Постанова від 13.08.2015 по справі 810/2202/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року (17:16) м. Київ 810/2202/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Касьянової О.В., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог та рішень,

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2014 № 0018391702 та № 0018401702, вимоги про сплату боргу від 08.08.2014 № 0018431702, рішення про застосування штрафних санкцій від 08.08.2014 № 001431702, податкової вимоги від 08.01.2015 № 2391-25 та рішення про опис майна в податкову заставу від 13.01.2015 № 5.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків контролюючого органу щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на доходи з фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Агенство Віасат», ТОВ «Укрдрім», ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Бізнес Консалт Плюс», ТОВ «Мерікс ЛТД», ТОВ «Пікк-Інтернешнл», ТОВ «Авто-Коннект ЛТД», ТОВ «Аквіта Трейд Союз», ТОВ «Сквар Плюс» за період 2011-2013 рр. та відсутності існування реальних господарських відносин з останніми, оскільки реальність господарських операції з вказаними суб'єктами господарювання підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які були надані до перевірки. Також, позивач не погоджується з висновками інспекції щодо завищення ФОП ОСОБА_3 суми чистого оподатковуваного доходу останнього за 2011-2013 рр. на загальну суму 2 406 056, 49 грн. Крім того, позивач зазначає про необґрунтованість позиції податкового органу в частині порушення ФОП ОСОБА_3 п.п. 1-2 п.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010, в результаті чого позивачу був донарахований єдиний внесок в сумі - 834 901, 81 грн. , у тому числі за 2011 рік - 73 408, 89 грн., за 2012 рік - 305 625, 72 грн. та за 2013 рік-455 867, 20 грн. Позивач зазначає, що до перевірки суб'єктом господарювання, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, було надано всі первинні документи, які засвідчують реальність господарських операцій.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, у задоволенні позовних вимог просив відмовити, вказуючи на те, що укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами договори є нікчемними в силу припису закону і не породжуються виникнення господарських відносин. Крім того, відповідач вказує на те, що виписані контрагентами позивача податкові накладні не оформлені належним чином, а тому не має підстав для визнання реального здійснення господарських операції з надання послуг між відповідними суб'єктами господарювання та позивачем.

У судовому засіданні представник позивача подав письмові прояснення та документи по справі, позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність поважних причин неявки представника відповідача та можливість розгляду справи за даної явки осіб, що беруть участь у справі.

Заслухавши пояснення позивача, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

03.07.2014 по 16.07.2014 Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів України було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої було складено акт від 23.07.2014 року № 1576/1-03/НОМЕР_4.

Перевіркою виявлені порушення позивачем наступних вимог:

- пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, у зв'язку з неналежним веденням позивачем обліку доходів і витрат за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

- п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, у зв'язку чим ФОП ОСОБА_3 було занижено суму чистого оподатковуваного доходу в загальній сумі 2 406 056, 49 грн., в тому числі за 2011 рік в сумі 211 553, 00 грн., за 2012 рік в сумі 880 765, 10 грн., за 2013 рік в сумі 1 313 738, 33 грн.

- пп. 1.2 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 занижено суму ЄСВ на загальну суму 834 901, 81 грн.;

- п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_3 було занижено суму чистих податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 521 835, 12 грн., в тому числі за лютий 2011 року ПДВ в сумі 18 000, 00 грн., за березень 2011 року ПДВ в сумі 30 388, 00 грн., за квітень 2012 року ПДВ в сумі 30 076, 67 грн., за травень 2012 року ПДВ в сумі 28 965, 17 грн., за липень 2012 року ПДВ в сумі 33 071, 57 грн., за серпень 2012 року ПДВ в сумі 32 631, 00 грн., за вересень 2012 року ПДВ в сумі 29 816, 66 грн., за листопад 2012 року ПДВ в сумі 19 333, 33 грн., за січень 2013 року ПДВ в сумі 31 666, 07 грн., за лютий 2013 ПДВ в сумі 16 110, 57 грн., за березень 2013 року ПДВ в сумі 36 700, 00 грн., за серпень 2013 року ПДВ в сумі 37 316, 07 грн., за вересень 2013 року ПДВ в сумі 364 83, 34 грн., за жовтень 2013 року ПДВ в сумі 37 333, 33 грн., за грудень 2013 оку ПДВ в сумі 38 650, 00 грн.

Зі змісту акта вбачається, що податковий орган зазначає, що позивачем було включено до складу валових витрат за період з 2011 по 2013 рік вартість придбаних товарів (послуг, робіт) безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів на загальну суму 2 4006 056, 49 грн. за відповідними договорам, які є нікчемними. Так, зокрема, податковий орган вказує на відсутність реального існування господарських відносин між ФОП ОСОБА_3 та такими контрагентами як ТОВ «Агенство Віасат», ТОВ «Укрдрім», ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Бізнес Консалт Плюс», ТОВ «Мерікс ЛТД», ТОВ «Пікк-Інтернешнл», ТОВ «Авто-Коннект ЛТД», ТОВ «Аквіта Трейд Союз», ТОВ «Сквар Плюс».

Також, в акті перевірки зазначено про заниження позивачем суми чистого оподатковуваного доходу за 2011-2013 рр. на загальну суму 2 406 056, 49 грн., що в свою чергу, призвело до невірного визначення ФОП ОСОБА_3 суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виникнення заборгованості з його сплати на суму 834 901, 81 грн.

Крім того, контролюючим органом зазначено, що ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року було безпідставно завищено суму податкового кредиту в розмірі 521 835, 12 грн., що був утворений як результат взаємодії позивача з вищевказаними контрагентами.

Також, відповідач зазначає про те, що придбані у відповідних контрагентів позивача товари та послуги не підтверджені автоматизованою системою співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на загальну суму 521 835, 12 грн.

Таким чином, податкова інспекція прийшла до висновку про те, що взаємовідносини

ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Агенство Віасат», ТОВ «Укрдрім», ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Бізнес Консалт Плюс», ТОВ «Мерікс ЛТД», ТОВ «Пікк-Інтернешнл», ТОВ «Авто-Коннект ЛТД», ТОВ «Аквіта Трейд Союз», ТОВ «Сквар Плюс» не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки виписані вищевказаними контрагентами податкові накладні не відповідають вимогам податкового законодавства в частині оформлення.

