Справа № 127/22017/13-а
Провадження 2-а/127/767/13
04.10.2013 року
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Клапоущака С.Ю.,
при секретарі Гнасько Н.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС УДАІ м. Вінниці сержанта міліції Громовенко Богдана Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №781077 від 07 вересня 2013 року, -
Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову АА2 № 781077 від 07.09.2013 року по справі про адміністративне правопорушення.
Позов мотивований тим, що 07.09.2013 року, керуючи автомобілем марки Мерседес, державний номер НОМЕР_1, позивач був зупинений відповідачем у селі Комсомольському за перевищення швидкісного режиму в селі Жежелів.
Однак позивач стверджує, що на момент фіксації порушення за кермом автомобіля перебувала інша особа, а не позивач, що можуть підтвердити особи, які перебували у автомобілі, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Відповідач не подав будь-яких доказів вчинення адміністративного правопорушення саме позивачем, а тому результати вимірювань відповідача у відповідності до ст. 251 КУпАП не можуть бути доказами в адміністративній справі. Крім цього інспектор ДПС не залучив та не вписав до протоколу свідків, які знаходилися у автомобілі, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, покази свідка чи потерпілого є відомостями, які мають обов'язково зазначатися в протоколі. Пояснення свідків і потерпілих в силу ст. 251 КУпАП є доказами в адміністративній справі.
За вказаних обставин позивач вважає, що протокол про адміністративне правопорушення АБ2№ 622629 від 07.09.2013 року не може бути доказом в даній адміністративній справі, оскільки він складений з порушенням вимог закону, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом (ст. 62 Конституції України). Інспектор ДПС виніс постанову не провівши у відповідності з вимогами ст. ст. 278-280 КУпАП розгляду адміністративної справи, оскільки без жодних пояснень і за відсутності позивача заповнив бланки постанови і протоколу та передав їх для підпису. Відповідач вручив позивачу для підпису одночасно постанову АА2№ 781077 від 07.09.2013 року та протокол АБ2№ 622629 від 07.09.2013 року. В протоколі зазначено, що позивача начебто завчасно повідомлено про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться 07.09.2013 року о 14 год. 15 хв.. на 63 км. а/д Житомир - Могилів - Подільський . Ці обставини не відповідають дійсності, оскільки розгляд адміністративної справи насправді не проводився, а позивач про розгляд не повідомлявся.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити позов з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Роз'яснивши процесуальні права сторін, заслухавши пояснення позивача, оцінивши подані докази, суд встановив.
07.09.2013 року постановою АА2№ 781077 в справі про адміністративне правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за перевищення швидкості на 38 км./год.
07.09.2013 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Мерседес, державний номер НОМЕР_1, у селі Комсомольському, позивач був зупинений відповідачем.
Підставою зупинки були данні про перевищення автомобілем позивача швидкісного режиму в селі Жежелів за 20 км. від місця зупинення.
Разом з тим, така обставина не знаходить свого належного підтвердження з наявних у справі доказів, якою є постанова у справі про адмінправопорушення з огляду на факт заперечення позивачем об'єктивності викладених в ній даних і зокрема посилання на той факт, що на момент фіксації порушення за кермом автомобіля перебувала інша особа.
Ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Відповідач не надав суду доказів того, що на момент фіксації порушення за кермом перебував саме позивач, одночасно, позивач стверджує, що автомобілем в момент фіксації порушення керував не він.
Твердження позивача підтверджується також показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що були допитані судом в судовому засіданні та показали, що вони їхали разом на далеку відстань й керували автормобілем по черзі та дійсно в момент фіксації порушення за кермом автомобіля перебував не позивач.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.122 ч.1 КУпАП порушення правил дорожнього руху, передбачене ч.1 цієї статті, повинно бути підтверджені фактичними даними, а саме: поясненнями особи, як притягається до адміністративної відповідальності, свідків показань технічних приладів засобів фото-, і відео спостереження та іншими документами.
Судом встановлено, що відповідач не надав жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення саме позивачем, а відтак результати його вимірювань у відповідності до ст. 251 КУпАП не можуть бути доказами в даній адміністративній справі.
Оскільки доказів вчинення правопорушення суб'єктом владних повноважень суду не надано, то притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснено на підставі неналежних доказів його вини.
Таким чином, постанова відносно ОСОБА_1 від 07.09.2013 року за ст. 122 ч 1 КпАП України про стягнення штрафу в сумі 255 грн. підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 7, 33, 251, 256, 268, 269, 272, 278-280, 287, 288, 289 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 158,160,162,163 КАС України, -
Адміністративний позов задоволити.
Постанову інспектора ДПС роти ДПС УДАІ м. Вінниці сержанта міліції Громовенко Богдана Олександровича про адміністративне правопорушення серії АА2 №781077 від 07 вересня 2013 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати і адміністративну справу щодо нього закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: