Справа №2-1118/11
дзержинський районний суд міста Харкова
Іменем України
01 квітня 2011 року
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого: судді Купіної М.А.,
при секретарі: Олійник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи -Десята Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності, за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа -Десята Харківська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Управління Держкомзему в м. Харкові, Садівничого товариства «Дружба колективів», ОСОБА_1 про визнання права власності на садову ділянку в порядку спадкування за законом, та за об'єднаним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа - Десята Харківська державна нотаріальна контора, про продовження строку на прийняття спадщини, визнання недійсними правочинів і визнання права власності,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Десята Харківська державна нотаріальна контора, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Десятою Харківською державною нотаріальною конторою на ім'я відповідача, ОСОБА_2, 10 жовтня 2008 року за реєстровим № 1-3302, визнання за нею право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, визнання за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_7
Ухвалою суду від 13 серпня 2010 року дана цивільна справа була об'єднана з цивільною справою за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа - Десята Харківська державна нотаріальна контора, про продовження строку на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року батька ОСОБА_6, визнання недійсними правочинів та визнання права власності.
Позовні вимоги по об'єднаній справі були додатково обґрунтовані тим, що на думку позивачів, відповідач ОСОБА_2 незаконно набула прав на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_2 та земельної ділянки НОМЕР_1, розташованої у АДРЕСА_8 оскільки приховала від нотаріуса ту обставину, що спірна квартира була набута спадкодавцем -ОСОБА_6 у шлюбі з ОСОБА_4, а отже є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, крім того при оформленні спадщини відповідач не повідомила нотаріуса про те, що право на обов'язкову частку у спадщині має також неповнолітня на той час донька померлого - ОСОБА_3.
У подальшому відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку НОМЕР_2 -ХАЗ у Садівничому товаристві «Дружба колективів»площею 0,0606 га, власником якої є ОСОБА_7, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
У ході розгляду справи третя особа за первинним позовом - ОСОБА_3 заявила самостійні вимоги на предмет спору та просила суд визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Десятою Харківською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 10 жовтня 2008 року за реєстровим № 1-3302, визнати за нею, як за спадкоємицею по праву представлення після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7, право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_7
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що являється спадкоємицею по праву представлення ОСОБА_7, однак відповідач ОСОБА_2 оформила спадкове майно на своє ім'я, чим порушила спадкові права позивача.
Далі ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про залишення без розгляду її позовних вимог за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа - Десята Харківська державна нотаріальна контора, про продовження строку на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року батька ОСОБА_6, визнання недійсними правочинів та визнання права власності (а.с. 140).
Також ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про залишення без розгляду її позовних вимог за позовом до ОСОБА_2, третя особа - Десята Харківська державна нотаріальна контора, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Десятою Харківською державною нотаріальною конторою на ім'я відповідача, ОСОБА_2, 10 жовтня 2008 року за реєстровим № 1-3302, визнання за нею право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, визнання за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_8 (а.с.238).
Ухвалою суду від 11.01.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 були залишені судом без розгляду (а.с.241).
Також представник ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про залишення без розгляду позовних вимог за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа - Десята Харківська державна нотаріальна контора, про продовження строку на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року батька ОСОБА_6, визнання недійсними правочинів та визнання права власності -в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_1 розташованої у АДРЕСА_8 а також в частині визнання за ОСОБА_3 права власнсті на 1/3 цієї ділянки, а також в частині визнання частки ОСОБА_3 як спадкоємиці померлого ОСОБА_6 у цій земельній ділянці (а.с. 260).
Ухвалою суду від 31.03.2011 року за позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_1 розташованої у АДРЕСА_8 а також в частині визнання за ОСОБА_3 права власнсті на 1/3 цієї ділянки, а також в частині визнання частки ОСОБА_3 як спадкоємиці померлого ОСОБА_6 у цій земельній ділянці - залишено судом без розгляду.
