.07.2009 року відповідачем відносно позивача було складено протокол серії АІ 017041 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУгіАП. відповідно до зміст якого вбачається, що ОСОБА_3 цього дня, о 16 год. 453 хв., керуючи автомобілем Тоуоіа. держаний номерний знак НОМЕР_1, на 32 км автодороги Київ-Чоп в зоні дії знаку 5.45 (населений пункт), перевищив швидкість руху на 34 км/год., рухаючись в населеному пункті зі швидкістю 94 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України, (а.с.23)

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 017821 від 28.07.2009 рок> позивача було притягнуто до адміністративної відповідатьності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. (а.с.З)

У відповідності до п.12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, - рух транспортних засобів у населених пунктах дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

В ч. 1 ст. 122 КУпАП зазначено, що перевищення водіями транспортних засобів встановленихобмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час розгляду справи щодо оскарження позивачем вищезазначеної постанови, судом було перевірено, чи прийнята вона: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення: з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 12.6 Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 77 від 26 лютого 2009 року «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом МВСУ № 242 від 02.06.2009 року) підставою для винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення, є матеріали щодо адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Судом встановлено, що відповідачем при оформленні матеріалів про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, всупереч вимогам КУпАП та вищезазначеної Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення не було долучено фотознімки, на підставі яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Як встановлено в судовому засіданні, автомобіль позивача з перевищеною швидкістю відповідачем зафіксований не був, що також і підтверджується відсутністю таких фотознімків в матеріалах справи. Відтак, суд ставить під сумнів правдивість обставин, викладених в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, оскільки особою, яка складала вищезазначені документи, не були дотримані вимоги чинного законодавства.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою приладу «Візир») повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Тобто перед застосуванням на території України «Візир» повинен був пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України. Суду не було надано експертного висновку або сертифіката відповідності приладу «Візир», тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Так як відповідач не надав суду заперечень проти позову, не навів переконливих доказів про відповідність протоколу та постанови про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_6 обставинам справи, суд вважає, що є підстави для скасування вказаної постанови, оскільки пояснення позивача ніким не спростовані, і тому суд вважає їх за правдиві.

Відтак, докази, що підтверджують наявність події і складу правопорушення відсутні, а тому суд приходить до висновку, що постанова про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 є необгрунтованою та задовольняє позов.

Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 1 ст. 247, ст.ст. 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною постанову серії АІ № 017821 по справі про адміністративне правопорушення від 28.07.2009 року, винесену інспектором державної патрульної служби Києво-Святошинського взводу ДПС ДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_5, про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., та скасувати її.

Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП провадженням закрити.

Постанова Новоград-Волинського міськрайонного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подасться через Новоград-Волинський міськрайонний суд Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. ЛпеАтійна скарга подасться \ тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча суддя

Попередній документ
49348676
Наступний документ
49348678
Інформація про рішення:
№ рішення: 49348677
№ справи: 2-а-24/10
Дата рішення: 24.03.2010
Дата публікації: 04.09.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (26.08.2015)
Дата надходження: 26.08.2015
Учасники справи:
головуючий суддя:
РІШКО ГАННА ІВАНІВНА