Справа № 11-cc/796/2267/2015 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: ОСОБА_2
17 серпня 2015 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги заступника прокурора Деснянського району міста Києва ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 06 серпня 2015 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Деснянського РУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_10 , погодженого із прокурором прокуратури Деснянського району міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а саме заборони залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відносно
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Хоменки Шаргородського району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 296 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді, відмова у застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту мотивовані тим, що при вирішенні цих питань слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 296 КК України, але визнав необґрунтованими та недоведеними доводи прокурора, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. При цьому слідчий суддя послався також на врахування даних про особу підозрюваного, а тому вирішив застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Не погоджуючись з таким рішенням, заступник прокурора Деснянського району міста Києва ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Деснянського району міста Києва ОСОБА_9 , вважаючи ухвалу слідчого судді необґрунтованою та незаконною, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зокрема, апелянт вважає, що слідчим суддею не взято до уваги обставини вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме те, що вказаний злочин вчинено на території підприємства ВАТ «Хімволокно» із застосуванням предмету, схожого на пістолет, а кримінальне правопорушення, передбачене, ч. 2 ст. 146 КК України, становить підвищену суспільну небезпеку.
Також автор апеляції стверджує, що під час розгляду клопотання старшого слідчого прокурором були доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Крім того, апелянт вважає, що слідчий суддя належним чином не оцінив відомості про особу підозрюваного. Зокрема, як зазначає прокурор, ОСОБА_8 не має постійного джерела доходів, вчинив злочини із застосуванням насильства та зброї і вини у вчиненні кримінальних правопорушень не визнає. Таким чином, автор апеляції вважає, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку прокурора, під час розгляду клопотання слідчим суддею не перевірено належним чином наявність у ОСОБА_8 місця проживання на території міста Києва, не надано належної оцінки дослідженому під час судового розгляду відеозапису подій 04 серпня 2015 року та показанням свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 .
Захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати. Зокрема, апелянт зазначає, що під час розгляду клопотання прокурором не було доведено наявність ризиків, які б свідчили, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а також вважає, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 296 КК України,є необґрунтованою.
Крім того, захисник вказує, що ОСОБА_8 має визначене місце проживання в місті Києві, неофіційно працює, раніше не судимий, співпрацює із органами досудового розслідування, не переховувався та не чинив опір при затриманні, приймав участь в тому, щоб віднайти потерпілих у провадженні, а також жодним чином не перешкоджав розслідуванню кримінального провадження. При цьому автор апеляції звертає увагу, що свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_14 відмовилися від написання заяв про вчинення відносно них кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, та останніми були написані розписки про відсутність претензій до ОСОБА_8 і його дій.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення і заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, пояснення захисника і підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу захисника, просили її задовольнити та заперечували проти задоволення апеляції заступника прокурора, вивчивши матеріали судового і кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги заступника прокурора Деснянського району міста Києва ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ Деснянського РУ ГУМВС України в місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100030009114 від 04 серпня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 296 КК України.
04 серпня 2015 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
06 серпня 2015 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 296 КК України.
Того ж числа старший слідчийСВ Деснянського РУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором прокуратури Деснянського району міста Києва ОСОБА_6 , звернувся до Деснянського районногосуду міста Києва з клопотанням про застосування щодоОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивовано необхідністю забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування і суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 06 серпня 2015 року в задоволенні даного клопотання старшого слідчого було відмовлено, а щодоОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя, всупереч доводам захисника, з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 296КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є докази, наведені у клопотанні старшого слідчого з доданими до нього матеріалами. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів. Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри,чогось очевидно недопустимого чи безпідставного не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Також слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги заступника прокурора, прийшов до правильного висновку, що жодним чином є недоведеними та необґрунтованими доводи прокурора, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про їх існування є обґрунтованим з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, однак для запобігання цим ризикам, як правильно визначив слідчий суддя, може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки жодних переконливих доказів, що ОСОБА_8 буде переховуватися від органів досудового слідства та суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в матеріалах провадження не міститься.
В сукупності із обставинами кримінального провадження та ризиками, приведеними у клопотанні старшого слідчого, для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 , його вік та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Таким чином, доводи прокурора та захисника щодо незаконності і необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді домашнього арешту, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та належним чином мотивував своє рішення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 06 серпня 2015 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчогоСВ Деснянського РУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_10 , погодженого із прокурором прокуратури Деснянського району міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а саме заборони залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити без змін, аапеляційні скарги заступника прокурора Деснянського району міста Києва ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4