Справа № 2а/1770/5050/2011
19 грудня 2011 року 12год. 52хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1;
відповідача: представник ОСОБА_2, ОСОБА_3;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі
до Колективне сільськогосподарське підприємство "Пісківське"
про про стягнення заборгованості
Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача - Колективне сільськогосподарське підприємство "Пісківське" заборгованість по витратах на відшкодування пільгових пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 4589,52 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, просить позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечили з тих підстав, що підприємство знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності. Разом з тим зазначили, що УПФ в Костопільському районі виплачуються пільгові пенсії трьом дояркам, КСП "Пісківське", які призначені відповідно до п.п."д", "ж" ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення". КСП "Пісківське" не підпадає під вимоги п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 року №21-1, тому, що не використовує працю найманих працівників та на даний час проходить процедуру ліквідації. Також представники відповідача вказали, що КСП "Пісківське" не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Відтак, в задоволенні позову просять відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Пункт 1 ст.2. Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для юридичних осіб, незалежно від форми власності, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, до об'єкту оподаткування відносить фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV встановлено, що після 01.01.2004 року зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цим Законом. До 01 січня 2004 року діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідно до якого бюджетні, громадські, інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи відшкодовують Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку (п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 січня 2004 року за N 64/8663) (далі за текстом-Інструкція).
Така сама правова позиція була викладена і в Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 03.06.1999 року, №4-6, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.07.1999 року за №436/3729.
Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 року передбачений перелік працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи працівника.
Зокрема, встановлено (п. "ж" ст. 13 Закону №1788-ХІІ), що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 отримують пенсію на пільгових умовах як жінки, які працювали у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, а ОСОБА_6 отримує пенсію за віком. Довідки про розмір отримуваної пенсії містяться у матеріалах справи.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" №1461-111 від 17.02.2000 року порядок внесення плати за покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме - норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" №1461-111 від 17.02.2000 року частина 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виключена, а пункт 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" доповнений абзацом 4 такого змісту: "для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена ставка збору, зокрема, 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону.
Порядок покриття Пенсійним фондом України витрат на виплату і доставку пільгових пенсій визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правлінні Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкта підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Ознака щодо "використання праці найманих працівників" застосовується лише для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Згідно п. 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Пунктом 6.8. Інструкції передбачено, що підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Щодо посилань представника відповідача про те, що КСП "Пісківське" перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.
Пенсія - регулярна грошова виплата (у розрахунку на місяць), яка призначається у встановленому державою порядку як захід матеріального забезпечення за принципами загальнолюдської солідарності та субсидування.
Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ від 14.05.1992 (ст. 1): мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
У разі ліквідації підприємства без правонаступників повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляється.
У адміністративному позові та в розрахунку суми позову вказано період, за який КСП "Пісківське" зобов'язане відшкодувати фактичні витрати управління на виплату і доставку пільгових пенсій, а саме: серпень - жовтень 2011 року. На підтвердження нарахування та виплати пенсій представником позивача суду були надані довідки про нарахування пенсії, ксерокопії відомостей на виплату пенсій, соціальних допомог через відділення зв'язку та ксерокопії списків на виплату пенсій через банківську установу.
Отже, судом встановлено, що згідно даних обліку позивача за відповідачем станом на 11 листопада 2011 року рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень-жовтень 2011 року по Списку № 2 на загальну суму 4589,52 грн.
На виконання вимог п. 6.4 Інструкції, вимог п.7.4 Інструкції від 03.06.1999 року, позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення з розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно яких щомісяця, до 25 числа, відшкодуванню Пенсійному фонду підлягала сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначена на пільгових умовах працівникам відповідача. Розрахунки містять відомості про працівників (громадян), рік призначення пенсій, розмір призначеної пенсії.
Заперечення відповідача суд до уваги не бере як безпідставні, оскільки процедура оголошення ліквідації підприємства не є підставою для стягнення даної заборгованості і вирішується в порядку та відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який зокрема регулює питання повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Суд також не приймає до уваги твердження відповідача про те, що він звільнений від сплати внесків до Пенсійного фонду як такий, що не проводить господарську діяльність та немає доходів, оскільки в даній справі позовні вимоги стосуються стягнення витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах, а не внесків до Пенсійного фонду.
Щодо твердження відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду, то воно є помилковим і необґрунтованим, оскільки відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" а також Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, строк звернення до суду щодо стягнення заборгованості щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
З огляду на вищевикладене, зважаючи, що на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач доказів сплати заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 4589 грн. 52 коп. суду не надав, позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Згідно ст. 94 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства "Пісківське" на користь управління ПФУ в Костопільському районі заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №2 в сумі 4589 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 52 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Щербаков В. В.