Справа № 2-1469/2010
Іменем України
"03" грудня 2010 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.
при секретарі Павлику В.І.,
із участю: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів із ОСОБА_2 посилаючись на те, що вони перебували у шлюбі, від якого з відповідачем народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання яких відповідач не надає належної та необхідної матеріальної допомоги, хоча має в тому зобов'язання. На даний час шлюб між сторонами розірвано, відповідач проживає окремо. Оскільки у ОСОБА_2 нема постійного місця праці та у зв'язку із наведеним ОСОБА_1 просить присудити до стягнення в судовому порядку аліменти на утримання обох дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 500 гривень щомісячно, бо відповідач не має на своєму утриманні інших осіб та не має жодних грошових зобов'язань.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 у підтримання своїх вимог посилалася на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 по суті спору позов визнав частково і пояснив, що буде надавати матеріальну допомогу на утримання дітей в силу своїх можливостей; на даний час не працює, однак планує якнайшвидше влаштуватись на роботу; згідний сплачувати аліменти по 250грн. щомісяця на кожну дитину при цьому розуміючи, що розмір не може бути меншим 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов слід частково задовольнити з наступних підстав:
Із копії свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що сторони розірвали шлюб 27.04.2010 року. Від шлюбу в них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на утриманні позивача та проживають з матір'ю окремо від батька, - відповідача у справі, який на даний час офіційно не працює.
У судовому засіданні під час розгляду цивільної справи встановлено, що ОСОБА_2 неналежно виконував обов'язок по утриманню дітей, а також в малій мірі брав участь у їх вихованні, що потягнуло звернення позивача до суду із спором про стягнення аліментів. У зв'язку з цим суд надає віри позивачу ОСОБА_1 в тому, що фактично на утримання дітей використовуються та затрачаються значно більші кошти, аніж встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: на харчування, одяг, при необхідності на лікування та інші потреби, але про це документально підтвердити складно, оскільки постійно не збираються докази.
За законодавством України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття у спосіб, визначений за домовленістю між ними. Судом установлено, що між сторонами в даній цивільній справі не досягнуто згоди; відповідач ОСОБА_2 не має постійного місця праці, працює на тимчасових роботах, - тобто має нерегулярний, мінливий дохід.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналізуючи зібрані докази, пояснення сторін, враховуючи інтереси дітей, стан здоров'я та матеріальне становище, обставини при визначенні розміру аліментів, передбачені ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу, - слід присудити стягувати аліменти в розмірі по 350 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття з часу пред'явлення такого позову, всього 700 грн.
При присудженні такої суми і частковому задоволенні позову суд виходить із засад змагальності щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, диспозитивності цивільного судочинства; з аналізу пояснень сторін, представлених документів. Під час провадження в справі та під час судового розгляду позивач не зверталася із клопотанням про доказування зазначеної у позовній заяві суми; відповідач не довів суду, що належним чином добровільно надавав кошти на утримання дітей (аліменти) у сумі, достатній для задоволення їх розумних потреб; що може бути звільненим від обов'язку утримувати дітей.
Тому за рішенням слід присудити до стягнення щомісячні кошти (аліменти) з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання дітей, роз'яснивши сторонам, що визначений розмір аліментів може бути згодом збільшений чи зменшений (припинений) судом на вимогу платника або одержувача аліментів; що ОСОБА_1 вправі звернутись із окремим позовом про участь батька у додаткових витратах на дитину.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214 - 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 180 - 182, 184 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_6, - аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 350 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 листопада 2010 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в розмірі 700 гривень підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_2 судові витрати в дохід держави на суму 51 грн. та 120 грн. за ІТЗ.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів із дня його проголошення.
Суддя: І.С. Казан.