Господарський суд Харківської області
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальна (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" жовтня 2010 р. Справа № Б-39/90-08
вх. № 6182/2-39
Суддя Міньковський С.В.
При секретарі Ягнюк О.В.
За участю представників сторін:
Заявника : Гордієвич А.О.,дор. від 01.10.2010р.
Боржника: не з'явився.
Розпорядника майна боржника: Хлєбникова С.В.
Розглянувши
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Кванта»,м. Дніпропетровськ про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 02.03.2010р., яка прийнята господарським судом Харківської області по справі Б-39/90-08 по справі за заявою : ДП МОУ 48 Центральний завод залізничної техніки (ВЧ А - 3463) м. Харків
до ДП МОУ 48 Центральний завод залізничної техніки (ВЧ А - 3463) м. Харків
про визнання банкрутом
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Кванта» звернулась до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами Ухвали господарського суду Харківської області від 02.03.2010р. у справі Б-39/90-08, на підставі якій було відхилено вимоги кредитора на суму 800 000 грн. У вказаній заяві кредитор просить суд ухвалу від 02.03.2010 скасувати, визнати його вимоги у розмірі 800000,00 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника.
Кредитором надавалося суду додаткові письмові пояснення до заяви від 25.10.2010р. від 27.08.2010р. від 28.10.2010, що перебувають у матеріалах справи.
У відзиві на заяву ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Кванта» боржник та розпорядник майна вважають заяву кредитора необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а його вимоги просять відхилити та відмовити у включенні їх до реєстру вимог кредиторів боржника.
В судовому засіданні 27.10.2010р. було оголошено перерву до 28.10.2010р. Далі засіданні суду було продовжено.
Матеріали справи та заяви ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Кванта» свідчать проте, що ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2010р. було відхилено грошові вимоги кредитора товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Кванта» на загальну суму 800 000,00 грн. щодо включення останніх до реєстру грошових вимог кредиторів боржника. Ухвала була вмотивована посиланням на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2009 по справі №38/170-09, у якій апеляційним судом було зазначено, що кредитор не звернувся повторно до господарського суду Харківської області із відповідною заявою про визнання його кредитором з підстав наявності не вексельного, а грошового боргу боржника, зважаючи на що кредитором пропущено встановлений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк для заявлення вимог конкурсних кредиторів, а, відтак, згідно з частиною 2 зазначеної статті вимоги даного кредитора вважаються погашеними.
Розглянувши матеріали справи, заяву кредитора, додані до заяви документи, вислухавши пояснення представника кредитора, розпорядника майна, розглянувши письмовий відзив на заяву ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Кванта» боржника та розпорядника майна, письмові пояснення кредитора до заяви про перегляд ухвали від 02.03.2010 за нововиявленими обставинами суд вважає, що заява кредитора не підлягає задоволенню, а вимоги кредитора на суму 800 000,00 грн. не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів на підставі наступного.
Згідно з ст.4-1 ГПК України встановлені форми судового процесу. Частиною 2 цієї статті передбачено, що господарські суду розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
У відповідності з ч.1 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Кредитор 17.04.2009 звернувся до суду з заявою у порядку ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в якій просив суд визнати грошові вимоги до боржника на загальну суму 800 000,00 грн., що виникли у боржника за емітованими ним векселями.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2010 було відхилено грошові вимоги кредитора на загальну суму 800 000,00 грн. щодо включення останніх до реєстру грошових вимог кредиторів боржника. Ухвала була вмотивована посиланням на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2009 по справі №38/170-09.
Як встановлено судом, після винесення оскаржуваної ухвали, зазначена постанова була скасована постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2010 по справі №38/170-09, а вказану справу було направлено до господарського суду першої інстанції на новий розгляд. За результатами нового розгляду справи №38/170-09 господарський суд Харківської області ухвалою від 13.07.2010 по справі №07/142-10 (н.р. 38/170-09) провадження у даній справі припинив із посиланням на п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням того, що спір про стягнення 800000,00 грн. заборгованості, який виник між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, вже було вирішено в процедурі банкрутства боржника.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваної ухвали), господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Суд вважає, що доводи заяви про наявність нововиявлених обставин у зв'язку зі скасуванням постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2009 по справі №38/170-09, якою вмотивовано винесення оспорюваної ухвали, є обґрунтованими, оскільки скасування вказаної постанови потребує перегляду ухвали господарського суду від 02.03.2010.
Проте ухвала господарського суду від 02.03.2010р. у справі № Б-39/90-08 мотивована не тільки з посиланням на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2009 по справі №38/170-09, а і з посиланням постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2008р. по справі №38/172-08, відповідно до якої було скасовано рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2008 по справі №38/172-08, яким були задоволені позовні вимоги ТОВ ВКФ «Кванта» про стягнення з боржника ДП «48 завод залізничної техніки» 800 000,00 грн. вексельного боргу. Постановою Вищого господарського суду України у справі №38/172-08 від 12.05.2009 у задоволенні скарги ТОВ ВКФ «Кванта» було відмовлено, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 по справі №38/172-08 була залишена без змін. Отже вказане повністю не спростовує правові підстави, які були покладені господарським судом в обґрунтуванні винесення рішення (ухвали) суду від 02.03.2010р., на підставі який відхилено вимоги ТОВ ВКФ «Кванта»
Оцінюючи обґрунтованість заяви кредитора від 24.04.2009р. ( том 8 арк. справи 192) з майновими вимогами до боржника суд відмічає, що вона обґрунтована саме невиконанням останнім вексельного зобов'язання за простими векселями №№ 80351834263702, 80351834263703, 80351834263704, 80351834263705, 80351834263706, 80351834263707 на суму 800 000,00 грн. з посиланням на Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок».
З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2003 Державним підприємством Міністерства оборони України 48 центральний завод залізничної техніки (військова частина А-3463), правонаступником якого є боржник, були емітовані прості векселі №№ 80351834263700, 80351834263701, зі строком платежу «за пред'явленням, але не раніше 31.03.2005 року та прості векселі №№ 80351834263702, 80351834263703, 80351834263704, 80351834263705, 80351834263706, 80351834263707 зі строком платежу «за пред'явленням, але не раніше 31.03.2005 року». Векселеотримувачем вказаних векселів було Товариство з обмеженою відповідальністю проектно-будівельна компанія «ТРАНССТРОЙ», якому або за наказом якого платіж повинен бути здійснений.
Поточним векселедержателем було ТОВ фірма «ЛІК Лтд», яке 26.01.2005 уклало з боржником договір відстрочення платежу № 4, відповідно до якого ТОВ«ЛІК Лтд» пред'явлені до оплати векселі, в тому числі за №№ 80351834263700, 80351834263701, 80351834263702, 80351834263703, 80351834263704, 80351834263705, 80351834263706, 80351834263707 на підставі актів пред'явлення векселів до платежу (п.1 Договору). За умовами п. 3 цього договору ТОВ фірма «ЛІК Лтд» надала боржнику відстрочку платежу в сумі 1079067,12 грн.
У п. 4 договору № 4 від 26.01.2005 сторони домовилися, що до настання строку платежу (наступний банківський день, що настане по закінченні 1 року з дня підписання договору), ТОВ фірма «ЛІК Лтд» не має права вимагати погашення заборгованості від боржника.
Додатковою угодою №3 до договору відстрочення платежу №4 від 26.01.2005, укладеною 23.08.2005, викладено в новій редакції пункти 3 і 4, у яких зазначено, що ТОВ фірма «ЛІК Лтд» надає боржнику відстрочку платежу в сумі 1 079 067,12 грн. строком до 01.06.2006, а пункт 4 передбачає, що до настання строку платежу, тобто до 02.06.2006 року ТОВ фірма «ЛІК Лтд» не має права вимагати погашення заборгованості від боржника.
28.11.2008 між ТОВ фірма «ЛІК Лтд» та ТОВ виробничо-комерційна фірма «КВАНТА» було укладено угоду про відступлення права вимоги, відповідно до якої ТОВ фірма «ЛІК Лтд» передає, а ТОВ виробничо-комерційна фірма «КВАНТА» приймає на себе право вимоги ТОВ фірма «ЛІК Лтд» до боржника за договором відстрочки платежу №4 від 26.01.2005, з урахуванням додаткових угод № 1 від 06.07.2005, № 2 від 01.08.2005 та № 3 від 23.08.2005.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2008 кредитор звертався з позовом до господарського суду Харківської області про стягнення з боржника 800 000,00 грн. вексельного боргу. Рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2008 по справі №38/172-08 указаний позов було задоволено, яке надалі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 по справі №38/172-08 було скасовано, у задоволенні позову було відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України у справі №38/172-08 від 12.05.2009 у задоволенні скарги кредитора було відмовлено, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 по справі №38/172-08 була залишена без змін.
У постанові від 12.05.2009 у справі №38/172-08 Вищий господарський суд України зазначив, що у кредитора виникло грошове зобов'язання замість вексельного та було встановлено факт того, що передача спірних простих векселів після 26.01.2005 (дата укладення договору відстрочки платежу № 4) повинна відбуватися як відступлення боргового документа, тому питання, пов'язані зі стягнення заборгованості за цими векселями, не регулюються вексельним законодавством.
Зважаючи на викладене та враховуючи те, що ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, то факт необґрунтованості вимог кредитора у розмірі 800 000,00 грн. є встановленим.
Також суд вважає, що векселі, якими обґрунтовано вимоги кредитора, було видано з порушенням законодавства України. Боржник є державним унітарним підприємством та належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України. Пунктом 1 Порядку випуску, звалювання, акцептування, індосування та погашення векселів, що випускаються державними підприємствами та акціонерними товариствами, у статутному фонді яких частка держави перевищує 50 відсотків, затвердженого названою постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2002, №262 передбачено, що підприємства, що протягом останнього звітного періоду не мали збитків, можуть випускати векселі для розрахунків з постачальниками продукції (робіт, послуг) без узгодження з центральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з управління майном (державними корпоративними правами) зазначених підприємств, на суму прибутку, яка залишається у підприємства з попереднього звітного періоду після сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Термін погашення векселів не повинен перевищувати 30 днів. Зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні відомості про узгодження випуску спірних векселів з Міністерством транспорту та зв'язку України, а векселі були випущені боржником на термін більше ніж 30 днів, то вони були видані з порушення наведених приписів законодавства України та не можуть засвідчувати виникнення вексельних зобов'язань боржника перед кредитором. Вищезазначене твердження також підтверджено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 по справі №38/172-08.
Посилання кредитора у додаткових поясненнях від 28.10.2010 на те, що вказана постанова Кабінету Міністрів України від 06.03.2002, №262 до актів законодавства не відноситься судом до уваги не приймається, оскільки термін «законодавство», відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998, N 12-рп/98, охоплює закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони.
У відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінує докази сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного та враховуючи те, що кредитор звернувся до господарського суду Харківської області із відповідною заявою про визнання його кредитором з підстав наявності вексельного зобов'язання, а ні грошового зобов'язання до боржника , керуючись, ст. 14, 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86, 112, 114 ГПК України
1. У задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами Ухвали господарського суду Харківської області від 02.03.2010р. ТОВ ВКФ «Кванта» відмовити.
2. Залишити Ухвалу господарського суду від 02.03.2010р. по справі Б-39/90 -08 без змін.
3. Ухвалу направити кредитору, боржнику.
Суддя Міньковський С.В.
Ухвала підписана 29.10.2010р.