Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
07 серпня 2012 року справа №2а/0570/5076/2012
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,
при секретареві Бабраш Л.О.,
з участю представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року у справі № 2а/0570/5076/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства «Інколаб-Сервісез» Україна до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірним податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства «Інколаб-Сервісез» Україна до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом - Жовтнева МДПІ м.Маріуполя) про визнання неправомірним податкових повідомлень-рішень задоволений в повному обсязі: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої МДПІ м.Маріуполя № НОМЕР_1 від 10.04.2012 року про донарахування податку на додану вартість у розмірі 5 420,00 грн., в тому числі основний платіж - 4 336,00 грн., штрафні санкції - 1084,00 грн.; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої МДПІ м.Маріуполя № НОМЕР_2 від 10.04.2012 року про донарахування податку на прибуток у розмірі 6 775,00 грн., в тому числі основний платіж - 5 420,00 грн., штрафні санкції - 1 355,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Інколаб Сервісез» Україна (далі ТОВ СП «Інколаб Сервісез» Україна ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 121 грн. 95 коп.
Відповідачем на зазначену постанову подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ву задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в результаті перевірки не підтверджено здійснення господарської операції контрагента позивача - «ТОВ «Азов-Дак» по взаємовідносинах з ТОВ «Євровтормет» (другим контрагентом за ланцюгом постачання).
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи за доводами апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Інколаб Сервісез» Україна зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 21.06.1996 року, включене до ЄДРПОУ за номером 24161721, перебуває на податковому обліку в Жовтневій МДПІ м. Маріуполя з 17.01.2007 року (арк. справи 9 - 10, 33 - 35).
28.03.2012 року Жовтневою МДПІ м. Маріуполя проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ СП «Інколаб Сервісез» Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року до 31.12.2011 року, щодо взаємовідносин з ТОВ «Азов-дак» (арк. справи 14 - 36, 162 - 165) на підставі наказу Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 16.03.2012 року № 656 (арк. справи 213, 214).
За результатами перевірки складений акт від 29.03.2012 року № 168/23-2/24161721 ( арк. справи 13 - 31).
За результатами перевірки заступником начальника податкового органу 10.05.2012 року за порушення п. 5.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.04.2012 року № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 5 420,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1 355,00 грн. (арк. справи 12) та податкове повідомлення-рішення від 10.05.2012 року № НОМЕР_1 за порушення п. 3.1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 336,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1 084,00 грн. (арк. справи 11).
В акті перевірки зазначено, що перевірку проведено за ланцюгом постачання (надання послуг) на підставі постанови слідчого групи Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 27.09.2011 року «Про призначення позапланової перевірки дотримання податкового законодавства» за кримінальною справою № 49-3110, висновки зроблені з урахуванням матеріалів перевірок інших органів податкової служби.
В постанові слідчого від 27.09.2011 року зазначено, що в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, вирішили створити та придбати ряд суб'єктів підприємницької діяльності, з метою здійснення фіктивного підприємництва шляхом укладання фіктивних (безтоварних правочинів), тобто таких, по яких будуть оформлятися лише бухгалтерські документи, а товари фактично передаватися не будуть та з метою послідуючого незаконного переводу безготівкових грошових коштів в готівку за винагороду, а також здійснювати фінансові операції з грошовими коштами, здобутими в результаті фіктивного підприємництва. ТОВ «Азов-дак» був одним з контрагентів суб'єктів фіктивного підприємництва ТОВ «Євровтормет», ТОВ «ВКФ» «Азов-механік».
На підставі обставин, викладених в постанові слідчого, податкового органу зроблено висновок, що у підприємств-контрагентів відсутні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а тому, відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначені угоди мають ознаки нікчемності.
На виконання вказаної постанови слідчого від 27.09.2011 року в межах кримінальної справи, фахівцями Жовтневої МДПІ м. Маріуполя проведено позапланову перевірку ТОВ «Азов-Дак» з питань дотримання вимог податкового законодавства за взаємовідносинами з ТОВ «Євровтормет», ПП «СМК-Н», ТОВ ВКФ «Азов-механік, ТОВ «Донбасметалоцентр» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року, про що складено акт № 537/23-2/32787530 від 01.03.2012 року
За результатами проведеної перевірки ТОВ «Азов-дак» по взаємовідносинам з ТОВ «Євровтормет» встановлено, що на дату складання матеріалів перевірки відповідно до даних бази «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» по податковому кредиту платника податків ТОВ «Азов-Дак» рахуються розбіжності з податковим кредитом постачальника ТОВ «Євровтормет» за липень, серпень 2010 року. Вказані розбіжності виникли внаслідок не надання декларації підприємством ТОВ «Євровтормет».
17.11.2011 року до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було направлено запит щодо проведення позапланової перевірки ТОВ «Євровтормет». Згідно отриманої відповіді, проведення зустрічної звірки з питань підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів ТОВ «Азов-Дак» за липень, серпень 2010 року неможливо зв'язку з тим, що стан платника змінено. Свідоцтво платника ПДВ анульоване 15.04.2011 року.
Придбані ТОВ «Євровтормет» товари були частково реалізовані та використані на виконання робіт ТОВ СП «Інколабз Сервісез» Україна.
Жовтнева МДПІ м.Маріуполя посилається на інформацію, наведену у акті, в ході досудового слідства у кримінальній справі № 49-3110, яким встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і на ту обставину, що опитаний в якості свідка - директор ТОВ «Євровтормет» ОСОБА_7 пояснив, що ніякої господарської діяльності в жодному СГД не здійснював, договори не укладав, товар та послуги не поставляв, печаткою підприємства не розпоряджався, документи не підписував, звітності не здавав. Цей факт підтверджується протоколом допиту свідка від 09.03.2011 року, складеним слідчим у особливо важливих справах Генеральної прокуратури ОСОБА_8 (арк. справи 152 - 156).
Зі змісту протоколу допиту свідка, складеного старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_9 від 09.04.2011 року (арк. справи 157 - 159), вбачається, що в кримінальній справі № 49-3110 допитано свідка ОСОБА_10, яка повідомила, що приблизно 4 роки тому випадково познайомилась з ОСОБА_5, який запропонував стати керівником підприємства, за що вона отримає 500 грн. щомісячно і вона погодилася. Потім вона зустрілася з ОСОБА_5 у нотаріуса та на неї було оформлено договором дарування фірму ПП «Юг транс». Ніяких документів по вказаному підприємству вона не підписувала. Після того, як в неї виникли сумніви в законності діяльності підприємства ПП «Юг транс» та після виклику до податкової міліції, вона відмовилась виконувати функції керівника вказаного підприємства.
На підставі вищезазначених обставин, встановлених досудовим слідством, відповідач дійшов висновку, що правочини, на підставі яких сформувані податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «Євровтормет» з ТОВ «Азов-дак», не спричинили реального настання правових наслідків, а тому, відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є недійсними, а ТОВ «Азов-Дак» провело документальне оформлення господарських операцій за взаємовідносинами з ТОВ «Євровтормет», які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального товарного характеру, тому наявність у ТОВ «Азов-Дак» податкових накладних, видаткових накладних та факту сплати коштів не є безумовним підтвердженням поставки товару і позивач не мав права на включення сум за угодою з ТОВ «Азов-Дак» до валових витрат та податкового кредиту.
В акті перевірки зазначені таті ж самі підстави щодо неврахування валових витрат та податкового кредиту між ТОВ «Азов-дак» та ТОВ «ВКФ «Азов-механік», що в свою чергу, вплинуло на те, що позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість з урахуванням даних операцій. У зв'язку з тим, що сума вартості за матеріали, які отримані від ТОВ «ВКФ «Азов-механік», ТОВ «Євровтормет» включена до загальної суми послуг, наданих ТОВ «Азов-Дак» на адресу ТОВ СП «Інколаб Сервісез Україна», суми витрат та ПДВ, виключені за результатами акту від 01.03.2012 року № 537/23-2/32787530 зі складу податкового кредиту та валових витрат, повинні бути виключені зі складу податкового кредиту та валових витрат ТОВ СП «Інколаб Сервісез Україна».
За результатами проведення перевірки встановлено порушення п. 5.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334), в результаті чого завищено валові витрати, занижено об'єкт оподаткування та занижено податок на прибуток та порушення п. 3.1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97), в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість.
ТОВ СП «Інколаб-Сервісез» Україна Позивачем з ТОВ «Азов-Дак» був укладений договір підряду б/н від 02.08.2010 року, за умовами якого з яким ТОВ «Азов-Дак» (Підрядник) зобов'язується виконати по завданню Заказчика - ТОВ «Інколаб Сервісез» Україна з використанням своїх матеріалів, механізмів і обладнання, а Заказчик зобов'язується прийняти та оплатити роботи по заміні газового котла, за кошторисною документацією. Приймання робіт здійснюється сторонами за актами виконаних робіт. (арк. справи 92 - 93).
На підставі отриманих актів виконаних робіт, рахунків-фактур, податкових накладних на суму 68 887,90 грн. від ТОВ «Азов-Дак» позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит та відображено їх у податковій звітності за серпень 2010 року (арк. справи 74, 77, 78, 79 - 87).
Спірним питанням, яке потребує вирішення є правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень - рішень, якими донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ та застосовані штрафні санкції на загальну суму 12 195,00 грн.; доведення обставини виконання позивачем договору, укладеного з ТОВ «Азов-Дак», а також доведення порушення позивачем приписів п. 5.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, у результаті чого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та порушення п. 3.1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, у результаті чого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Аналогічні норми містяться у ст. 180 Господарського кодексу України, якою встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Вищенаведений договір підряду б/н від 02.08.2010 року відповідає вищевказаним нормам законодавства, істотні умови договору було дотримано, сторони погодили спосіб визначення ціни та виконання договірних зобов'язань та проводили розрахунки з урахуванням зазначених приписів.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 - 5.7 цієї статті.
Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
На підставі отриманих актів виконаних робіт від ТОВ «Азов-Дак» позивачем сформовано валові витрати за серпень 2010 року. Розрахунки за придбані товари проводились на підставі актів здачі-прийняття робіт №№ 60, 63 в безготівковій формі, рахунків-фактур від 02.08.2010 року № ДК-0000140, від 18.08.2010 року № ДК-0000162, про що свідчать платіжні доручення № 883 від 02.08.2010 року, № 976 від 19.08.2010 року на суму 66 887,90 грн. (арк. справи 74 - 76, 79 - 87).
На момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначались ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, норми якого, визначають, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Абзац 3 даного підпункту передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону №168).
Отже, право на включення ПДВ до податковою кредиту пов'язано із отриманням покупцем від постачальника податкової накладної.
Про факт реальності та товарності господарських операцій ТОВ СП «Інколаб-Сервісез» Україна з його контрагентом - ТОВ «Азов-Дак» свідчать наявні в матеріалах справи отримані податкові накладні (арк. справи 77, 78). Сплата коштів за виконані роботи підтверджена актами здачі-прийняття робіт №№ 60, 63 в безготівковій формі, рахунками-фактурами від 02.08.2010 року № ДК-0000140, від 18.08.2010 року № ДК-0000162, платіжними дорученнями № 883 від 02.08.2010 року, № 976 від 19.08.2010 року на суму 66 887,90 грн. (арк. справи 74 - 76, 79 - 87).
В матеріалах справи відсутні документальні підтвердження про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні.
Встановлені обставини в своїй сукупності спростовують твердження відповідача про завищення суми податкового кредиту, оскільки приписами ст. 7 Закону №168 чітко визначені умови виникнення права податника податку на податковий кредит.
Господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 Господарського кодексу України). Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку.
Податковим органом зроблено висновок, що позивач здійснював заздалегідь економічно необґрунтовані операції та з метою штучного формування податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань.
Відповідачем в ході перевірки не встановлено та не доведено в суді, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.
Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.
Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно з ч. 4 ст. 87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 2 ст. 104 ЦК України).
Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України ( ч. 1 .
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.06.2012 року (арк. справи 210 - 212) підтверджено, що станом на день здійснення господарських операцій ТОВ «Азов-Дак» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та на день розгляду справи є зареєстрованим.
Аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Правила ведення податкового обліку, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.
За результатами виконання робіт по договору підряду від 02.08.2010 року, експертом ОСОБА_11 за направленням від 21.10.2010 року № 05.03.02/67715 було проведено державну санітарно-епідеміологічну експертизу РП «Внутрішнє газопостачання офісу і лабораторії», за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пров. Пілотів, 1. За результатами проведеної експертизи, експертом зроблено висновок, що вказаний проект відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і може бути погоджений.
Встановлено, що TOB «Азов-Дак» виконував роботи відповідно до проекту «заміни котла, внутрішнє газопостачання», розробленого проектно-конструкторським відділом TOB «Маргаз», та проекту, виконаного ВАТ «Маріупольгаз». Роботи були не лише прийняти позивачем, але за результатами цих робіт проведена експертиза правильності і повноти виконання протипожежних вимог (лист Відділу наглядово-профілактичної діяльності управління МНС в м. Маріуполі від 10.11.2010 року № 3927) (арк. справи 91). Позивач за встановленою формою заяви звернувся до територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецької області з проханням надати свідоцтво споживача газу. Як вбачається зі свідоцтва споживача газу №450 наданого територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецької області в офісі позивача, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пров. Пілотів, 1, встановлено опалювальне обладнання "DFEWOO" DGB-350MSC двохконтурний замість демонтованого ROCE-30/30, що теж підтверджує виконання робіт контрагентом TOB «Азов-Дак» (арк. справи 178 - 187).
Отже, договірні правовідносини між позивачем та ТОВ «Азов-Дак» підтверджені первинними та іншими документами (податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, платіжними дорученнями тощо).
За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неспроможність доводів відповідача про завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на додану вартість, заниження об'єкту оподаткування та заниження податку на прибуток. Посилання відповідача на формування позивачем валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість з метою мінімізації податкових зобов'язань, не знайшли свого підтвердження. У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства - з податку на додану вартість на суму 4 336,00 грн., застосування до нього штрафних санкцій в сумі 1 084,00,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням з ПДВ від 10.04.2012 року № НОМЕР_1 є безпідставним; застосування до нього штрафних санкцій в сумі 1 355,0 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням з податку на прибуток від 10.04.2012 року № НОМЕР_2, є безпідставним.
Згідно вимог податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність ( ст.86 п.86.9)
В даному випадку перевірка проводилася на підставі постанови слідчого, в рамках розслідування кримінальної справи, рішення суду по якій не прийнято, тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті всупереч вказаній нормі і є передчасними.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір, податковий орган відповідно до приписів ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірність прийнятих спірного податкового повідомлення-рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для та скасування постанови суду відсутні.
Повний текст ухвали складений 10 серпня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1, ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року у справі № 2а/0570/5076/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства «Інколаб-Сервісез» Україна до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірним податкових повідомлень-рішень залишити без змін
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Головуючий Л.А. Василенко
Судді М.М. Гімон
ОСОБА_12