Головуючий у 1-й інстанції: Денисюк М.В.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"28" лютого 2012 р. Справа № 2-а-3764/11
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Зарудяної Л.О.
ОСОБА_2,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 праці та соціального захиcту населення Рокитнівської райдержадміністрації Рівненської області на постанову Рокитнівського районного суду від "04" травня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 праці та соціального захиcту населення Рокитнівської райдержадміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії
Постановою Рокитнівського районного суду від 04.05.2011 року позов задоволено за період з 09.10.2010 року по 04.05.2011 року.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити в задоволенні позову.
Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Позивач звернувся до суду із позовом як потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення. Позивач отримує допомогу у зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону №796-ХІІ, але у розмірі, встановленому постановою КМУ.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”. Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри такої доплати в твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати застосуванню підлягає саме ст.37 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ від 26.07.1996р. за №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Ці кошти мають бути виплачені відповідачем згідно із Порядком використання коштів державного бюджету для використання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 20.09.2005р. №936.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 праці та соціального захиcту населення Рокитнівської райдержадміністрації Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рокитнівського районного суду від "04" травня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.С. Пасічник
судді: ОСОБА_5 ОСОБА_2
Роздруковано та надіслано (прост.):
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 вул.Квітнева,с.Карпилівка,Рокитнівський район, Рівненська область,34211
3- відповідачу ОСОБА_3 праці та соціального захиcту населення Рокитнівської райдержадміністрації Рівненської області вул.Кірова ,10,смт.Рокитне,Рокитнівський район, Рівненська область,34200