ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" травня 2011 р. Справа № 2a-1465/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську
до приватного підприємства фірма «Спіка»
про стягнення податкового боргу в сумі 160594,38 грн.,-
29.04.2011 року державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську (надалі -ДПІ в м. Івано-Франківську, позивач) звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємства фірма «Спіка»(надалі -ПП фірма «Спіка», відповідач) про стягнення до бюджету податкового боргу в сумі 160594,38 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III (надалі - Закон № 2181) та статей 16.1.4, 38 Податкового кодексу України не сплатив узгоджені суми податкових зобов'язань по наступних платежах: пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 104935,06 грн.; податку на доходи фізичних осіб в сумі 1857,90 грн.; податку на додану вартість в сумі 51542,65 грн.; пені з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2258,77 грн. Вказані податкові зобов'язання встановлені податковим органом за результатами планової виїзної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, повноти оподаткування доходів нерезидентів з джерелом походження з України відповідно до актів від 21.10.2009 року за № 14011/22-1/23926102, від 02.12.2010 року за № 19946/23-2/23926102 та винесених на підставі них рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.11.2009 року за № 0000582201/0, податкових повідомлень-рішень від 15.12.2010 року за №№ 0002451703/0, 0002462302/0. Крім того, пеня по податку з доходів фізичних осіб підтверджується розрахунком пені.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених в позовній заяві та, крім того, пояснила суду, що у жовтні 2009 року ДПІ в м. Івано-Франківську проведена позапланова виїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог валютного законодавства та повноти оподаткування доходів нерезидентів з джерелом походження з України. За результатами перевірки та відповідно до акту від 21.10.2009 року за № 14011/22-1/23926102 встановлені порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»при здійсненні експортних операцій з фірмою-нерезидентом. На підставі акту перевірки було винесено рішення 04.11.2009 року за № 0000582201/0, відповідно до якого до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 104935,06 грн.
Крім того, згідно акту перевірки від 02.12.2010 року за № 19946/23-2/23926102 податковою інспекцією виявлені порушення ПП фірма «Спіка»вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та нараховані зобов'язання з цього виду податку в сумі 51542,65 грн. Також, установлені порушення пункту 7.1 статті 7, пункту 17.2 статті 17, підпункту 19.2 «а»статті 19, пункту 22.3 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб та нараховані зобов'язання з цього податку в сумі 613,05 грн., штрафні санкції в сумі 1226,10 грн. та пеню в сумі 2258,77 грн.
Всього податковий борг відповідача становить 160594,38 грн. Податкові зобов'язання відповідача є узгодженими, оскільки не оскаржувалися ним в адміністративному порядку, а позов щодо штрафних санкцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності у липні 2010 року був залишений судом без розгляду через неявку позивача. Просила позов задовольнити.
Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд розглянув справу за відсутності відповідача.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.
Судом установлено, що приватне підприємство фірма «Спіка»зареєстрована виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 18.06.1996 року як юридична особа (ідентифікаційний код 23926102) та відповідно до Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991 року (надалі - Закон № 1251-XII ) є платником податків і зборів. Згідно витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП фірма «Спіка»зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
У жовтні 2009 року ДПІ в м. Івано-Франківську проведена виїзна позапланова перевірка приватного підприємства фірма «Спіка»з питань дотримання валютного законодавства України та повноти оподаткування доходів нерезидентів з джерелом походження з України. За результатами перевірки складений акт від 21.10.2009 року за № 14011/22-1/23926102. Перевіркою встановлені порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№ 185/94-ВР від 23.09.1994 року, із змінами та доповненнями, при здійсненні експортних операцій з фірмою-нерезидентом «Granada Nex Ltd» по контракту № 096 від 13.12.2008 року. Згідно вимог статті 4 вказаного Закону, на підставі акту перевірки було винесено рішення 04.11.2009 року за № 0000582201/0, відповідно до якого до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 104935,06 грн. (а.с. 24-31, 21).
Відповідно до акту планової виїзної перевірки ПП фірма «Спіка»від 02.12.2010 року за № 19946/23-2/23926102 податковою інспекцією виявлені порушення відповідачем вимог пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, із змінами та доповненнями, та нараховані зобов'язання з цього виду податку в сумі 51542,65 грн.
