Справа № 1-763\11
05 вересня 2011 р. Рівненський міський суд в складі
головуючого судді Кучиної Н.Г.
при секретарі Цимбалюк А.І.
з участю прокурора Кічатої О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого:
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -
05 березня 2011 року, близько 20 години 15 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, неподалік будинку № 101 по вулиці В.Чорновола, в місті Рівне, застосовуючи до ОСОБА_2, фізичне насильство, яке виразилось в нанесенні ударів ногами та руками по тілу потерпілого та погрожуючи знову застосувати фізичне насильство, відкрито викрав мобільний телефон марки „ ОСОБА_2 еріксон К 790”, вартістю 800 грн., який належить ОСОБА_2, в якому знаходилась сім- карта оператора мобільного зв»язку « МТС», вартістю 10 грн, навушники до мобільного телефону марки «Філіпс», вартістю 35 грн, освіжувач рота «Глістер», вартістю 35 грн та гаманець, вартістю близько 10 грн, в якому знаходилось 420 грн, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2, майнової шкоди на загальну суму 1310 гривень. Крім цього, ОСОБА_3, маючи єдиний умисел на відкрите викрадення чужого майна, в цей же час, застосовуючи до ОСОБА_4 фізичне насильство, яке виразилось в утриманні за голову та погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, відкрито викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон «Нокіа Х2-00», вартістю 1199 гривень, чим заподіяв ОСОБА_4 шкоди на вищевказану суму.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 05 березня 2011 року, близько 20 години 15 хвилин, ОСОБА_1 застосовуючи до нього фізичне насильство, яке виразилось в утриманні за голову та погрожуючи застосуванням насильства, відкрито викрав у нього мобільний телефон «Нокіа Х2-00», вартістю 1199 гривень. Претензій до ОСОБА_1 не має та просить його суворо не карати
Будучи допитаним в якості підсудного, ОСОБА_1 повністю визнав свою вину по суті пред'явленого обвинувачення, підтвердив встановлені судом обставини вчинення злочинів.
Суду показав, що 05 березня 2011 року, близько 20 години 15 хвилин, він, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, неподалік будинку № 101 по вулиці В.Чорновола, в місті Рівне, нанісши удари ногами та руками по тілу потерпілого та погрожуючи знову застосувати фізичне насильство, відкрито викрав мобільний телефон марки „ ОСОБА_3 еріксон К 790”, який належить ОСОБА_2, в якому знаходилась сім- карта оператора мобільного зв»язку «МТС», навушники до мобільного телефону марки «Філіпс», освіжувач рота «Глістер», та гаманець, в якому знаходилось 420 грн. Крім цього, в цей же час, застосовуючи до ОСОБА_4 фізичне насильство та погрожуючи застосуванням насильства, відкрито викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон «Нокіа Х2-00»
Суму заподіяних потерпілим збитків не заперечив.
В скоєному щиро розкаюється, зібраних досудовим слідством доказів, в тому числі показів потерпілих, свідків, протоколів очних ставок не заперечує, зауважень щодо них не має. При обранні йому покарання просить врахувати щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те що він повністю усвідомив свою вину і, що в подальшому не буде вчиняти злочини.
Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1 доведеною, і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров”я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства
Визначаючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини та наслідки його вчинення, особу підсудного, дані, що його характеризують.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного в судовому засіданні не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному ОСОБА_1 суд визнає у відповідності до ст. 66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів та добровільне відшкодування завданої шкоди.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує, що на момент вчинення злочину він вважається таким, що немає судимості ( а.с. 183- 184), на обліку у лікаря -нарколога не перебуває ( а.с.188) на обліку у лікаря - психіатра не перебуває ( а.с190), характеризується посередньо, проживає разом з батьками та братом ( а.с.185), те, що заподіяна шкода добровільно усунута і потерпілі претензій не мають ( а.с. 77, 104)
Речові докази по справі: мобільний телефон „ Нокіа Х2-00” , які передані на відповідальне збереження власникові ОСОБА_4 - підлягають поверненню ОСОБА_4
За ст. 91 КПК України судовими витратами є витрати, зроблені при провадженні справи органом дізнання, органом досудового слідства та судом. Стягнення безпосередньо із засудженого коштів на користь експертної установи законодавством не передбачене і є недопустимим. Порядок фінансування експертних установ встановлений ст.15 Закону України „Про судову експертизу”. У випадку витрат органу досудового слідства чи суду на проведення експертиз, коли експертиза проведена на договірних засадах, ці витрати стягуються на користь державного бюджету.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні підстави та обґрунтування для стягнення з засудженого судових витрат за проведення експертизи.
Оцінюючи зазначені обставини в сукупності, суд прийшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування покарання та застосування до нього звільнення від відбування покарання.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки на період іспитового строку:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання;
- періодично з'являтись на реєстрацію в орган кримінально - виконавчої системи.
Запобіжний захід до набрання чинності вироком ОСОБА_1 залишити у виді підписки про невиїзд.
В строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати перебування його під вартою з 18 квітня 2011 року по 21 квітня 2011 року
Речові докази по справі: мобільний телефон марки „ Нокіа Х2-00” -повернути ОСОБА_4
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 15- ти діб з моменту його проголошення, а засудженим -в той же строк з моменту вручення йому копії.
Суддя Рівненського міського суду Н.Г.Кучина