Таким чином, предметом судового розгляду є позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Десятою Харківською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 10 жовтня 2008 року за реєстровим № 1-3302, визнання за нею, як за спадкоємицею по праву представлення після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7, право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_7
Також предметом судового розгляду є позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа - Десята Харківська державна нотаріальна контора, які полягають у наступному:
1) Продовжити ОСОБА_3 строк на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року батька ОСОБА_6;
2) Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Десятою Харківською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2, згідно якого після смерті ОСОБА_6 вона успадкувала 2/3 частини квартири АДРЕСА_9
3) Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Десятою Харківською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_7, згідно якого після смерті ОСОБА_6 він успадкував 1/3 частину квартири АДРЕСА_9
4) Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Десятою Харківською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2, згідно якого після смерті ОСОБА_7 вона успадкувала 1/3 частину квартири АДРЕСА_9
5) Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчений Десятою Харківською державною нотаріальною конторою 11.02.2010 року за реєстровим № 1-142.
6) Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2
7) Визнати за ОСОБА_3 право власності на і/6 частину квартири АДРЕСА_9
8) Визначити частку ОСОБА_3 як спадкоємиці померлого ОСОБА_6 у земельній ділянці (НОМЕР_1) площею 0,0616 га для ведення садівництва, яка розташована у АДРЕСА_8
Крім того, предметом судового розгляду є зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку НОМЕР_2 -ХАЗ у Садівничому товаристві «Дружба колективів»площею 0,0606 га.
У судовому засіданні представник ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просила відмовити.
Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підтримала зустрічні позовні вимоги, просила суд їх задовольнити, у задовленні об'єднаного позову та позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору просила відмовити.
Відповідач ОСОБА_5 проти об'єднаного позову та позову третьої особи заперечував, просив суд відмовити позивачам у задоволенні їх вимог.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_6 (а.с.195).
Як свідчать матеріали спадкової справи № 352/00 померлий залишив заповіт, згідно якого усе належне йому майно він заповів своїй матері ОСОБА_2 (а.с. 209).
На момент відкриття спадщини ОСОБА_8 належало таке майно: квартира АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу № Н17-3801 від 4 жовтня 1995 року, зареєстрованого АТ «Харківська товарна біржа «СЛОБОДА»(а.с. 203-204) та земельна ділянка (НОМЕР_1) площею 0,0616 га для ведення садівництва, розташована у АДРЕСА_8 на підставі державного акту на право приватної власності на землю сер. ХР-31-01-029322, виданого виконкомом Харківської міської ради народних депутатів 10.12.1997 року (а.с. 205).
Із заявами про прийняття спадщини від 26.12.2000 року до державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 та батько померлого - ОСОБА_7, який на момент відкриття спадщини був непрацездатним, а отже, згідно ст. 535 Цивільного кодексу Української РСР, мав право на обов'язкову частку у спадщині.
Колишня дружина померлого ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини неповнолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до державної нотаріальної контори не зверталася, а відтак пропустила строк, передбачений 549 Цивільного кодексу Української РСР.
Однак, судом встановлено, що в 1995 році ОСОБА_6, ОСОБА_4 та їх донькою ОСОБА_9 була приватизована квартира АДРЕСА_4, 24 липня 1995 року ця квартири була продана, за виручені від продажу кошти ОСОБА_6 09.12.1995 р. купив квартиру АДРЕСА_3, однак від рідних він цю обставину приховав. При вселенні у квартиру чоловік повідомив дружину про те, що житло він орендував у свого приятеля, який на тривалий час виїхав працювати за кордон. 14.05.1996 р. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 розлучилися, після чого позивачі переїхали до м. Буринь Сумської області, де мешкають і на даний момент. Про те, що квартира була придбана у власність, а також про те, що у власності ОСОБА_6 також знаходилася земельна ділянка позивачі дізналися від сестри померлого ОСОБА_1 у травні 2010 року.
Отже, причини пропуску неповнолітньою ОСОБА_3 строку на прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_6, є поважними, а за таких обставин цей строк має бути продовжений у відповідності до ст. 550 ЦК Української РСР, ст.1272 ЦК України.
2 вересня 2005 року ОСОБА_2 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом, якими посвідчувалося її право на 2/3 частини квартири АДРЕСА_3 та на 2/3 частини земельної ділянки АДРЕСА_8 ОСОБА_7 отримав свідоцтва про право на спадщину за законом, якими посвідчувалося його право на 1/3 частину зазначеної квартири та на 1/3 частину зазначеної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.
За загальним правилом частки кожного з подружжя у майні, яке є об'єктом спільної сумісної власності, є рівними (ст. 28 КпШС України).
Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено 23 січня 1987 року (а.с. 7), розірвано - 14 травня 1996 року (а.с. 9). За таких обставин, оскільки квартира АДРЕСА_3 була придбана під час зареєстрованого шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, вона є об'єктом їх спільної сумісної власності.