Крім того, перевіркою виявлені порушення пункту 7.1 статті 7, пункту 17.2 статті 17, підпункту 19.2 «а»статті 19, пункту 22.3 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб та нараховані зобов'язання з цього податку в сумі 613,05 грн., штрафні санкції в сумі 1226,10 грн. та пеню в сумі 2258,77 грн. (а.с. 10-19).
Податкові зобов'язання відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток фізичних осіб підтверджуються також податковими повідомленнями-рішеннями від 15.12.2010 року за №№ 0002451703/0, 0002462302/0 (а.с. 7-8).
Згідно перевіреної судом довідки-розрахунку податкові зобов'язання відповідача становлять 160594,38 грн., в тому числі: з податку на додану вартість -51542,65 грн.; пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності -104935,06 грн.; пені по податку на доходи найманих працівників -2258,77 грн.; податку на доходи фізичних осіб від інших видів діяльності -1857,90 грн. (а.с. 6).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.07.2010 року в справі № 2а-2065/10/0970 позовну заяву приватного підприємства фірма «Спіка»до державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.11.2009 року за № 0000582201/0 залишено без розгляду через неявку позивача до суду. Ухвала набрала законної сили 11.08.2010 року.
Крім того, судом установлено, що висновок щодо перевищення строків зарахування валютної виручки позивача на його рахунки в уповноваженому банку центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики не надавався.
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом № 1251-XII, що діяв на момент спірних правовідносин, визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 Закону № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III (далі -Закон № 2181, що діяв на той час, установав порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до вимог підпунктів «а», «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (підпункт 17.1.3 статті 17 Закону № 2181).
Пунктом 16.1.1 частини 16.1 статті 16 Закону № 2181 передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Порядок нарахування пені регламентовано підпунктом 16.4.1 Закону № 2181, відповідно до якого пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до вимог пункту 4.1 статті 4 діючого на момент спірних правовідносин Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.041997 року база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
Підпунктами 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону регламентовано порядок складання та видачі податкової накладної.
Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до вимог підпункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно пункту 7.1 статті 7 діючого на той момент Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-IV, із змінами та доповненнями ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті.
Пунктом 17.2 статті 17 цього Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України -податковий агент; б) для іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету,- платник податку, отримувач таких доходів; в) для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - такий платник податку.
Пунктом 19.1 Закону встановлено, що платники податку зобов'язані: а) вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземні валюті»від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, із змінами та доповненнями, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності -з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно статті 4 цього ж Закону порушення резидентами строків, передбачених статтею 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки.
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недоотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1, 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1, 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Нормами частини 5 статті 4 Закону передбачено, що державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати пеню, передбачену цією статтею.
Статтею 6 Закону встановлено, що строки, зазначені в статтях 1, 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Наказу Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року № 110 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, із змінами внесеними Наказом ДПА від 23.03.2002 року за № 98, органам державної податкової служби надано право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян штрафні та фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.
Отже, станом на момент розгляду даної адміністративної справи судом за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 160594,38 грн., яка ним не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства фірма «Спіка»(ідентифікаційний код 23926102) на користь бюджету податковий борг в сумі 160594 (сто шістдесят тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 38 коп. з розрахункових рахунків: № 26008300011900 МФО 336310 в ПАТ «Плюс Банк»; № 26069252134001 МФО 336677 в Івано-Франківській філії ПАТ КБ «Приватбанк»; № 26000301420173 МФО 320995 у ВАТ «БГ Банк»; № 26003000010276 МФО 300023 в ПАТ «Укрсоцбанк»; № 26000123825 МФО 320478 в АБ «Укргазбанк» за рахунок готівки, що йому належить.
Надати дозвіл Державній податковій інспекції в місті Івано-Франківську, у разі недостатності коштів для погашення податкового боргу на розрахункових рахунках приватного підприємства фірма «Спіка» (ідентифікаційний код 23926102), на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_2
Постанова складена в повному обсязі 03.06.2011 року.