За результатами перевірки, контролюючим органом було зроблено висновок про безпідставне віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) суб'єктам господарювання. На підставі акта перевірки Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було винесено наступні документи :

- податкове повідомлення-рішення від 08.08.2014 № 0018401702, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 360 907, 81 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 86 261, 50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 08.08.2014 № 0018391702, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 521 835, 12 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 130 458, 78 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0018431702 від 08.08.2014 та вимога про сплату боргу (недоїмки) відповідно до яких позивачу було нараховано до сплати 83 490, 81 грн.;

- податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.08.2014 № Ф-00184431702, якою позивачу визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в суму 834 901, 81 грн.

Матеріалами справи встановлено, що, у зв'язку з несплатою позивачем податкового боргу, який був вказаний в відповідних податкових повідомленнях-рішеннях, податковим органом було надіслано на адресу позивача податкову вимогу від 08.01.2015 № 2391-25, відповідно до якої позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 516 706, 55 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 129 958, 38 грн. та суму податку на доходи фізичних осіб в розмірі 361 999, 96 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 86 261, 50 грн. Крім того, відповідачем було надіслано на адресу позивача рішення від 13.01.2015 № 5 по опис майна у податкову заставу.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, податковими вимогами та рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання його протиправним та скасувати, з приводу чого суд зазначає наступне. 30.03.2011 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенство «Віасат» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 3003, за умовам якого виконавець зобов'язався організувати замовнику транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту, а замовник зобов'язався приймати та оплачувати отримані послуги.

Згідно з п. 1.2 договору виконавець організовує надання послуг з перевезення пасажирів згідно затвердженого замовником Графіку руху транспорту (Додаток № 1) та використовує транспортні засоби: автобуси класу «Богдан А091» та Богдан А092».

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: вул.. Північна - вул. Г.Сталінграда - станція метро «Мінська»- вул. М.Тимошенко - вул. Малиновського - станція метро «Оболонь»- Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-А (далі - Маршрут № 1); площа Шевченка-вул. Вишгородська-вул. Лугова-вул. Богатирська-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-а (далі-Маршрут № 2); м. Вишгород

Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою м. Київ пр.-т Московський, 15-А (далі Маршрут № 3).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна договору складає загальну вартість послуг наданих виконавцем за цим договором.

Згідно з п. 3.4 договору замовник здійснює оплату за цим договором на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт виконавця, але не раніше підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 3.5 договору оплата послуг здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє по 31.12.2011 року.

15.02.2011 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдрім» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 15/02-11, за умовам якого виконавець зобов'язався організувати замовнику транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту, а замовник зобов'язався приймати та належним чином оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: вул.Північна - вул. Г.Сталінграда - станція метро «Мінська»- вул. М.Тимошенко - вул. Малиновського - станція метро «Оболонь»- Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-А (далі - Маршрут № 1); площа Шевченка-вул. Вишгородська-вул. Лугова-вул. Богатирська-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-а (далі-Маршрут № 2).

Згідно з п. 3.4 договору замовник здійснює оплату за цим договором на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт виконавця, але не раніше підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

З метою виконання умов договору, виконавець надав, а замовник прийняв послуги по перевезенню пасажирів на загальну суму 38 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 6 333, 33 грн.), що підтверджується актом виконаних робіт б/н від 28.02.2011, який підписаний уповноваженими посадовими особами сторін та скріплений печатками підприємств.

В подальшому позивач розрахувався за отримані від ТОВ «Укрдрім» послуги в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку позивача за період за 17.11.2011 р.

17.02.2011 ТОВ «Укрдрім» була виписана позивачу податкова накладна № 15 на суму 38 000, 00 грн., сума ПДВ за якою в розмірі 6 3 33, 33 грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період за лютий 2011 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 р. (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

01.02.2011 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт Універсал» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 01/02-11, за умовам якого виконавець зобов'язався організувати замовнику транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту, а замовник зобов'язався приймати та належним чином оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: вул. Північна - вул. Г.Сталінграда - станція метро «Мінська»- вул. М.Тимошенко - вул. Малиновського - станція метро «Оболонь»- Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-А (далі - Маршрут № 1); площа Шевченка-вул. Вишгородська- вул.Лугова-вул. Богатирська-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-а (далі-Маршрут № 2).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011.

Матеріалами справи встановлено, що вищевказаним контрагентом позивача було надано останньому послуги по перевезенню пасажирів на загальну суму 70 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 11 666, 67 грн., що підтверджується належним чином оформленим актом виконання робіт б/н від 18.02.2011.

Як вбачається з платіжного доручення № 9 від 03.02.2011 та виписки по рахунку позивача за період з 24.12.2014 по 25.12.2014, ФОП ОСОБА_3 здійснив повний розрахунок за поставлений товар.

04.02.2011 ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал» була виписана позивачу податкова накладна № 90 на суму 70 000, 00 грн., сума ПДВ за якою в розмірі 11 666, 00 грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період за лютий 2011 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 р. (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Також, 26.03.2012 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 26-03/12, за умовам якого виконавець зобов'язався організувати замовнику транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту, а замовник зобов'язався приймати та належним чином оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: вул. Північна - вул. Г.Сталінграда - станція метро «Мінська»- вул. М.Тимошенко - вул. Малиновського - станція метро «Оболонь»- Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-А (далі - Маршрут № 1); площа Шевченка-вул. Вишгородська- вул.Лугова-вул. Богатирська-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-а (далі-Маршрут № 2).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012.

З метою виконання умов договору, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана» було надано позивачу послуги з перевезення пасажирів на загальну суму 90 230, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 15 038, 33 грн.), що підтверджується актом виконаних робіт до договору № 26-03/12 від 26.03.2012 про організацію послуг по перевезенню пасажирів від 15.04.2012 та актом виконаних робіт до договору № 26-03/12 від 26.03.2012 про організацію послуг по перевезенню пасажирів від 30.04.2012, які підписані та скріплені печатками сторін.

Позивачем на підставі платіжних доручень за № 25 від 10.04.2012 на суму 52 000, 00 грн., № 26 від 11.04.2012 на суму 25 460, 00 грн., № 23 від 06.04.2012 на суму 55 000, 00 грн., № 24 від 09.04.2012 на суму 48 000, 00 грн. було здійснено повну оплату за отримані від ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана» послуги з перевезення.

В подальшому, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана» були виписані позивачу наступні податкові накладні:

- податкова накладна № 10 від 07.05.2012 на суму 173 791, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 28 965, 17 грн.);

- податкова накладна № 36 від 06.04.2012 на суму 55 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 9 166, 67 грн.);

- податкова накладна № 41 від 09.04.2012 на суму 48 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 8 000, 00 грн.);

- податкова накладна № 46 від 10.04.2012 на суму 52 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 8 666,67 грн.);

- податкова накладна № 50 від 11.04.2012 на суму 25 460, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 4 243, 33 грн.);

Вищевказані податкові накладні були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітний період за квітень 2012 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 р. (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

01.06.2012 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 01-06/12, за умовам якого виконавець зобов'язався організовувати замовнику транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту, а замовник зобов'язався приймати та належним чином оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: вул. Північна - вул. Г.Сталінграда - станція метро «Мінська»- вул. М.Тимошенко - вул. Малиновського - станція метро «Оболонь»- Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-А (далі - Маршрут № 1); площа Шевченка-вул. Вишгородська- вул.Лугова-вул. Богатирська-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-а (далі-Маршрут № 2); м. Вишгород-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою м. Київ, пр.-т Московський, 15-А (Маршрут № 3).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012.

З метою виконання умов договору, виконавець надав позивачу послуги з перевезення, про що сторонами було складено акт виконання робіт б/н від 31.07.2012. Загальна сума виконаних робіт складає 198 430, 00 грн. ( в тому числі ПДВ 33 071, 67 грн.).

В свою чергу, замовником було перераховано на рахунок виконавця грошові кошти в сумі 198 430, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 40 від 05.07.2012.

Також, виконавцем було виписано замовнику податкову накладну № 160 від 05.07.2012 на загальну суму 198 430, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 33 071, 67 грн.), яка

Булла включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період за липень 2012 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 р. (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

01.08.2011 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тесей ЛТД» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 01/08-12, за умовам якого виконавець зобов'язався організувати замовнику транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту, а замовник зобов'язався приймати та належним чином оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: вул. Північна - вул. Г.Сталінграда - станція метро «Мінська»- вул. М.Тимошенко - вул. Малиновського - станція метро «Оболонь»- Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-А (далі - Маршрут № 1); площа Шевченка-вул. Вишгородська- вул.Лугова-вул. Богатирська-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-а (далі-Маршрут № 2); м. Вишгород - Гупермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-А (Маршрут № 3).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012.

Матеріалами справи встановлено, що вищевказаним контрагентом позивача було надано останньому послуги по перевезенню пасажирів на загальну суму 660 866, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 11 666, 67 грн., що підтверджується належним чином оформленими актами виконання робіт б/н від 22.11.2012, від 31.10.2012, від 15.10.2012, від 06.09.2012, від 02.08.2012,

З метою виконання умов договору, позивач перерахував на рахунок вищевказаного контрагента грошової кошти за отримані послуги з перевезення, що підтверджується виписками по рахунку позивача за 06.11.2012, за період з 02.11.2012 по 05.10.2012 та платіжними дорученнями № 52 від 06.09.2012 на суму 170 180, 00 грн. та № 51 від 06.08.2012 на суму 195 786, 00 грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 9 від 03.02.2011 виписки по рахунку позивача за період з 24.12.2014 по 25.12.2014, ФОП ОСОБА_3 здійснив повний розрахунок за поставлений товар.

В подальшому, ТОВ «Тесей ЛТД» були виписані позивачу наступні податкові накладні:

- податкова накладна № 130 від 05.11.2012 на суму 57 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 9 500, 00 грн.);

- податкова накладна № 170 від 06.11.2012 на суму 59 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 9 833, 00 грн.);

- податкова накладна № 231 від 08.10.2012 на суму 59 700, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 9 950, 00 грн.);

- податкова накладна № 136 від 05.10.2012 на суму 59 600, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 9 933, 33 грн.);

- податкова накладна № 104 від 04.10.2012 на суму 59 600, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 9 933, 33 грн.);

- податкова накладна № 152 від 06.09.2012 на суму 57 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 9 500, 00 грн.);

- податкова накладна № 151 від 06.09.2012 на суму 55 180, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 9 196, 67 грн.);

- податкова накладна № 150 від 06.09.2012 на суму 58 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 9 666, 67 грн.);

- податкова накладна № 14 від 02.08.2012 на суму 48 900, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 8 150, 00 грн.);

- податкова накладна № 15 від 02.09.2012 на суму 48000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 8000, 00 грн.);

- податкова накладна № 16 від 02.08.2012 на суму 50 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 8 333, 33 грн.);

- податкова накладна № 17 від 02.08.2012 на суму 18 886, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 8 147, 67 грн.);

02.11.2012 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Консалт Плюс» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 02-11/12, за умовам якого виконавець зобов'язався організовувати замовнику транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту, а замовник зобов'язався приймати та належним чином оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: ООО «Леруа Мерлен Україна» - вул. Мате Залки (далі - Маршрут № 1); ООО «Леруа Марлен Україна» - пр. Свободи (далі - Маршрут № 2).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з 09 листопада 2012 року та діє по 18 листопада 2012 року.

З метою виконання умов договору, виконавець надав замовнику послуги з перевезення на загальну суму 190 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 31 666, 67 грн.), що підтверджується актами виконання робіт від 31.01.2013, які підписані та скріплені печатками сторін.

В свою чергу, замовником було здійснено повну оплату за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями № 90 від 14.01.2013 на суму 57 500,00 грн., б/н від 16.01.2013 на суму 20 500,00 грн., № 86 від 10.01.2013 на суму 55 000,00 грн., № 89 від 11.01.2013 на суму 57 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Бізнес Консалт Плюс» було виписано позивачу податкові накладні за № 2 від 10.01.2013 на суму 55 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 9 166, 67 грн.), № 3 від 11.01.2013 на суму 57 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 9 500, 00 грн.)., № 4 від 14.01.2013 на суму 57 500, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 583, 33 грн.) та № 5 від 16.01.2013 на суму 20 500, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 3 416, 67 грн.), які були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітний період за січень 2013 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 р. (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

31.01.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мерікс ЛТД» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 17-01/13, за умовам якого виконавець зобов'язався організовувати замовнику транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту, а замовник зобов'язався приймати та належним чином оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: вул. Північна - вул. Г.Сталінграда - станція метро «Мінська»- вул. М.Тимошенко - вул. Малиновського - станція метро «Оболонь»- Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-А (далі - Маршрут № 1); площа Шевченка-вул. Вишгородська- вул.Лугова-вул. Богатирська-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-а (далі-Маршрут № 2); м. Вишгород - Гупермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-А (Маршрут № 3).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє по 31 грудня 2013 року.

З метою виконання умов договору, виконавець надав замовнику послуги з перевезення на загальну суму 330 200, 00 грн., що підтверджується належним чином оформленими актами виконання робіт від 11.02.2013 на суму 7000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 1 166, 67 грн.), від 15.03.2013 на суму 103 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 17 166, 67 грн.), від 31.03.2013 на суму 117 200, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 19 533, 33 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач розрахувався перед ТОВ «Мерікс ЛТД» в повному обсязі за отримані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями № 17 від 04.03.2013, № 20 від 07.03.2013, № 21 від 11.03.2013, № 23 від 21.03.2013, № 25 від 25.03.2013 та № 24 від 22.03.2013.

Крім того, ТОВ «Мерікс ЛТД» було виписано позивачу податкові накладні № 10 від 11.02.2013 на суму 7 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 1 166, 67 грн.)., № 16 від 25.03.2013 на суму 19 200, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 3 200, 00 грн.), № 1 від 07.03.2013 на суму 51 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 8 500, 00 грн.), № 7 від 11.03.2013 на суму 52 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 8 666, 67 грн.), № 12 від 21.03.2013 на суму 50 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 8 333, 33 грн.), № 14 від 22.03.2013 на суму 48 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 8 000, 00 грн.), яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період за березень 2013 року, про що свідчить додаток 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-березень 2013 р. (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

28.01.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пікк-Інтернешнл» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 28-01/13, за умовам якого виконавець зобов'язався організовувати замовнику транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту, а замовник зобов'язався приймати та належним чином оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: вул. Північна - вул. Г.Сталінграда - станція метро «Мінська»- вул. М.Тимошенко - вул. Малиновського - станція метро «Оболонь»- Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-А (далі - Маршрут № 1); площа Шевченка-вул. Вишгородська- вул.Лугова-вул. Богатирська-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-а (далі-Маршрут № 2); м. Вишгород - Гупермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-А (Маршрут № 3).

З метою виконання умов договору, виконавець надав замовнику послуги з перевезення на загальну суму 89 700, 00 грн., про що сторонами було складено акт виконаних робіт від 15.02.2013, яки підписаний та скріплений печатками сторін.

Як вбачається зі змісту платіжних доручень № 11 від 11.02.2013 на суму 53 000, 00 грн. та № 12 від 13.02.2013 на суму 36 700, 00 грн., позивач виконав зі свого боку зобов'язання щодо сплати за отримані від контрагента послуги.

Також, ТОВ «Пік-Інтернешнл» було виписано позивачу податкові накладні № 125 від 12.02.2013 на суму 53 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 8 833, 33 грн.) та № 126 віл 13.02.2013 на суму 36 700, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 6 116, 67 грн.), що були включені позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2013 року, що підтверджується

додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 р. (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Також, 26.07.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Коннект ЛТД» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 26/07/13, за умовам якого виконавець зобов'язався організувати замовнику транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту, а замовник зобов'язався приймати та належним чином оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: вул. Північна - вул. Г.Сталінграда - станція метро «Мінська»- вул. М.Тимошенко - вул. Малиновського - станція метро «Оболонь»- Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-А (далі - Маршрут № 1); площа Шевченка-вул. Вишгородська- вул.Лугова-вул. Богатирська-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-а (далі-Маршрут № 2); м. Вишгород - Гупермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 15-А (Маршрут № 3).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014.

З метою виконання умов договору, виконавець надав, а замовник прийняв послуги з перевезення пасажирів замовника на загальну суму 223 900, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 37 316, 67 грн.), що підтверджується актом виконаних робіт, який підписаний та скріплений печатками підприємств.

В свою чергу, замовник здійснив оплату за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями № 66 від 08.08.2013 на суму 51 000, 00 грн., № 69 від 19.08.2013 на суму 50 000, 00 грн., № 71 від 21.08.2013 на суму 22 900, 00 грн., № 70 від 20.08.2013 на суму 48 000, 00 грн. та № 65 від 07.08.2013 на суму 52 000, 00 грн.

ТОВ «Авто-Коннект ЛТД» було виписано позивачу наступні податкові накладні:

- податкова накладна № 29 від 07.08.2013 на суму 52 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 8 666, 67 грн.);

- податкова накладна № 30 від 08.08.2013 на суму 51 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 8 500, 00 грн.);

- податкова накладна № 172 від 19.08.2013 на суму 50 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 8 333,33 грн.);

- податкова накладна № 173 від 20.08.2013 на суму 48 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 8 000, 00 грн.);

- податкова накладна № 174 від 21.08.2013 на суму 22 900, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 3 816, 67 грн.);

Вищевказані податкові накладні були включені позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2013 року, що підтверджується додатком № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень-вересень 2013 р. (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Також, 02.09.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквіта Трейд Союз» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 02-09/13, за умовам якого виконавець зобов'язався організувати замовнику транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту, а замовник зобов'язався приймати та належним чином оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: вул. Північна - вул. Г.Сталінграда - станція метро «Мінська»- вул. М.Тимошенко - вул. Малиновського - станція метро «Оболонь»- Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-А (далі - Маршрут № 1); площа Шевченка-вул. Вишгородська- вул.Лугова-вул. Богатирська-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-а (далі-Маршрут № 2); м. Вишгород - Гупермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-А (Маршрут № 3).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014.

З метою виконання умов договору, виконавець надав, а замовник прийняв послуги з перевезення пасажирів замовника на загальну суму 110 780, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 18 463, 33 грн.), що підтверджується актом виконаних робіт, який підписаний та скріплений печатками підприємств.

ФОП ОСОБА_3 повністю розрахувався перед ТОВ «Аквіта Трейд-Союз» за отримані роботи з перевезення, що підтверджується платіжними дорученнями, зокрема, 86 від 18.10.2013 на суму 56 000, 00 грн., № 84 від 07.10.2013 на суму 56 000, 00 грн., № 85 від 08.10.2013 на суму 47 000, 00 грн., № 90 від 21.10.2013 на суму 55 000, 00 грн., № 91 від 22.10.2013 на суму 8 186, 00 грн., № 80 від 23.09.2013 на суму 55 780, 00 грн., № 79 від 20.09.2013 на суму 55 000, 00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Аквіта Трейд Союз» було виписано позивачу податкові накладні за № 201 від 21.10.2013 на суму 55 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 166, 67 грн.), № 211 від 22.10.2013 на суму 8 186, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 1 364, 33 грн.), № 171 від 10.10.2013 на суму 56 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 333, 33 грн.), № 221 від 23.09.2013 на суму 55 780, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 296, 67 грн.), № 191 від 20.09.2013 на суму 55 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 166, 67 грн.) та № 64 від 07.10.2013 на суму 56 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 333, 33 грн.), які були включені позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року, що підтверджується додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 р.(Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Також, 25.10.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сквар Плюс» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 25-10/13, за умовам якого виконавець зобов'язався організувати замовнику транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту, а замовник зобов'язався приймати та належним чином оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: вул. Північна - вул. Г.Сталінграда - станція метро «Мінська»- вул. М.Тимошенко - вул. Малиновського - станція метро «Оболонь»- Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-А (далі - Маршрут № 1); площа Шевченка-вул. Вишгородська- вул.Лугова-вул. Богатирська-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-а (далі-Маршрут № 2); м. Вишгород - Гупермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-А (Маршрут № 3).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014.

З метою виконання умов договору, виконавець надав, а замовник прийняв послуги з перевезення пасажирів замовника на загальну суму 220 900, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 36 816, 67 грн.), що підтверджується актом виконаних робіт № СК-0000005 від 31.12.2015, який підписаний та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до банківських виписок по рахунку позивача та платіжних доручень № 93 від 05.11.2013 на суму 55 000, 00 грн., № 97 від 06.11.2013 на суму 47 000, 00 грн., № 98 від 18.11.2013 на суму 54 000, 00 грн., № 101 від 29.11.2013 на суму 11 000, 00 грн., № 102 від 29.11.2013 на суму 2 000, 00 грн., останній повністю розрахувався за виконані роботи з перевезення перед вищевказаним контрагентом.

Також, ТОВ «Сквар Плюс» було виписано позивачу наступні податкові накладні:

- податкова накладна № 481 від 25.12.2013 на суму 17 900, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 2 983, 33 грн.);

- податкова накладна № 461 від 24.12.213 на суму 52 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 52 000, 00 грн.);

- податкова накладна № 441 від 23.12.2013 на суму 50 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 8 333, 33 грн.);

- податкова накладна № 403 від 10.12.2013 на суму 46 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 7 666, 67 грн.);

- податкова накладна № 402 від 09.12.2013 на суму 55 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 166, 67 грн.);

- податкова накладна № 41 від 05.11.2013 на суму 55 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 166, 67 грн.);

- податкова накладна № 51 від 06.11.2013 на суму 47 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 7 833, 33 грн.);

- податкова накладна № 171 від 18.11.2013 на суму 54 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 000, 00 грн.);

- податкова накладна № 181 від 19.11.2013 на суму 55 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 166, 67 грн.);

Вищевказані податкові накладні були включені позивачем до складу податкового кредиту за листопад-грудень 2013 року, що підтверджується додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2013 р. (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Також, 30.10.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сквар Плюс» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 30-10/13, за умовам якого виконавець зобов'язався організувати замовнику транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту, а замовник зобов'язався приймати та належним чином оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: вул. Північна - вул. Г.Сталінграда - станція метро «Мінська»- вул. М.Тимошенко - вул. Малиновського - станція метро «Оболонь»- Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-А (далі - Маршрут № 1); площа Шевченка-вул. Вишгородська- вул.Лугова-вул. Богатирська-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-а (далі-Маршрут № 2); м. Вишгород - Гупермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-А (Маршрут № 3).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013.

Також, сторонами було підписано Додаток № 1 до договору, яким визначено графік руху транспортних засобів по Маршруту № 1, Маршруту № 2 та Маршруту № 3.

З метою виконання умов договору, виконавець надав, а замовник прийняв послуги з перевезення пасажирів замовника на загальну суму 24 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 36 816, 67 грн.), що підтверджується актами виконаних робіт № СК-0000004 від 31.12.2013 на суму 11 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 1 833, 33 грн.), № СК-0000002 від 21.11.2013 на суму 2 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 1 666, 67 грн.), № СК-000003 від 30.11.2013 на суму 11 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 1 833, 33 грн.), які в двосторонньому порядку підписані та скріплені печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Сквар Плюс» було виписано позивачу наступні податкові накладні:

- податкова накладна № 482 від 25.12.2013 на суму 11 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 1 833, 33 грн.);

- податкова накладна № 222 від 21.11.2013 на суму 2 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 333, 33 грн.);

- податкова накладна № 401 від 30.11.2013 на суму 11 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 1 833, 33 грн.);

Крім того, 01.11.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Консалт Плюс» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 01-11/12, за умовам якого виконавець зобов'язався організувати замовнику транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту, а замовник зобов'язався приймати та належним чином оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: від станції метро Нивки до вул. Якутська і в зворотному напрямку від вул. Якутська, 8 до станції метро Нивки до вул. Якутська і в зворотному напряму від вул. Якутська, 8 до станції метро Нивки (далі-Маршрут № 1).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014.

З метою виконання умов договору, виконавець надав, а замовник прийняв послуги з перевезення пасажирів замовника на загальну суму 816 680, 00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 31.12.2012 на загальну суму 662 000, 00 грн., від 30.11.2012 на суму 54 680, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 113, 33 грн.), актами від 19.11.2012 на суму 98 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 16 333, 34 грн.), актами від 23.11.2012 на загальну суму 2 000, 00 грн.(в тому числі ПДВ в сумі 333, 34 грн.), які в двосторонньому порядку підписані та скріплені печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Бізнес Консалт Плюс» було виписано позивачу наступні податкові накладні:

- податкова накладна № 111 від 27.11.2012 на суму 8 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 1 333, 33 грн.);

- податкова накладна № 110 від 26.11.2012 на суму 40 700, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 6 783, 33 грн.);

- податкова накладна № 109 від 25.12.2012 на суму 53 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 8 833, 33 грн.);

- податкова накладна № 108 від 24.12.2012 на суму 52 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 8 666, 67 грн.);

- податкова накладна № 107 від 11.12.2012 на суму 7 300, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 1 216, 67 грн.);

- податкова накладна № 106 від 24.12.2012 на суму 58 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 666, 67 грн.);

- податкова накладна № 105 від 07.12.2012 на суму 55 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 166, 67 грн.);

- податкова накладна № 104 від 06.12.2012 на суму 57 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 500, 00 грн.);

- податкова накладна № 100 від 22.12.2012 на суму 49 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 8 166, 67 грн.);

- податкова накладна № 99 від 22.11.2012 на суму 1 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 166, 67 грн.);

- податкова накладна № 88 від 20.11.2012 на суму 54 680, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 113, 33 грн.);

Вищевказані податкові накладні були включені позивачем до складу податкового кредиту за листопад-грудень 2012 року, що підтверджується додатками № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад-грудень 2012 р. (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Матеріалами справи встановлено, що вищенаведені податкові накладні, які були надані позивачу відповідними контрагентами, відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних позивача. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201. 8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства.

