13 серпня 2015 року м. Київ К/800/31892/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
секретар судового засідання Бовкун В.В.
за участю представників згідно журналу судового засіданні від 13.08.2015 (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013
у справі № 2а-8590/12/2670
за позовом Дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної
компанії „Нафтогаз України"
до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції
Полтавської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень
Дочірня компанія „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (правонаступник - Лохвицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області) про скасування податкових повідомлень - рішень: від 20.02.2012 № 0000351550, № 0000361550, № 0000371550, № 0000381550, № 0000391550, № 0000401550, № 0000411550, № 0000421550, № 0000431550, № 0000441550, № 0000451550, № 0000461550, № 0000471550, № 0000481550, № 0000491550, № 0000501550, № 0000541550, № 0000551550, № 0000561550, № 0000571550, № 0000581550, № 0000591550, № 0000601550, № 0000611550, № 0000621550, № 0000641550, № № 0000661550, № 0000671550, № 0000681550, № 0000691550, № 0000701550, № 0000711550, № 0000721550, № 0000731550.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2012 скасовано частково, прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення: від 20.02.2012 № 0000351550, № 0000391550, № 0000401550, № 0000411550, № 0000421550, № 0000431550, № 0000441550, № 0000491550, № 0000501550, № 0000541550, № 0000611550, № 0000621550, № 0000641550, № 0000661550, № 0000671550, № 0000681550, № 0000691550, № 0000701550, № 0000711550, № 0000721550, № 0000731550, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по рентній платі за нафту, природний газ та газовий конденсат за липень (частково), серпень - листопад 2011 року та своєчасності сплати розстрочених грошових зобов'язань згідно рішень № 37 від 29.04.2011, № 54 від 30.06.2011, № 67 від 30.07.2011, рішень про скасування розстрочених грошових зобов'язань №№ 6, 8, 13 від 29.09.2011 та складено акт № 10/15/30019775 від 06.02.2012.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 20.02.2012 № 0000351550, № 0000361550, № 0000371550, № 0000381550, № 0000391550, № 0000401550, № 0000411550, № 0000421550, № 0000431550, № 0000441550, № 0000451550, № 0000461550, № 0000471550, № 0000481550, № 0000491550, № 0000501550, № 0000541550, № 0000551550, № 0000561550, № 0000571550, № 0000581550, № 0000591550, № 0000601550, № 0000611550, № 0000621550, № 0000641550, № 0000661550, № 0000671550, № 0000681550, № 0000691550, № 0000701550, № 0000711550, № 0000721550, № 0000731550, якими визначено позивачу податкове зобов'язання на загальну суму 40805274, 07 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 100.6 ст. 100, п. 260.7 ст. 260 Податкового кодексу України, накладено штраф за затримку із сплатою узгоджених і розстрочених грошових зобов'язань з рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат.
Податковим розрахунком за липень 2011 року позивачем визначено податкове зобов'язання з рентної плати за нафту у сумі 16112830, 97 грн., яке повністю було сплачено, що підтверджується платіжним дорученням № 43 від 31.08.2011.
Також, було укладено договір № 44 від 06.05.2011 про розстрочення грошових зобов'язань на загальну суму 27358045, 83 грн.
26.10.2011 позивачем отримано лист № 2493/10/24-016 від 21.10.2011 з доповненнями до договорів розстрочення, зокрема, і до договору № 44 від 06.05.2011.
Не погоджуючись з таким доповненням, позивач його не підписав.
Відповідно до п. 100.1 ст. 100 названого ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 цього Кодексу.
За правилами п. 100.6 цієї ж статті Кодексу розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Підпунктом 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України передбачено можливість дострокового розірвання договору про розстрочення з ініціативи податкового органу в разі, якщо, зокрема, платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.
Згідно з пунктом 4.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 1036 від 24.12.2010 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) з ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), розриває цей договір, про що повідомляє платника податків та відповідний орган державної податкової служби. При цьому рішення про розстрочення (відстрочення) скасовується в повному обсязі (за всіма платежами) з одночасним проведенням нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).
З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплаченими, нараховується пеня та штраф, у розмірах, передбачених Кодексом (пункт 4.6 зазначеного Порядку).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в порушення п. 4.4 Порядку орган державної податкової служби вищого рівня не повідомляв платника податків про розірвання договорів про розстрочення грошових зобов'язань.
Отже, ДК вчасно сплатила податкове зобов'язання із рентної плати за природний газ за листопад 2011р., а тому податкове повідомлення-рішення № 0000491550 від 20.02.2012 року є протиправним.
Відповідачем визначено податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат в розмірі 21585311, 19 грн., яке повністю сплатила платіжним дорученням № 93 від 22.12.2011.
Разом з цим, в акті перевірки та в розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення вказано, що податкове зобов'язання з рентної плати за нафту за листопад у сумі 371145, 92 грн. сплачено лише 13.01.2012.
Відповідач не повністю зарахував кошти, сплачені позивачем платіжним дорученням № 93 від 22.12.2011, таким чином позивачем вчасно сплачено податкове зобов'язання із рентної плати за нафту за листопад 2011 року.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 у справі № 2а-8590/12/2670 залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 у справі № 2а-8590/12/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко