Кіровоградської області
"08" вересня 2009 р.
Справа № 17/67
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/67
за позовом: Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції, смт. Добровеличківка Добровеличківського району Кіровоградської області
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю фабрика "Світанок", смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області, м. Кіровоград
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Українського державного концерну місцевої промисловості "Укрмісцевпром", м. Київ
про стягнення 82076,91 грн.
представники:
від позивача - Баранов А.М., довіреність №10418 від 29.10.07 р.;
від відповідача - участі не брали;
від третьої особи (ГУДКУ в Кіровоградській області) - Кудаков Ю.В., довіреність №14-19/2-38 від 09.01.09 р.;
від третьої особи (УДКМП "Укрмісцевпром") - участі не брали.
Добровеличківською міжрайонною державною податковою інспекцією подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фабрика "Світанок" в доход державного бюджету основного боргу в сумі 9800,59 грн., 42250,94 грн. відсотків, 30000,69 грн. пені, нарахованої на основний борг та 24,69 грн. пені, нарахованої на відсотки, що разом складає 82076,91 грн.
Відповідач участі в судових засіданнях не брав. Ухвали господарського суду Кіровоградської області про порушення провадження у справі №17/67 від 22.06.2009 року, про відкладення розгляду справи від 04.08.2009 року та від 17.08.2009 року були повернуті органом поштового зв'язку з відмітками на конвертах "підприємства не існує" (а.с. 37, 52, 71). Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.
Ухвали суду від 22.06.2009 р., від 04.08.2009 р. та від 17.08.2009 р. у справі №17/67 господарським судом надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, а саме: 26600, Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. Леніна, 17.
Згідно довідки головного управління статистики у Кіровоградській області №14-5666 від 30.06.2009 року, надісланої останнім на вимогу суду, товариство з обмеженою відповідальністю фабрика "Світанок" зареєстровано за адресою: Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. Леніна, 17 (а.с. 39). Отже, про зміну свого місцезнаходження відповідач державного реєстратора не повідомляв.
Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.
Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.
Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу про порушення провадження у справі №17/67 від 22.06.2009 року, а також ухвали про відкладення розгляду справи від 04.08.2009 року та від 17.08.2009 року за місцем реєстрації відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи (ГУДКУ в Кіровоградській області), оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
Між Українським державним концерном місцевої промисловості "Укрмісцевпром" ("концерн") та орендним підприємством фабрика "Світанок" ("підприємство"), правонаступником якого відповідно до пункту 1.1 статуту Вільшанського державного комунального підприємства фабрика "Світанок" (а.с. 24, 42) та згідно пункту 1.1 статуту товариства з обмеженою відповідальністю фабрика "Світанок" (а.с. 7-21), є відповідач, укладено договір №28 про надання фінансової допомоги на зворотній основі від 14.10.1994 року (далі - договір №28 від 14.10.1994 року), за умовами якого концерн зобов'язався на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.09.1994 року №14923/50 та договору, укладеному з Міністерством фінансів України від 12.10.1994 року, надати підприємству фінансову допомогу на зворотній основі у вигляді короткострокового (на 6 місяців) пільгового кредиту в сумі 1000 млн. крб. (10000 грн.) з оплатою 30 відсотків річних, для закупки сировини та матеріалів і розрахунків за електроенергію та паливно-енергетичні ресурси, без права використання цих коштів на споживання та погашення заборгованості перед бюджетом (а.с. 28).
На виконання умов договору №28 від 14.10.1994 року Українським державним концерном місцевої промисловості "Укрмісцевпром" було перераховано відповідачу 1 млрд. крб., що у відповідності до п.3 указу Президента України від 25.08.1996 р. №762/96 складає 10000 грн. Зазначені обставини підтверджуються платіжним дорученням №14 від 14.10.1994 року (а.с. 29).
Прийняті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, бюджетну позичку повернув частково в сумі 199,41 грн., про що свідчать платіжні документи від 13.02.1996 р., 16.02.1996 р., 19.03.1996 р. (а.с. 32-34), відсотки за користування фінансовою допомогою не сплатив. Станом на 01.05.2009 року заборгованість відповідача перед державним бюджетом складає 52051,53 грн., з яких 9800,59 грн. - основний борг, 42250,94грн.- заборгованість по відсоткам.
Статтею 21 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" визначено, що в 2009 році органами стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3401360, 3511550, 3511560, 3511630) є органи державної податкової служби України.
Вказане свідчить про те, що Добровеличківська міжрайонна державна податкова інспекція є належним позивачем по даній справі.
У відповідності до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, чинного з 01.01.2004 р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. У даному випадку, оскільки правовідносини між сторонами стосовно повернення бюджетної позички, продовжують існувати до цього часу, то до цих правовідносин між позивачем і відповідачем необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.
З цих же підстав господарський суд з огляду на пункт 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України вважає за можливе застосувати також норми зазначеного кодексу.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Враховуючи те, що докази повернення бюджетної позички в сумі 9800,59 грн. та сплати 42250,94 грн. відсотків, нарахованих за період з 14.101994 р. по 30.04.2009 р., в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду не надані, позовні вимоги в частині стягнення 9800,59 грн. основної суми боргу та 42250,94 грн. відсотків, заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 30000,69 грн. пені, нарахованої на основний борг та 24,69 грн. пені, нарахованої на відсотки, слід відмовити з огляду на наступне.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, чинного з 01.01.2004 року, визначено, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.
Відповідно до вимог статті 71 Цивільного кодексу УРСР (законодавство, що діяло раніше) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно статті 72 Цивільного кодексу УРСР скорочені строки позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР для окремих видів вимог, що випливають з відносин, регулювання яких віднесено до відання Союзу РСР, і цим Кодексом - для інших вимог; скорочені строки давності тривалістю в шість місяців діють, зокрема, за позовами про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (стаття 76 Цивільного кодексу УРСР).
У відповідності до пункту 1.2 договору №28 від 14.10.1994 р. відповідач зобов'язався забезпечити повернення в повному обсязі суми фінансової допомоги та відсотків 14 квітня 1995 р. без права пролонгації.
Отже, до 14 квітня 1995 р. відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок. Прострочення виконання грошового зобов'язання щодо повернення суми фінансової допомоги та відсотків річних виникло з 15 квітня 1995 р. Саме зазначену дату слід вважати днем виникнення права на позов на стягнення основної суми боргу та відсотків річних.
Початок перебігу позовної давності тривалістю в шість місяців для стягнення неустойки (пені) розпочався 15.10.1995 р. і сплив 15.04.1996 р. (позов було подано 17.06.2009 р.).
Відтак, строк позовної давності сплив до набрання чинності Цивільним кодексом України, тому господарським судом застосовуються до даних правовідносин правила Цивільного кодексу УРСР. Судом також встановлено, що з клопотанням про поновлення строку позовної давності позивач не звертався.
В силу статті 75 Цивільного кодексу УРСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Згідно статті 80 Цивільного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити з підстав пропуску строку позовної давності.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Світанок" (26600, Кіровоградська область, Вільшанський район, смт. Вільшанка, вул. Леніна, 17, р/р №2600901782913 у ТВБВ "Укрексімбанк" м. Первомайськ, Миколаївської області, МФО 326739 код ЄДРПОУ 05724174) в доход Державного бюджету (одержувач: Державне казначейство України, код ЄДРПОУ 20055032, банк одержувача: Державне казначейство України, МФО 820172) 9800,59 грн. основного боргу на розрахунковий рахунок №31139403758026 та 42250,94грн. відсотків на розрахунковий рахунок №31111128703028.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Світанок" (26600, Кіровоградська область, Вільшанський район, смт. Вільшанка, вул. Леніна, 17, р/р №2600901782913 у ТВБВ "Укрексімбанк" м. Первомайськ, Миколаївської області, МФО 326739 код ЄДРПОУ 05724174) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р №31115095700002, код 24145329) - 520,52 грн. державного мита.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Світанок" (26600, Кіровоградська область, Вільшанський район, смт. Вільшанка, вул. Леніна, 17, р/р №2600901782913 у ТВБВ "Укрексімбанк" м. Первомайськ, Миколаївської області, МФО 326739 код ЄДРПОУ 05724174) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р №31218259700002, код 24145329) - 196,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя