Справа № 2-а-76/11
24 січня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :
судді Медведика Л.О.
при секретарі Красневич Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ МВС України в Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В підтвердження позовних вимог покликається на те, що відносно нього винесено постанову серії ВК1 № 001990 від 22.10.2010 р. про притягнення до адміністративної відповідальності співробітником ДАІ.
З інкримінованим правопорушенням він не погодився, так як рухався у відповідності до Правил дорожнього руху і жодним чином не перешкоджав руху іншим транспортним засобам.
Посилається на те, що постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю. В підтвердження позовних вимог покликається на підстави викладені в позовній заяві та пояснив, що на протязі року до адміністративної відповідальності притягувався один раз, сплачує аліменти на утриманні малолітньої дитини, просить скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
В судове засідання відповідач не з”явився, але від представника відповідача надійшло заперечення проти адміністративного позову, в якому просить відмовити ОСОБА_1 в адміністративному позові та справу розглядати у його відсутності. Посилається на те, що при винесенні постанови працівником ДАІ жодних протиправних дій не допущено, постанова про притягнення до адмінвідповідальності винесена законно, а усі зауваження позивача на необґрунтованість та незаконність винесеної постанови про притягнення його до адміністративної відповідності є безпідставними та такими, що не відповідають обставинами справи.
Беручи до уваги пояснення позивача, заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд, за наявності достатності доказів та надання їм віри, вбачає підстави для визнання протиправною постанови про адміністративне правопорушення і її скасування.
З оглянутої постанови серії ВК1 № 001990 від 22.12.2010 р. вбачається, що позивач, керуючи автомобілем, порушив правила розташування транспортних засобів на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався по крайній лівій смузі руху не повертаючи ліворуч та не розвертаючись при правій вільній, чим порушив п.11.5 ПДР.
Судом встановлено, що позивач приїхав в м.Сарни Рівненської області для доставки товару в один із магазинів міста. Він раніше ніколи не був у цьому магазині і не знав місце його розташування. Рухаючись автомобілем по дорозі, яка мала дві смуги руху в одному напрямку, він зрозумів, що проїхав місце розташування магазину, а тому вирішив здійснити розворот і виїхав на смугу руху в протилежному напрямку. Для здійснення даного маневру, виїхав на крайню ліву смугу руху, однак зразу здійснити вказаний розворот немав можливості, оскільки розділювальна смуга, яка поділяла транспортні потоки протилежних напрямків була суцільна. Позивач продовжував рух, щоб знайти розмітку, яка б дозволяла здійснити розворот з лівої крайньої смуги руху.
Згідно з п.11.5 ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Пояснення позивача не було взято до уваги при складанні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, а відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адмінвідповідальності, показами свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і відео зйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил і норм дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 3 ст. 62 Конституції України передбачає, що будь-які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Рішення в адміністративній справі приймається на підставі наявних доказів.
При розгляді справи порушено вимоги п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП, згідно з якою при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, що її розглядає, вирішує питання щодо правильності складення протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів.
Виходячи з вищенаведеного суд вбачає, що під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не було досліджено повно і об”єктивно всі обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, порушено вимоги Закону щодо порядку притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. 138, 139, 160, 161 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову серії - ВК1 № 001990 від 22 грудня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 430 гривень скасувати.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Медведик Л.О.