19 серпня 2015 року Справа № 876/7932/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В.,Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання Корнієнко О.А,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області на постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 13.05.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області про визнання неправомірними дії УПФ про відмову в зарахуванні при призначенні пенсії за віком по Списку №1 пільгового стажу, зобов'язання призначити пільгову пенсію за віком, провести відповідний перерахунок розміру пенсії та виплатити належну пенсію, -
Позивач звернувся із адміністративним позовом до суду про визнання неправомірними дії УПФ про відмову в зарахуванні при призначенні пенсії за віком по Списку №1 пільгового стажу, зобов'язання призначити пільгову пенсію за віком, провести відповідний перерахунок розміру пенсії та виплатити належну пенсію за два роки.
В обґрунтування вимог зазначав, що в жовтні 2010 року він звернувся до УПФ у Берегівському районі для призначення йому пенсії на пільгових умовах, однак рішенням комісії по призначенню пенсій УПФ йому було відмовлено через недостатність стажу для отримання пільгової пенсії. Рішенням комісії №1 від 25.01.2013 року із зарахуванням пільгового стажу 8 років, 2 місяці, 20 днів позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, не зараховано до пільгового стажу 2 роки і 8 місяців роботи в шкідливих умовах на Автоагрегатному заводі «Меркурій» за період з 01.08.2002 року по 01.04.2005 року та період роботи на Берегівському дослідно-експериментальному заводі» з 17.10.2007 року по 13.10.2008 року у зв'язку з тим, що на підприємствах не були проведені атестації робочих місць. Позивач вважає це безпідставним, оскільки за ці періоди він працював плавильником металу та сплавів, що відноситься до шкідливих робіт. Позивач зазначив також, що він має право на отримання пенсії із зниженням пенсійного віку не на 8 років, 2 місяці, 20 днів, а на 11 років 10 місяців 20 днів та вже з 2010 року мав право отримувати пенсію, оскільки вже тоді мав стаж роботи 10 років 1 місяць 17 днів.
Постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 13.05.2013 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком по Списку №1 із зниженням пенсійного віку на 8 років, 02 місяці, 20 днів.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі призначити та виплачувати ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком з 29 жовтня 2012 року, згідно Списку №1 із зниженням пенсійного віку 11 років, 10 місяців, 17 днів, врахувавши періоди роботи з шкідливими умовами праці на ТзОВ Агрегатний завод «Меркурій» з 01.08.2002 року по 01.04.2005 року, а саме 2 роки, 8 місяців, та період роботи на ВАТ «Берегівський дослідно-експериментальний завод» за період роботи з 17.10.2007 року по 13.10.2008 року, а саме 11 місяців 27 днів. В задоволенні вимоги про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі виплатити пенсію на два роки, з жовтня 2010 року - відмовлено.
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у Берегівському районі на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 22 грн. 94 коп..
Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач , який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом не враховано, що при подачі документів для оформлення пенсії, в трудовій книжці ОСОБА_1 в порушення п.2.14 наказу №58 від 29.07.1993р. «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», посилання на накази, що підтверджують роботу, яка дає право на пенсію пільгових умовах були відсутні, також було відсутнім посилання на те, що позивач був зайнятий повний робочий день на роботах з шкідливими умовами праці, саме тому виникла необхідність надання уточнюючої довідки. Як при первинному зверненні до управління у 2010 році, так і при повторному, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії від 18.08.2010 року за №13,що видана ТзОВ «Меркурій», до пенсійного органу не була надана (була додана тільки до позовної заяви), у зв'язку з чим пенсійна установа не мало змоги перевірити її на відповідність первинним документам.
Звертає увагу на те, що судом не враховано те, що атестація, яка була проведена у ВАТ «Берегівський дослідно-експерементальний завод діагностичного та гаражного обладнання» у 2002 році (16.10.2002 року) діяла до 16.10.2007 року, наступна атестація була проведена 14.10.2008 року, тобто в період з 17.10.2007 року по 13.10.2008 року - відсутні підстави для зарахування пільгового стажу на даному товаристві через відсутність проведення атестації.
Крім цього, керівництво TзOB «Меркурій» повинно було провести атестацію робочих місць за умовами праці на своєму підприємстві, в тому числі і атестувати посаду плавильника металів та сплавів, на якій працював ОСОБА_1.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із важкими і шкідливими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з яких не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Із матеріалів справи встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі своїм рішенням від №1 від 25.01.2013 року призначило позивачу пенсію за віком на пільгових умовах із зарахуванням до загального стажу 30 роки, 02 місяці, 23 днів в тому числі пільгового стажу за Списком №1 - 08 років, 02 місяців, 20 днів.
В трудовій книжці позивача серії УКР № 0105695 зазначено, що 01.08.2002 року він був звільнений по переводу в ТзОВ «Меркурій» автоагрегатний завод та того ж дня прийнятий на роботу на посаду плавильника ливарного цеха по переводу з ВАТ «Берегівського ДЕЗ». Крім того, в трудовій книжці позивача також містяться записи про те, що з 03.10.2005 року по 30.11.2012 року позивач працював на посаді плавильника металу та сплавів ВАТ «Берегівського ДЕЗ» .
Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції зазначив, що згідно до записів в трудовій книжці підтверджено факт роботи позивача зайнятого повний робочий день на посаді, яка міститься в розділі ХІ підрозділу І списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, за кодом 1110100а-16626, та списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 за кодом 11.1а розділу ХІ підрозділу І, за періоди з 01.08.2002 року по 01.04.2005 року та з 17.10.2007 року по 13.10.2008 року.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії УПФ України в Берегівському районі про призначення пенсії за віком по Списку №1 із зниженням пенсійного віку на 8 років, 2 місяці, 20 днів позивачу є неправомірними, а тому слід зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі призначити позивачу пільгову пенсію за віком згідно Списку №1 врахувавши періоди роботи з шкідливими умовами праці на ТзОВ Агрегатний завод «Меркурій» з 01.08.2002 року по 01.04.2005 року, а саме 2 роки, 8 місяців, та період роботи на ВАТ «Берегівський дослідно-експериментальний завод» за період роботи з 17.10.2007 року по 13.10.2008 року, а саме 11 місяців 27 днів, із зниженням пенсійного віку 11 років, 10 місяців, 17 днів.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, повністю відповідають нормам матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до Розділу XIІ підрозділу 11 Списку № 1 «Виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 p. № 36 - право на пенсію за віком на пільгових умовах дає зайнятість повний робочий день на посаді плавильника металів та сплавів.
Посада плавильника металів та сплавів відносилася також до затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року №162 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Відповідно до п.1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01.08.1992 р., № 442 атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відповідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Зі змісту ч. 3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 13.05.2013 року у справі № 297/869/13-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_2
Повний текст
виготовлено 21.08.2015 року