Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
29 вересня 2010 року справа №2а-3619/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010р. у справі № 2а-3619/10/1270 (головуючий суддя І інстанції Шембелян В.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Підприємство Оіл Брідж" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000482200/0 від 06.11.09р.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010р. у справі № 2а-3619/10/1270 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю"Підприємство Оіл Брідж" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області, внаслідок чого визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області від 06.11.09р. № 0000482200/0.
В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Луганської області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач в письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.06р. по 30.06.2009р., за результатами якої складений акт від 26.10.2009р. № 2190/23/21821853 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.09р. № 0000482200/0, яким відповідачем згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 1272,60грн., у тому числі основний платіж 424,40грн., штрафні (фінансові) санкції - 848,40грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення суми податкового зобов'язання послужив висновок податкового органу про те, що позивач в порушення вимог п.13.5 ст.13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” при виконанні договору транспортної експедиції від 02.04.07р. № 15/204 не утримано податок до бюджету у розмірі 6% від суми, яка була сплачена нерезиденту за послуги транспортування вантажу-оксиду цинку JT 305 (абсорбент), надані на території України, загальна вартість яких становить 1400,00 дол. США /7070,00грн., відповідно до довідки про транспортні витрати від 22.05.07р.
В акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки не надано довідки, яка підтверджує, що фірма «IST Hungaria Kft» є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.
Порядок оподаткування нерезидентів визначений статтею 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, за приписами п.13.1 якої будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти: в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг".
Як вбачається з п.п. 1.35.1 п.1.35 ст.1 цього Закону, фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
За приписами п.13.5 ст.13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.
Статтею 18 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлені спеціальні правила, згідно до яких, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Пріоритет міжнародних договорів перед національним законодавством про оподаткування закріплений також у ст.19 Закону України “Про систему оподаткування”.
Між Україною і Угорською Республікою укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень( Конвенцію ратифіковано Законом № 137/96-ВР від 23.04.96 ), у відповідності з якою резидент Угорської Республіки має право на звільнення від оподаткування доходів із джерелом походження з України.
Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001р. N 470 (надалі Порядок №470), де у п.4 якого чітко визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити певну інформацію.
Тобто, за приписами цієї норми підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента є саме оригінал довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, чи її нотаріально засвідчена копія.
У пункті 8 наведеного Порядку встановлено, що у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.
В підтвердження тих обставин, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, позивачем надана ксерокопія довідки про місцезнаходження та реєстрацію фірми «IST Hungaria Kft».
Позивачем ні під час проведення перевірки, ні судового розгляду справи, не було надано довідки, яка підтверджує, що фірма «IST Hungaria Kft» є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, чи її нотаріально засвідченої копії, а також документально не доведено наявність зазначеної довідки на час здійснення виплат доходів нерезиденту.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок податкового органу щодо недоведеності позивачем наявності підстав для звільнення фірми «IST Hungaria Kft» від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України.
Згідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);
За приписами ст.10 Закону України «Про систему оподаткування» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що діючим законодавством не передбачено обов'язку резидента України зберігати та пред'являти податковому органу оригінал цієї довідки (чи її нотаріально засвідченої копії) чинним законодавством України не передбачено, колегія суддів вважає помилковим.
У абз.4 п.4 Порядку №470 встановлено, що у разі необхідності довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або органом державної податкової служби під час розгляду питання про повернення сум надміру сплаченого податку на іншу дату, що передує даті виплати доходів. Тобто, за приписами цієї норми саме позивач мав право затребувати у нерезидента оригінал довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, чи її нотаріально засвідченої копії. Право податкового органу щодо витребування довідки у нерезидента виникає лише під час розгляду питання про повернення сум надміру сплаченого податку. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що в разі сумнівів щодо дійсності вказаних обставин податковий орган мав право звернутися з запитом до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір, про підтвердження зазначеної у довідці інформації або витребувати таку довідку у нерезидента, колегія суддів вважає безпідставним.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010р. у справі № 2а-3619/10/1270 - задовольнити.
Скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010р. у справі № 2а-3619/10/1270.
Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю"Підприємство Оіл Брідж" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області від 06.11.09р. № 0000482200/0.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: М.Г. Сухарьок
ОСОБА_2