Судом встановлено, що фактично висновок податкового органу про заниження податкового кредиту за результатом здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Агенство Віасат», ТОВ «Укрдрім», ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Бізнес Консалт Плюс», ТОВ «Мерікс ЛТД», ТОВ «Пікк-Інтернешнл», ТОВ «Авто-Коннект ЛТД», ТОВ «Аквіта Трейд Союз», ТОВ «Сквар Плюс» ґрунтується на відсутності реального характеру господарських відносин, які за своєю правовою природою є нікчемними, оскільки надана позивачем до перевірки первинна документація не підтверджує факт здійснення відповідних господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами.

Так, зокрема, як вбачається з акта перевірки (а.а. 4) позивачем було подано до перевірки наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію, декларацію про доходи, акти виконаних робіт, податкові накладні, квитанції, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, договори про надання послуг, акти на списання ТМЦ, книга обліку доходів і витрат та банківські виписки по рахунку позивача за 2011-2013 рр.

Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. N 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, суд приходить до висновку, що договори, видаткові і податкові накладні, рахунки є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання.

Таким чином, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Абзацом 4 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. N 996-XIV встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що остання призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- «тимчасова» поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищевказаними контрагентами, було долучено до матеріалів справи договір про надання послуг, акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення, банківські виписки по рахунку та податкові накладні.

Судом під час дослідження господарської мети при укладенні позивачем договору з

ТОВ «Агенство Віасат», ТОВ «Укрдрім», ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Бізнес Консалт Плюс», ТОВ «Мерікс ЛТД», ТОВ «Пікк-Інтернешнл», ТОВ «Авто-Коннект ЛТД», ТОВ «Аквіта Трейд Союз», ТОВ «Сквар Плюс» було встановлено наступне.

Відповідно до п. 1.3 вищевказаних договорів, перевезення пасажирів позивача здійснюється відповідними контрагентами за такими маршрутами як :

- вул. Північна - вул. Г.Сталінграда - станція метро «Мінська»- вул. М.Тимошенко - вул. Малиновського - станція метро «Оболонь»- Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-А;

- площа Шевченка-вул. Вишгородська- вул.Лугова-вул. Богатирська-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-а;

- м. Вишгород - Гупермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-А.

- ООО «Леруа Мерлен Україна» - вул. Мате Залки;

- ООО «Леруа Мерлен Україна» - пр. Свободи;

06.08.2010 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» (Замовник) було укладено договір про надання послуг № 1583/2010, за умовами якого, виконавець зобов'язався надавати замовнику транспортні послуги з організації перевезення пасажирів замовника у відповідності до узгоджених сторонами Графіку руху транспорту (додаток № 1), а замовник зобов'язався приймати та оплачувати належна надані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: вул. Північна - вул. Г.Сталінграда - станція метро «Мінська»- вул. М.Тимошенко - вул. Малиновського - станція метро «Оболонь»- Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-А (далі - Маршрут № 1); площа Шевченка-вул. Вишгородська- вул.Лугова- вул. Богатирська-Гіпермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-а (далі-Маршрут № 2); м. Вишгород - Гупермаркет «Ашан Петрівка», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 15-А (Маршрут № 3).

Згідно п. 3.2 загальна вартість послуг з організації перевезення пасажирів замовника на автобусі класу «Богдан А-092» або «Богдан А-091» у кількості 1 (одна) одиниця згідно графіку руху визначеного договором, складає 1 250, 00 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20, 034 грн. за 1 (один) календарний день та включає в себе усі витрати виконавця та винагороду за надання послуг.

Положеннями п. 3.3 договору встановлено, що оплата послуг здійснюється трьома платежами в наступному порядку: перший платіж здійснюється в якості передоплати до першого числа місяця, в якому надаються послуги за перші 15 днів відповідного місяця надання послуг і складає 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ; другий платіж здійснюється в якості передоплати до п'ятнадцятого числі місяця, в якому надаються послуги за решту днів, що залишилися до його закінчення, а саме в сумі відповідно до кількості днів у поточному місяці; остаточний розрахунок (платіж) за надані послуги здійснюється до 15 числа місяця наступного за тим, в якому надаються послуги за умови підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє по 31 березня 2014 року, а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного їх виконання.

Також, між сторонами було підписано Додаток № 1 до договору, яким визначено Графік руху транспортних засобів по Маршруту № 1, № 2 та № 3.

06.08.2010 між сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої сторони погодили, що замовник здійснює на користь виконавця платежі за надані послуги з перевезення щомісяця. Крім того, п. 4 угоди передбачене зарахування остаточного платежу в рахунок погашення заборгованості виконавця перед замовником в сумі 1 334 120, 00 грн.

Додатковими угодами № 4 від 07.03.2011 та № 8 від 14.12.2011 було передбачено збільшення кількості транспорту, яким здійснюється перевезення пасажирів замовника до 6 одиниць. Крім того, додатковою угодою № 8 від 14.12.2011 були внесені зміни в частині вартості послуг з перевезення, а саме: за Маршрутом 1 та Маршрутом № 2 - 1347, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 224, 50 грн. за 1 одну одиницю згідно графіку руху та за Маршрутом № 3 - 1 672, 00 грн. ( в тому числі ПДВ 278, 67 грн.) за 1 одну одиницю згідно графіку руху.

Матеріалами справи встановлено, що ФОП ОСОБА_3 надав, ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» прийняв від виконавця послуги з перевезення на загальну суму 6 802 082, 00 грн., що підтверджується належним чином оформленими актами прийняття-здачі виконаних робіт (наданих послуг), рахунками-фактури та податковими накладними, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 96-248 Т2; а.с. 1-20 Т.3).

Також, до матеріалів справи долучений підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та вищевказаним контрагентом, відповідно до якого позивачем не було надано послуги з перевезення пасажирів ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» на загальну суму 139 610, 00 грн.

Також, ФОП ОСОБА_3 на підставі договору про надання послуг № 211/12 від 02.11.2012 були надані послуги з перевезення ТОВ «Леруа Марлен Україна» за наступними маршрутами: ООО «Леруа Мерлен Україна» - вул. Мате Залки (Маршрут № 1); ООО «Леруа Мерлен Україна» - пр. Свободи (маршрут № 2).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що вартість послуг з організації перевезення пасажирів замовника на автобусі класу «Богдан А-092» або «Богдан А-091» у кількості 1 (одна) одиниця, складає 1 350, 00 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят) грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ 225, 00 грн. за 1 (один) календарний день та включає в себе усі витрати виконавця та винагороду за надання послуг, за маршрутом № 1; вартість послуг з організації перевезення пасажирів замовника на автобусі класу «Богдан А-092» або «Богдан А-091» у кількості 1 (одна) одиниця, складає 1 350, 00 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят) грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ 225, 00 грн. за 1 (один) календарний день та включає в себе усі витрати виконавця та винагороду за надання послуг, за маршрутом № 2.

Відповідно до пп. 3.3.1 договору за кожний місяць роботи сума попередньої оплати складає 100 % від вартості послуг за відповідний місяць та повинна бути сплачена протягом 10 (десяти) днів з моменту укладення договору. Сплата попередньої оплати здійснюється замовником не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця.

Положеннями п. 6.1 договору визначено, що договір вступає в силу з 09 листопада 2012 р. і діє до 18 листопада 2012 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав ТОВ «Леруа Мерлен Україна» послуги з перевезень на загальну суму 57 700, 00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МА-0000021 від 19.11.2013 на суму 54 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 9 000, 00 грн.), № МА-0000023 від 1 500, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 250, 00 грн.), № МА-00000026 від 21.11.2013 на суму 2 200, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 366, 67 грн.).

Також, позивачем було виписано вищевказаному контрагенту податкові накладні за № 4 від 21.11.2013 на суму 2 200, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 366, 67 грн.), № 4 від 22.11.2013 на суму 1 500, 00 грн. (250, 00 грн.) та № 3 від 09.11.2013 на суму 54 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9000, 00 грн., які внесені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних позивача та, відповідно до Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) включені до складу податкового зобов'язання за листопад 2013 року

Окрім того, 22.10.2013 між ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) та ТОВ «Фоззі-Фуд» (Замовник) було укладено договір про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язався надавати замовнику транспортні послуги з організації перевезення пасажирів замовника у відповідності до узгоджених сторонами Графіку руху транспорту (додаток № 1), а замовник зобов'язався приймати та оплачувати належна надані послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору перевезення пасажирів здійснюється транспортними засобами передбаченими п. 1.2 договору за наступними маршрутами: від ст.. м. Нивки до вул. Якутська і в зворотному напряму від вул. Якутська, 8 до станції м. Нивки (Маршрут № 1);

Згідно п. 3.2 загальна вартість послуг з організації перевезення пасажирів замовника на автобусі класу «Богдан А-092» або «Богдан А-091» у кількості 1 (одна) одиниця згідно графіку руху визначеного доовором, складає 1 300, 00 (одна тисяча триста) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 216, 67 грн. за 1 (один) календарний день та включає в себе усі витрати виконавця та винагороду за надання послуг за маршрутом № 1.

Відповідно до пп. 3.3.1 передбачено, що за кожний місяць роботи сума попередньої оплати складає 100 % від вартості послуг за відповідний місяць та повинна бути сплачена протягом 5 (п'яти) днів з моменту укладення договору. Сплата попередньої оплати здійснюється замовником не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця на підставі рахунку Виконавця.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до « 31» грудня 2013 року включно.

З метою виконання умов договору виконавець надав, а замовних прийняв послуги з перевезення на загальну суму 23 400, 00 грн., про що позивачем було виписано ТОВ «Фоззі-Фуд» податкові накладні № 2 від 11.12.2013 на суму 11 700, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 1 950, 00 грн.) та № 3 від 19.11.2013 на суму 11 700, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 1 950, 00 грн.)

Отже, матеріалами справи підтверджується безпосередній зв'язок між правочином, вчиненим позивачем з контрагентами ТОВ «Агенство Віасат», ТОВ «Укрдрім», ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Бізнес Консалт Плюс», ТОВ «Мерікс ЛТД», ТОВ «Пікк-Інтернешнл», ТОВ «Авто-Коннект ЛТД», ТОВ «Аквіта Трейд Союз», ТОВ «Сквар Плюс» та власною господарською діяльністю. При цьому економічний ефект від такої діяльності підтверджується тим, що ціна реалізації послуг є вищою за ціну придбання.

Також, суд звертає увагу на наявні в матеріалах справи податкові декларації з податку на додану вартість, що сформовані контрагентами позивача, а саме:

- податкова декларація з ПДВ за серпень 2013 року від 19.09.2013 та податкова декларація з ПДВ за вересень 2013 року від 21.10.2013, які подані ТОВ «Авто-Коннект ЛТД» за серпень 2013 року;

- податкова декларація з ПДВ за вересень 2013 року від 20.10.2013, що подана ТОВ «Аквіта Трейд Союз»;

- податкова декларація з ПДВ за січень 2013 року від 25.06.2013, податкова декларація з ПДВ за листопад 2012 року від 18.12.2012, податкова декларація з ПДВ за грудень 2012 року від 17.01.2013, які подані ТОВ «Бізнес Консалт Плюс»;

- розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року, що була подана ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь».

Зі змісту вищевказаних податкових декларацій та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до податкових декларацій з ПДВ вбачається, що суми податку по господарським операціям, які були здійснені між вищевказаними суб'єктами господарювання та ФОП ОСОБА_3, були включені ТОВ «Авто-Коннект ЛТД», ТОВ «Аквіта Трейд Союз», ТОВ «Бізнес Консалт Плюс» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» до складу податкових зобов'язань відповідних звітних періодів.

Також, як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Агенство Віасат» вже встановлена постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 у справі № 810/4290/13-а, якою було задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 та скасовано податкові повідомлення-рішення Вишгородської ДПІ Київської області ДПС віл 03.04.2013 № 0001141702, від 19.06.2013 № 0002031702 та від 19.06.2013 № 002021702.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 у справі810/4290/13-а апеляційну скаргу Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 було залишено без задоволення, а постанову- без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі змісту листа Вищого адміністративного суду України "Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України" від 14.11.2012 року № 2379/12/13-12 наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування. При застосуванні цих процесуальних норм судам варто враховувати, що правове значення преюдиційних обставин, які передбачені частиною першою статті 72 КАС України, відрізняється від такого для обставин, що визначені частиною четвертою цієї ж статті.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

З урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку, що твердження контролюючого органу в акті перевірки та у запереченнях на позов на фіктивність господарських відносин позивача з контрагентами, зокрема, ТОВ «Агенство Віасат» є безпідставним та необґрунтованим, адже реальність проведення господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Агенство Віасат» за договором про надання послуг № 3003 від 30.03.2011 були визнані судом у судовому порядку протиправними.

