Справа №1306/8395/2012
Провадження №2/1306/2347/2012
13 грудня 2012 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Медведика Л.О.,
при секретарі Красневич Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури м.Борислава, Бориславського міського суду, управління Державної казначейської служби України у м.Борислав Львівської області, Бориславського МВ ГУМВС України у Львівській області про стягнення за рахунок державного бюджету моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилається на те, що у 2005 році прокуратурою м.Борислава відносно нього, директора Східницької середньої загальноосвітньої школи, було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 та ч.2 ст.191 КК України, а згодом пред»явлено обвинувачення у вчиненні вказаних злочинів, усунуто від виконання службових обов»язків та справу скеровано до Бориславського міського суду.
Вироком Бориславського суду від 01.06.2006 року його було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.191 та ч.1 ст. 366 КК України і обрано покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців з позбавленням права займати керівні посади в загальноосвітніх начально-виховних закладах терміном на 1 рік, за ч 1 ст. 367 КК України, на яку було прокурором перекваліфіковано у суді ч.1 ст.364 КК України, виправдано.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 04.09.2007 року вирок Бориславського міського суду скасовано, а справу провадженням закрито на підставі ст..49 КК України.
Ухвалою верховного Суду України від 15.08.2008 року ухвалу апеляційного суду скасовано і направлено на новий розгляд до апеляційного суду першої інстанції.
Постановою Бориславського міського суду вищевказану кримінальну справу повернуто прокурору м.Борислава для проведення додаткового розслідування.
Прокурором м.Борислава справа скерована для проведення додаткового розслідування до Бориславського МВ ГУМВС України у Львівській області.
постановою слідчого СВ Бориславського МВ ГУ МВСУ у Л/о від 30.12.2012 року кримінальна справа відносно позивача була закрита на підставі п.2 ст.6 КПК України.
Вказує на те, що правоохоронними органами він був незаконно притягнутий до кримінальної відповідальності та засуджений судом за діяння, які ніколи не вчиняв і на протязі 6 років незаконно перебував під слідством та судом.
В зв»язку з тим, просить суд стягнути з державного бюджету завдану йому моральну шкоду, розмір якої він оцінює в 50000 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, долав, що внаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності, йому було завдано значної моральної шкоди, яка полягає у тому, що на момент порушення справи він працював директором школи у невеликому населеному пункті, це єдина школа у селі, його знають практично усі мешканці села виключно з позитивної сторони. Його авторитет було сильно підірвано, йому прийшлось вживати неабияких фізичних та моральних зусиль, щоб переносити такий стид перед людьми, переконувати в тому, що його безпідставно звинуватили у тому, що він ніколи не робив. Через постійні поїздки у суди м.Львова та м.Києва, йому прийшлося міняти свій звиклий уклад життя, заново налагоджувати стосунки з оточуючими, яким на протязі довгих років нав»язувалася думка про нього, як про злочинця.
Представник відповідача ОСОБА_2 м.Борислава в судове засідання не з»явився, подав до суду заяву про перенесення розгляду справи в зв»язку із зайнятістю старшого прокурора м.Борислава ОСОБА_3 у іншому процесі, однак підтверджуючих на це документів не було представлено. Відтак, суд визнав його неявку неповажною та продовжив розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача Бориславського міського суду Львівської області в судове засідання не з»явився, подав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі.
Представник відповідача ОСОБА_4 Державної казначейської служби України у м.Борислав Львівської області в судове засідання не з»явився та від нього не надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності. За таких обставин, суд визнав його неявку неповажною та розглянув справу у його відсутності.
Заслухавши думку позивача, оглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Вироком Бориславського міського суду Львівської області від 01 червня 2006 року позивача було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.191 та ч.1 ст. 366 КК України і обрано покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців з позбавленням права займати керівні посади в загальноосвітніх начально-виховних закладах терміном на 1 рік, за ч 1 ст. 367 КК України, на яку було прокурором перекваліфіковано у суді ч.1 ст.364 КК України, виправдано.
Позивачем було подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області на вищезазначений вирок Бориславського суду, який ухвалою від 04.09.2007 року скасовано та справу провадженням закрито на підставі ст.49 КК України, тобто в зв»язку з закінченням строків давності.
З оглянутої ухвали Верховного Суду України від 15.08.2008 року вбачається, що ухвалу апеляційного суду Львівської області від 04.09.2007 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
З оглянутої постанови СВ Бориславського МВ ГУМВСУ у Львівській області від 30.12.2011 року вбачається, що кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 провадженням закрито в зв»язку з відсутністю в його діях ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.
Дослідженими доказами установлено, що внаслідок незаконного притягнення позивача до кримінальної відповідальності та засудження останнього за діяння, які він ніколи не вчиняв, позивачу завдано моральну шкоду, яка призвела до порушення його нормальних життєвих зв»язків, докладення додаткових зусиль для організації свого життя, погіршення відносин з оточуючими людьми та інших негативних наслідків морального характеру.
Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Ст. 62 вищезазначеного закону передбачає, що у разі скасування вироку суду як неправосудного, держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
Згідно ст.1176 ЦК України шкода, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Згідно ст.1167 вищезгаданого Кодексу моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.1994 року, відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Судом встановлено, що позивач шість років перебував під слідством. Отже, розмір моральної шкоди слід обчислити з періоду порушення проти ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками ст..ст.191, ч.366 ч.1 КК від 06.10.2005 року та до моменту винесення постанови про закриття кримінальної справи від 30.12.2011 року, що в сумі становить до стягнення 46 790,74 грн.:
мінімальна з/п, починаючи з мінімальна з/п по Розмір Підрахунок за період суми
01.09.200531.12.2005332332/31х25+332+332931,74
01.01.200630.06.2006350350х62100
01.07.200630.11.2006375375х51875
01.12.200631.12.2006400400400
01.01.200731.03.2007400400х31200
01.04.200730.06.2007420420х31260
01.07.200730.09.2007440440х31320
01.10.200731.12.2007460460х31380
01.01.200831.03.2008515515х31545
01.04.200830.09.2008525525х63150
01.10.200830.11.2008545545х21090
01.12.200831.12.2008605605605
01.01.200931.03.2009605605х31815
01.04.200930.06.2009625625х31875
01.07.200930.09.2009630630х31890
01.10.200931.10.2009650650650
01.11.200931.12.2009744744х21488
01.01.201031.03.2010869869х32607
01.04.201030.06.2010884884х32652
01.07.201030.09.2010888888х32664
01.10.201030.11.2010907907х21814
01.12.201031.12.2010992922922
01.01.201131.03.2011941941х32823
01.04.201130.09.2011960960х65760
01.10.201130.11.2011985985х21970
01.12.201131.12.2011100410041004
всього 46790,74
Керуючись ст.ст. 209,212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 завдану йому прокуратурою м.Борислава та Бориславським міським судом моральну шкоду в розмірі 46 790 (сорок шість тисяч сімсот дев»яносто) гривень 74 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його оголошення через Дрогобицький міськрайонний суд.
Головуючий