24 січня 2011 р. Справа № 82068/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - ОСОБА_1,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання - Балич-Шапальчук М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02 вересня 2009 року про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_3 до Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення,-
ОСОБА_3 звернулась 16.07.2009 року до суду з адміністративним позовом до Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Вербської сільської ради від 11.09.2007 року №252 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для гаражного будівництва, з земель запасу житлової та громадської забудови Вербської сільської ради». На підставі цього рішення ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,01 га, серія ЯЕ № 245934 від 23.10.2007 року. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що з 1995 року ОСОБА_2, ні з ким не узгодивши, самовільно розпочав будівництво гаража на меліоративному рові навпроти житлових будинків №2 та №4. В ході будівництва перекрив меліоративний канал, чим різко погіршилося відведення води, в результаті чого постійно затоплюється її підвал. Вважає, що зазначене рішення не відповідає законодавству України і підлягає визнанню недійсним.
02.09.2009 року позивач по справі подала клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення будівництва гаража на відведеній земельній ділянці, яка перебуває у власності ОСОБА_2, до вирішення справи по суті.
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02 вересня 2009 року клопотання задоволено, якою зобов'язано ОСОБА_2 зупинити будівництво гаража на меліоративному рові навпроти житлових будинків №2 та №4 по вул.40-річчя Перемоги в с.Верба Лубенського району Рівненської області до вирішення даної справи у суді та набрання рішення законної сили.
Не погодившись із ухвалою її оскаржив ОСОБА_2, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Апелянт вказуює на те, що судом не враховано, що покликання позивача по справі у позовній заяві на затоплення її підвалу внаслідок будівництва гаража не підтвердженні доказами та спростовуються висновком Дубенського міжрайонного управління водного господарства від 30.08.2006 року.
Крім того, зазначає, що будівництво здійснюється ним на належній йому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 245934 земельній ділянці згідно із проектом, виготовленим ПП «Дубноархпроект», погодженим головним архітектором Дубенського району та на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт інспекції ДАБК у Рівненській області №94 від 31.03.2008 р.
Апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу, та винести нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суддя виходив з того, що згідно ч. 1 п. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Частинами 3 та 4 ст.117 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом за достатніх для цього підстав.
Підставою для забезпечення позову є неможливість захисту прав та інтересів позивача по справі після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, ст.196 ч.4, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02 вересня 2009 року про забезпечення позову у справі № 2а-1643/09 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. І. Богаченко
Суддя В.М. Багрій
Суддя Д.М. Старунський
Повний текст виготовлений 28.01.2011 року.