Таким чином, установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з ТОВ «Агенство Віасат», ТОВ «Укрдрім», ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Бізнес Консалт Плюс», ТОВ «Мерікс ЛТД», ТОВ «Пікк-Інтернешнл», ТОВ «Авто-Коннект ЛТД», ТОВ «Аквіта Трейд Союз», їх реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що вести мову про заниження позивачем податкового кредиту за період 2011-2013 рр. неможливо з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності тощо, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 31.01.2011 р. в адміністративній справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. («Булвес» АД проти Болгарії») зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону «Про ПДВ» стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Крім того, слід зауважити, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

За таких обставин суд приходить до висновку про дотримання ФОП ОСОБА_3 необхідних умов для формування податкового кредиту та про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваних донарахувань.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим донарахування відповідачем сум податкових зобов'язань суд вважає протиправними.

Щодо висновку контролюючого органу про заниження позивачем суми чистого оподатковуваного доходу, суд зазначає наступне.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності у 2011 році визначався розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (далі - Декрет №13-92), який, згідно з п. 22.10 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон №889), підлягав застосуванню з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону.

Згідно з підпунктом "а" пункту 19.1 статті 19 Закону № 889 платник повинен вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Положеннями ч. 1 ст. 13 Декрету № 13-92 передбачено, що згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Відповідно до частини 2 статті 13 Декрету № 13-92 оподаткованим доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковим органом при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємству.

Згідно з частиною 3 статті 13 Декрету № 13-92 до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинним на час формування позивачем валових витрат за результатом здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), підтверджених платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

При цьому, згідно з п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З 01.01.2011 р. оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначено статтею 177 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктами 177.2-177.4 статті 177 ПК України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

П.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи, що твердження контролюючого органу про заниження позивачем суми чистого оподатковуваного доходу були засновані на висновку про фіктивність та нереальність господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами, правомірність якого спростована судом при дослідженні обставин нарахування податку на додану вартість, суд вважає безпідставним та необґрунтованим також нарахування податковим органом і сум податку на доходи фізичних осіб.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Також, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом, у зв'язку з несвоєчасною оплатою позивачем податкового боргу, відповідно до вищевказаних податкових повідомлень-рішень, було направлено на адресу ФОП ОСОБА_3 податкову вимогу від 08.01.2015 № 2391-25, відповідно до якої ФОП ОСОБА_3 було нараховану податковий борг зі сплати наступних податків: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 448 261, 46 грн., з яких 361 999, 96 грн. - основний борг та 86 261, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції; податок на додану вартість на загальну суму 646 670, 85 грн., з яких основний борг - 516 706, 38 грн., штрафні (фінансові) санкції - 129 295, 38 грн. та пеня - 5, 52 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Також, у зв'язку з тим, що позивач не виконав вимог щодо сплати податкового боргу за вищевказаною податковою вимогою, щодо ФОП ОСОБА_3 було прийняте рішення № 5 про опис майна у податкову заставу, з якого вбачається було вирішено здійснити опис майна позивача, яке належить останньому на праві власності.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Положеннями п.п. 88.1- 88.2 ст. 88 Податкового кодексу встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми

грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.36 ст. 89 Податкового кодекс України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Згідно з п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним;набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Оскільки, як встановлено судом вище, висновки щодо існування у ФОП ОСОБА_3 податкового боргу зі сплати податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, що були нараховані позивачу за податковими повідомленнями-рішеннями від 08.08.2014 № 0018401702 та № 0018391702 не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду, суд дійшов висновку про безпідставність винесення відповідачем податкової вимоги від 08.01.2015 № 2391-25 та рішення про опис майна в податкову заставу від 13.01.2015 № 5.

Щодо висновків Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про заниження позивачем єдиного соціального внеску за період 2011-2013 рр. в сумі 834 901, 81 грн., суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (діла - Закон № 2464).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Отже, єдиний внесок нараховується, утримується та перераховується із сум чистого доходу, який визначається виходячи із документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Як вбачається з акут перевірки від 23.07.2014 № 1576/10-03/НОМЕР_7 ФОП ОСОБА_3 було порушено вимогу пп. 1.2 та п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в частині заниження позивачем суми ЄСВ на загальну суму 834 901, 81 грн.

Так, зокрема, позивачем за період 2011-2013 було занижену суму єдиного внеску, який нараховується з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 34,7%, на суму 2 406 056, 49 грн., а саме : за 2011 рік- на 73 408, 89 грн., за 2012 рік - на суму 305 625, 72 грн. та за 2013 рік- на суму 455 867, 20 грн.

На підставі такого висновку, відповідачем була винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.08.2014 № Ф-0018431702, якою позивачу визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в суму 834 901, 81 грн. та рішення від 08.08.2014 № 0018431702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 83 490, 81 грн.

Отже, підставою для прийняття вказаної вимоги та рішення слугували твердження контролюючого органу про заниження позивачем чистого доходу за 2011 рік на суму 211 553, 00 грн., за 2012 рік на суму 880 765, 10 грн. та за 2013 рік на суму 1 313738, 33 грн., і на основі яких приймались повідомлення-рішення від 08.08.2014 № 0018391702 та № 0018404702. Загальна сума боргу за період з 2011-2013 рр. становить 834 901, 81 грн.

Враховуючи спростування судом правомірності збільшення відповідачем суми оподатковуваного доходу позивача за період 2011-2013 рр. за результатом перевірки, яка була оформлена актом від 23.07.2014 № 1576/17-03/НОМЕР_4, неправомірним є також донарахування позивачеві суми єдиного внеску на вказану суму доходу, що тягне за собою також визнання протиправними та скасування оскаржуваних вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій.

Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про завищення позивачем витрат, що враховуються про визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, та про заниження належної до сплати суми єдиного внеску, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп. підлягає стягненню на його користь з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 13.08.2015 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 18.08.2015.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 08 серпня 2014 року № 0018401702 та № 0018391702.

3 Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 08 січня 2015 року № 2391-25;

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 13 січня 2015 № 5 про опис майна ОСОБА_3;

5. Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 08 серпня 2014 року № 0018431702 про сплату боргу (недоїмки);

6. Визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 08 серпня 2014 року № 0018431702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (07300, АДРЕСА_1, корпус А, ідентифікаційний код - НОМЕР_4) судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.

Попередній документ

49334322

Наступний документ

49334324

Інформація про рішення:

№ рішення:	49334323
№ справи:	810/2202/15
Дата рішення:	13.08.2015
Дата публікації:	03.09.2015
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)