Справа № 2-а-1735/11
14 березня 2011 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді Доля В.А.,
при секретарі Добридник І.С.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплатити недоплачену 30% надбавки до пенсії як дитині війні за період з 09 серпня 2010 року по січень 2011 року та виплачувати її в подальшому,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що має статус „дитини війни” і відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, щомісячно має право на отримання соціальної грошової допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Але всупереч вимогам Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відповідач перерахунок пенсії не зробив. Просить суд: управління Пенсійного фонду України в м. Рівне здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну держану соціальну допомогу до пенсії як дитині війни із розрахунку 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року з відрахуванням уже виплаченої допомоги за вказаний період та зобов'язати відповідача здійснювати відповідні нарахування в подальшому.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, з причин, невідомих суду, заперечень проти позову не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус „дитини війни”.
Враховуючи зазначений статус позивача, він, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому з 09 серпня 2010 року по січень 2011 року щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком суд вважає обґрунтованими, виходячи з того, що відповідач повинен був провести нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки на 2010-2011 роки дія положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не зупинялась і сам відповідач не надав належного обґрунтування підстав, виходячи з яких ним проводилось часткове нарахування та виплата вказаного підвищення в цей період.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Неврегульованість на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус „Дітей війни” не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 6 Закон України „Про соціальний захист дітей війни” позивач має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими щодо застосування положення ст. 28 ч.3 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів у пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на Управління Пенсійного фонду України, за місцем проживання позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, виходячи з предмету позову та для повного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та провести відповідні виплати позивачу цього підвищення за період з 09 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року.
Позов у частині зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу, відповідально до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, при нарахуванні пенсії не підлягає до задоволення, оскільки позивачем на надано суду жодного доказу у підтвердження невизнання, оспорювання чи порушення його права відповідачем у майбутньому, а доказування наявності підстав для задоволення позову в цій частині не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд з відповідача судового збору не стягує, так як в силу п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації від сплати державного мита звільняються. Судові витрати по справі слід присудити позивачу з державного бюджету у відповідності до вимог частини 3 статті 94 КАС України, відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплатити недоплачену 30% надбавки до пенсії як дитині війні за період з 09 серпня 2010 року по січень 2011 року та виплачувати її в подальшому - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну держану соціальну допомогу до пенсії як дитині війни із розрахунку 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року з відрахуванням уже виплаченої допомоги за вказаний період.
В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про зобов'язання суб'єкта владних повноважень нараховувати та виплачувати недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війні в подальшому - відмовити.
Присудити з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 14 березня 2011 року.
Суддя: підпис ОСОБА_2
Постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Рівненського міського суду Доля В.А.