Справа: № 826/5899/15 Головуючий у 1-й інстанції:Іщук І.О. Суддя-доповідач:Файдюк В.В.
Іменем України
25 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Старової Н.Е.
Мєзєнцева Є.І.
При секретарі: Бібко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року адміністративний позов фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08 квітня 2014 року № 0004341701.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08 квітня 2014 року № 0004331701.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3, а саме: магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 02 квітня 2014 року № 1407/26-56-17-01-13/НОМЕР_3, яким встановлено порушення позивачем п. 1, п. 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за проведення розрахунків без використання реєстратора розрахункових операцій та невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку; п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, не оприбуткування готівкової виручки до книги обліку розрахункових операцій.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2014 року № 0004341701, яким за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно п. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 222 814,80 грн.; податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2014 року № 0004331701, яким за порушення п. 1, п. 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з п. 1, п. 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60 861,00 грн.
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.
З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа ОСОБА_3 зареєстрована у Виконавчому органі Подільської районної у м. Києві Раді 22 квітня 1999 року за № 385-1864 та перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі з 22 квітня 1999 року. Основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля з лотків та на ринках.
Судом першої інстанції встановлено, що в період проведення фактичної перевірки, ФОП ОСОБА_3 здійснювала діяльність з роздрібної торгівлі в магазині за адресою: АДРЕСА_1 із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, зокрема: РРО MINI-500.02 ME, заводський номер № ПБ 57515776, фіскальний номер № 2656007591, зареєстрований 09 квітня 2013 року, згідно довідки про омпломбування, виданої ТОВ «Юнісистем сервіс», РРО омпломбовано 29 листопада 2013 року.
Згідно пояснень представника позивача, протягом періоду з 09 квітня 2013 року по 01 квітня 2014 року, позивачем тимчасово не здійснювалася роздрібна торгівля в магазині; про факт відсутності діяльності в період до 01 квітня 2014 року свідчить Книга обліку розрахункових операцій № 2656007591/1, ведення якої безпосередньо розпочато з моменту відновлення діяльності - 01 квітня 2014 року та дати на вклеєних фіскальних звітних чеках.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регламентовано Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637.
Згідно п. 1.2 Розділу 1 Положення N 637 готівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження.
Готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.
Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2.6 вказаного Положення визначено, що оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Отже, підприємства та підприємці повинні обліковувати надходження готівки в касі на суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Підставою для здійснення обліку готівкових коштів у разі застосування РРО є фіскальні звітні чеки РРО. При цьому, суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, що визначені у таких звітних чеках.
Слід зазначити, що необхідною умовою для здійснення розрахункових операцій є реалізація товарів (послуг). При цьому, за відсутності здійснення господарської діяльності у суб'єкта господарської діяльності не виникає обов'язок щодо щоденного друкування фіскальних чеків.
Суд критично ставиться до посилання відповідача на лист Подільської районної державної адміністрації від 24 березня 2014 року щодо надходження на адресу Подільської районної у м. Києві державної адміністрації скарги мешканців будинку АДРЕСА_2 з приводу реалізації підакцизних товарів за відсутності електронних касових апаратів в продовольчому магазині за адресою: АДРЕСА_1 як на доказ підтвердження факту здійснення господарської діяльності позивачем, оскільки вважає його неналежним та недостатнім.
Крім того, колегія суддів зазначає, що неможливо встановити зміст та походження суми готівкових коштів в розмірі 44 562,96 грн., визначених податковим органом в акті перевірки за період діяльності з 03 жовтня 2013 року.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0004341701.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, зокрема, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
При цьому, пунктом 11 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року N 199 визначено, що реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: X-звіту; Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого).
Формування X-звіту, звіту про реалізовані товари (надані послуги) та періодичних звітів повинно виконуватися без обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті (п. 12 цих Вимог).
Пунктом 13 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій передбачено, що формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті; обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті; друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.
За визначенням п. 2 вказаних Вимог, Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.
За визначенням статті 2 Закону розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.
Таким чином, формування звітів про реалізовані товари (надані послуги) забезпечується друкуванням, зокрема, Z-звіту, який є фіскальним звітним чеком.
Отже, обов'язком суб'єкта господарювання є щоденно друкувати фіскальний чек за кожною господарською операцією, зокрема, зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 4 статті 17 Закону, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті, до такого суб'єкта господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.
З урахуванням наведеного, судом першої інстанції вірно визначено, що за вчинення порушень про які йдеться в даній статті, контролюючий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта господарювання, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Між тим, відповідачем накладено на позивача штрафні санкції на підставі п. 4 статті 17 цього Закону із розрахунку за кожен не роздрукований Z-звіт та незбереження такого звіту в книгах обліку розрахункових операцій по РРО за період з 03 жовтня 2013 року по 01 квітня 2014 року.
Враховуючи зазначене, та оскільки судом було встановлено, що позивачем певний час не здійснювалась господарська діяльність, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем норм законодавства.
Будь-яких інших, окрім заявлених при розгляді справи в суді першої інстанції, доводів на підтвердження своєї позиції та спростування доводів оскаржуваного судового рішення, апелянтом не надано.
А як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача.
Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Старова Н.Е.
Мєзєнцев Є.І.