Справа № 2-а-2118/11
Провадження № 2-а/1306/5256/11
04 жовтня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :
судді Медведика Л.О.
при секретарі Красневич Н.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ при ГУМВС України в Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про поновлення строку на оскарження постанови та про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В підтвердження позовних вимог покликається на те, що відносно нього винесено постанову серії ВС1 № 008813 від 19.06.2011 р. про притягнення до адміністративної відповідальності співробітником ДАІ начебто за перевищення швидкості руху.
З інкримінованим правопорушенням він не погодився, так як рухався із дозволеною швидкістю.
Посилається на те, що постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву, в якій просить провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити.
Представник Управління ОСОБА_2 в Львівській області в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому суд вирішив справу розглядати в порядку письмового провадження.
Беручи до уваги пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд, за наявності достатності доказів та надання їм віри, вбачає підстави для визнання протиправною постанови про адміністративне правопорушення і її скасування.
Згідно позову вбачається, що 19 червня 2011 року, ОСОБА_1, керуючи автомобілем рухався зі швидкістю 92 км/год., чим перевищив швидкість руху на 32 км/год., чим порушив ст..122 ч.1 КУпАП.
Згідно позову вбачається, що позивач рухався в колоні разом з іншими автомобілями зі швидкістю не більше 60 км/год. і, таким чином, підтвердити, що швидкість, заміряна приладом “Візир”, належить саме його транспортному засобу неможливо. Фіксація швидкості здійснювалася без фотофіксації.
Позивач посилається на те, що згідно з основними технічними характеристиками прилад „Візир” не фіксує віддалі до об”єкта. Не відомо його дальність вимірювання. Радар вибирає із групи цілей або найбільшу швидкісну або найбільш масивну. Тому цілком ймовірно під час того, коли він рухаючись по трасі в колоні машин зменшує швидкість відповідно до вимог дорожнього знаку, позаду нього, але іще до зони дії цього ж знаку, їде інше авто із також дозволеною, але більшою швидкість, то прилад фіксує цю автомашину, а правопорушення оформляють на нього.
Відтак постанова про накладення адміністративного стягнення не враховує зазначених обставин і за її даними неможливо точно вказати, чи насправді він перевищував дозволену швидкість.
Частина 3 ст. 62 Конституції України передбачає, що будь-які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Рішення в адміністративній справі приймається на підставі наявних доказів.
При розгляді справи порушено вимоги п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП, згідно з якою при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, що її розглядає, вирішує питання щодо правильності складення протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів.
Виходячи з вищенаведеного суд вбачає, що під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не було досліджено повно і об”єктивно всі обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, порушено вимоги Закону щодо порядку притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.3 ч.1 п.10, 12 ч.6, 41 ч.1,122 ч.4, 128 ч.6, 160, 161 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Постанову серії - ВС1 № 008813 від 19 червня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 255 гривень скасувати.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Медведик Л.О.