При цьому суд зауважує, що строк позовної давності для звернення ОСОБА_4 до суду із вимогами про визнання за нею права власності на половину зазначеної квартири не пропущено, оскільки про порушення її прав вона дізналася у травні 2010 року, а відтак перебіг цього строку розпочався саме з липня 2010 року.
За таких обставин вбачається наявність правових підстав для визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/2 квартири АДРЕСА_3.
Таким чином, після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 року залишилася спадщина у вигляді 1/2 частини цієї квартири, право на іншу половину має ОСОБА_4.
Визначаючи коло спадкоємців померлого ОСОБА_6 суд виходить з приписів ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР, згідно якої спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Статтею 535 цього ж Кодексу встановлено, що неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка).
Спадкоємцем за заповітом являється мати померлого -ОСОБА_2. Право ж на обов'язкову частку у спадщині мали батько померлого - ОСОБА_7 та неповнолітня донька померлого -ОСОБА_3.
Таким чином, оскільки на момент відкриття спадщини ОСОБА_4 належала половина спірної квартири, інша половина мала бути розподілена між спадкоємцями наступним чином.
Якби спадкоємство після померлого ОСОБА_6 здійснювалося за законом, його донька та батько отримали б по 1/6 частині у цій квартирі (1/3 / 2 = 1/6). Передбачені ст. 535 ЦК Української РСР 2/3 від 1/6 складають 1/9. Отже, обов'язкова частка неповнолітньої ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_3 складає 1/9, також батько померлого ОСОБА_7 мав право лише на 1/9. Спадкоємиця за заповітом за цих обставин мала право на 5/18 частин (1/2 -2/9 = 5/18).
Згідно п.2 ст.3 ЦК України, однією із загальних засад цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів є зокрема визнання права. При цьому частина третя даної статті передбачає, що підставою для відмови у захисті цивільного права та інтересу особи є порушення нею положень частин другої-п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.1 ЦПК України).
З огляду на викладене, оскільки при оформленні спадщини права позивачів за об'єднаним позовом були порушені, суд вважає, що вони підлягають захисту шляхом визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, виданих на зазначене вище майно, з визнанням за позивачами права власності на належні їм частки у спірному майні.
Також підлягає задоволенню вимога позивачів про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_3 від 11.02.2010 року, що був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, оскільки цей правочин не відповідає вимогам закону і має бути визнаний недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.
У відповідності з ч.3 ст.388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Згідно ч.4 ст.12 ЦК України, Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.
Оскільки за договором дарування відбувається відчуження майна, то право такого відчуження належить лише власнику. Крім того суд зауважує, що за договором дарування відчуження майна відбувається безвідплатно.
За таких обставин, з огляду на часткове визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, виданих на зазначену квартиру АДРЕСА_3, спірний договір має бути визнаний недійсним.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_7 (ар.с.87).
З матеріалів спадкової справи № 503/08 видно, що померлий залишив заповіт, згідно якого усе належне йому майно він заповів онуку ОСОБА_10. Спадкоємець за заповітом від спадщини відмовився (а.с. 85), також від спадщини відмовилася донька померлого ОСОБА_1 (а.с. 84).
Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з Ѕ частини квартири АДРЕСА_5, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду 21.05.1993 року та земельної ділянки (НОМЕР_2) площею 0,0606 га для ведення садівництва, розташованої у АДРЕСА_8 яка належала ОСОБА_7 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого виконкомом Харківської міської ради народних депутатів 21.10.1999 року.
Окрім того, як встановлено судом, на момент відкриття спадщини померлий також мав право на 1/9 частини квартири АДРЕСА_3.
Однак, 10 жовтня 2008 року відповідач ОСОБА_2 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом, якими посвідчувалося її право на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 та на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3.
Як встановлено судом, свідоцтво право на спадщину на земельну ділянку НОМЕР_2 у Садівничому товаристві «ХАЗ», розташовану по АДРЕСА_8 не видавалося.
Визначаючи спадкоємців померлого ОСОБА_7, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України. Відповідно до наведеної норми у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У відповідності до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Таким чином, у зв'язку з відмовою від спадщини спадкоємця за заповітом, право на спадкування після смерті ОСОБА_7 мали його дружина ОСОБА_2 як спадкоємиця першої черги за законом, донька померлого ОСОБА_1 як спадкоємиця першої черги за законом та онука ОСОБА_3 як спадкоємиця по праву представлення померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року батька ОСОБА_6. Так, у випадку, якщо б ОСОБА_6 був живий на момент смерті свого батька ОСОБА_7, він (за умови відмови від спадщини ОСОБА_1), як спадкоємець першої черги за законом, успадкував би Ѕ частину спірного нерухомого майна.
Проте, ОСОБА_2 не повідомила нотаріуса, що у померлого ОСОБА_7 є онука, яка має право на спадкування по праву представлення. Сама ж онука -ОСОБА_3 мешкає в Сумській області -не знала про факт смерті ОСОБА_7 та про наявність спадкового майна.
Про факт смерті ОСОБА_7 стало відомо лише після того, як відкрився факт відчуження 11.02.2010 р. квартири ОСОБА_5, що і стало підставою для подання 25.05.2010 р. першого (за хронологією) позову. Факти наявності спадкового майна та порушення при переході прав власності на нього до ОСОБА_2 відкрилися вже під час розгляду даної цивільної справи. Викладені обставини вказують на те, що з огляду на спірний характер взаємовідносин між спадкоємцями ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також їх тривалий характер, права ОСОБА_3 підлягають судовому захисту щляхом визнання за нею права на відповідну частину спадкового майна.
За таких обставин онука померлого ОСОБА_7 ОСОБА_3 по праву представлення має право на половину спадкового майна, яке залишилося після смерті діда ОСОБА_7, тобто на 1/2 частини земельної ділянки (НОМЕР_2) площею 0,0606 га для ведення садівництва, розташованої у АДРЕСА_8
Крім того, ОСОБА_3, як спадкоємець по праву представлення, також має право на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, а також на 1/18 (половина від 1/9) частину квартири АДРЕСА_3. Таким чином всього у квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_3 має право на частину у розмірі 1/6 (1/18 + 1/9 = 1/6).
З огляду на викладене, оскільки право на 1/2 частини земельної ділянки (НОМЕР_2) площею 0,0606 га для ведення садівництва, розташованої у АДРЕСА_8 має ОСОБА_3 -то право на іншу половину ділянки має ОСОБА_2, як спадкоємиця ОСОБА_7 за законом, у зв'язку з чим зустрічний позов підлягає частковому задоволенню з визнанням за ОСОБА_2 1/2 частини зазначеної ділянки.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 3, 12, 15, 16, 330, 338, 1223, 1258, 1261, 1266, 1272 Цивільного кодексу України, -
Позовні вимоги ОСОБА_4 -задовольнити.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Десятою Харківською державною нотаріальною конторою 2.09.2005 року за реєстровим № 2-1970 згідно якого ОСОБА_7 як спадкоємець за законом успадкував після померлого сина ОСОБА_6 1/3 частину квартири АДРЕСА_3.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Десятою Харківською державною нотаріальною конторою 2.09.2005 року за реєстровим № 2-1966, згідно якого ОСОБА_2 як спадкоємиця за заповітом успадкувала після померлого сина ОСОБА_6 2/3 частини квартири АДРЕСА_3.
Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_3, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчений Верещакою Г.Л., державним нотаріусом 10-ї Харківської державної нотаріальної контори 11.02.2010 року за реєстровим № 1-142.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3.
Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 строк на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року батька ОСОБА_6.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Десятою Харківською державною нотаріальною конторою 10.10.2008 року за реєстровим № 1-3304, згідно якого ОСОБА_2 як спадкоємиця за законом успадкувала після померлого чоловіка ОСОБА_7 1/3 частину квартири АДРЕСА_3.
Продовжити ОСОБА_3 строк на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року діда ОСОБА_7.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Десятою Харківською державною нотаріальною конторою 10.10.2008 року за реєстровим № 1-3302, згідно якого ОСОБА_2 як спадкоємиця за законом успадкувала після померлого чоловіка ОСОБА_7 1/2 частину квартири АДРЕСА_6.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_5
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_3.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки (НОМЕР_2) площею 0,0606 га для ведення садівництва, розташованої у АДРЕСА_8
Позовні вимоги ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки (НОМЕР_2) у АДРЕСА_8
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 04 квітня 2011 року.
Суддя