ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
25 серпня 2015 року № 826/10294/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового справдження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 р. № 0017062201,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 р. № 0017062201.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 21.11.2014 р. № 1681/26-59-22-01/32553602 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства винесено податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 р. № 0017062201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 221 249,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. До суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що всі господарські операції є реальними та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки перевіркою встановлено відсутність ознак реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Протекшн ЛТД» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей»:
п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2014 року на 147 499,00 грн.
За результатами перевірки складено акт від 21.11.2014 р. № 1681/26-59-22-01/32553602 та винесено податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 р. № 0017062201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 221 249,00 грн., в тому числі: за основним платежем в розмірі 147 499,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 73 750,00 грн.
За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 28.04.2015 р. № 9041/6/99-99-10-01-04-25, яким податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 р. № 0017062201 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією. Перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та має статус платника ПДВ. Основним видом діяльності є діяльність туристичних операторів.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки податкового органу стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Протекшн ЛТД».
Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» в липні 2014 року мало фінансово-господарські операції з ТОВ «Протекшн ЛТД» на підставі договору про обслуговування від 01.07.2014 р. № 01/07-14.
ТОВ «Протекшн ЛТД» на адресу замовника - ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» виписало податкові накладні на загальну суму 884 991,88 грн. у т.ч. ПДВ 147 498,65 грн.
Податкові накладні, виписані ТОВ «Протекшн ЛТД» включені ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» до складу податкового кредиту з ПДВ та відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, додатку 5 до декларацій з ПДВ та рядку 17 податкової декларації з податку на додану вартість відповідно за липень 2014 р. в сумі 147 498,65 грн. (а.с. 65-113 Том 1).
На підтвердження виконання робіт за договором від 01.07.2014 р. № 01/07-14 позивачем надано суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 38-64 Том 1). Згідно вказаних актів ТОВ «Протекшн ЛТД» надало позивачу наступні послуги: послуги по організації та проведення заходу 25.07.2014 р.; послуги з організації та проведення заходу 25.07.2014 р. с. Здорівка, Київська обл.; послуги з організації конференції «Актуальні питання в офтальмології» м. Київ 25.07.2014 р.; послуги з організації конференції «Лікування цукрового діабету 2-го типу в практиці сімейного лікаря», м. Миколаїв 24.07.2014 р.; послуги з організації проведення північної наради м. Вишгород 22-23.07.2014 р.; послуги з організації заходів; послуги з організації конференції «Діабетична стопа, як ускладнення цукрового діабету» м. Одеса 21.07.2014 р.; послуги з організації конференції «Лікування цукрового діабету», м. Запоріжжя 18.07.2014 р.; послуги з організації методологічної сесії; послуги з організації круглих столів; організація наради по олійним культурам м. Полтава 28-29.07.2014 р., організація проведення Дня Поля с. Криничне Одеської послуги 23.07.2014 р.; організація заходу с. Глібівка Київська обл.. 7-11.07.2014 р.; послуги з проведення конференції для фармацевтів, Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Херсон, Львів, 17-31.07.2014 р.; послуги з організації конференції для фармацевтів, Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Херсон, Львів, 17-31.07.2014 р.; організація заходів в готелі Буковель 29.07.-31.07.2014 р.; організація семінару м. Полтава 28-31.07.2014 р.; організація проведення дня Поля «Майстерня Виноградарства»; організація конференції м. Одеса 21-25.07.2014 р.
На підтвердження оплати позивачем надано суду платіжні доручення (а.с. 124-136 Том 1).
Згідно штатного розпису у штаті ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» перебуває 76 осіб (а.с. 34-25 Том 1).
Як вбачається з пояснень позивача, останній в рамках своєї діяльності надає послуги по проведенню та організації внутрішніх заходів, прес-конференцій, семінарів (фармацевтичні, офтальмологічні, представницькі тощо) для своїх замовників - компаній ТОВ «СК Джонсон», ПАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця», ТОВ «Лабораторія Касперського Україна», ТОВ «Сингента», ТОВ «Симпозіум», пр.-во «Оракл Недерланд Б.В.» та інші.
Оскільки заходи, які замовляються фактично проводяться в різних місяцях України, позивач залучає до роботи по організації інших суб'єктів господарювання, які здійснюють організацію заходів безпосередньо в місці проведення. Позивач не вимагає деталізації послуг від їх постачальників, оскільки у більшості випадків в регіонах працюють суб'єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування і не ведуть деталізованих кошторисів чи детальних первинних документів.
Залежно від рівня заходів підрядники (інші суб'єкти господарювання) надають всі чи деякі із наступних послуг: замовлення оренди приміщення для заходу; організація кейтерингу; підготовка та роздача матеріалів, зразків продукції замовників; перевезення учасників заходу; організація екскурсій та зустрічей для учасників заходу.
Так, ТОВ «Протекшн ЛТД» організував заходи в наступних місцях: м. Київ, м. Вишгород, м. Одеса, м. Дніпропетровськ, м. Полтава, м. Херсон, м. Запоріжжя та інші.
Отримані від ТОВ «Протекшн ЛТД» послуги позивач використав з метою виконання замовлень від замовників: ТОВ «СК Джонсон», ПАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця», ТОВ «Лабораторія Касперського Україна», ТОВ «Сингента», ТОВ «Симпозіум», пр-во «Оракл Недерланд Б.В.» та інші, що підтверджується наявними договорами про надання послуг, актами здачі-прийняття робіт, актами виконання робіт (надання послуг), фото-матеріалами, банківськими виписками (а.с.10-50, 63- 85, 89-138 Том 2).
Разом з тим, висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства було зроблено з огляду на інформацію із автоматизованої інформаційної системи АІС «Податковий блок» щодо ТОВ «Протекшн ЛТД». Так згідно вказаної інформації стан платника ТОВ «Протекшн ЛТД» -8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ було анульовано 10.10.2014 р., вид діяльності за КВЕД 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, кількість працюючих 1 особа. Як зазначає відповідач, при проведенні аналізу бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» та АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Протекшн ЛТД» за липень 2014 р. 94 контрагентам-покупцям за рахунок надання послуг, продажу товарів: секретарські послуги, підготовка вагонів до завантаження, експедиторські послуги, консультаційні послуги з підбору персоналу, монтажні роботи, послуги з надання споживачам тютюнової продукції групи компаній, агентські послуги тощо.
Крім того висновки відповідача ґрунтуються на аналізі господарської діяльності «Протекшн ЛТД» з ТОВ «Регіонвуглебуд».
Зокрема, відповідач вказує на те, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2014 р. ТОВ «Протекшн ЛТД» визнано ДПІ у Голосіївському районі м. Києва неподатковою, у зв'язку із чим між податковими зобов'язаннями ТОВ «Протекшн ЛТД» та ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» існує розбіжність в сумі 147 498,65 грн.
Також відповідач вказує, що ТОВ «Протекшн ЛТД» виписано декілька податкових накладних на користь контрагента ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей», які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, відповідач в акті приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Протекшн ЛТД» мають ознаки нереальності.
Проте, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що висновки відповідача не підкріплені належними доказами та не спростовують реальність господарських операцій позивача з його контрагентом.
Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.
Відповідно, витрати на придбання активів, здійснені без мети їх використання у господарській діяльності або придбання таких активів поза межами господарської діяльності платника податків не дають право на відповідні врахування цих витрат у податковому обліку. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з ПДВ.
Як встановлено судом всі витрати здійснені позивачем в межах господарської діяльності платника податків.
Згідно з підпунктом 14.136 Податкового кодексу України підприємництво - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) підчас здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
Розглядувана позиція випливає зі змісту підпункту 14.1.231 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину.
При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).
Однак податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.
В ході розгляду справи судом встановлено, що господарські операції позивача обумовлені розумними економічними причинами та здійснені з метою отримання матеріальної вигоди.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Протекшн ЛТД» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
Суд також враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Протекшн ЛТД» було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало статус платника ПДВ.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не було враховано первинні документи позивача.
Висновки про сумнівність господарських операцій податковим органом були зроблені не у зв'язку з непідтвердженням товарності цих операцій, відсутністю чи неправильним складанням первинних документів або неналежним їх відображенням у бухгалтерському чи податковому обліку, а на підставі аналізу господарської діяльності ТОВ «Протекшн ЛТД» з іншим контрагентом в ланцюгу постачання.
Враховуючи наведене, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни є підставою для застосування правових наслідків саме щодо цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Зазначена позиція узгоджується з Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2007 р. N К-24186/06.
При цьому, в акті перевірки від 21.11.2014 р. № 1681/26-59-22-01/32553602 відповідачем не наведено жодного доказу того, що укладені між позивачем і ТОВ «Протекшн ЛТД» угоди суперечать актам цивільного законодавства чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання цих угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету тощо.
Викладене свідчить, що позивач, придбані у ТОВ «Протекшн ЛТД» послуги, використав у подальших оподатковуваних операціях в межах своєї основної господарської діяльності.
Судом встановлено, що податковий кредит був сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Протекшн ЛТД», що не заперечується податковим органом.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ТОВ «Протекшн ЛТД» не було зареєстровано дві податкові накладні, оскільки зазначені доводи не підкріплені належними доказами. Крім того, відповідачем не наведено жодних реквізитів, які б дали можливість суду ідентифікувати зазначені податкові накладні.
Крім того, не підтверджуються доказами доводи відповідача стосовно того, що податковим органом не було визнано податкову звітність ТОВ «Протекшн ЛТД» за липень 2014 р. як податкову.
За правилами статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Крім того, суд зазначає, що висновки податкових перевірок можуть бути відображені контролюючим органом у даних обліку платника податків (картках особового рахунку, інформаційних базах співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань, тощо). Інформація, що збирається, використовується та формується органами Міндоходів України у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.
Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов'язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.
Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.
Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.
Так, облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних в автоматизованих системах "Аудит", "Податковий блок".
У свою чергу, з метою вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум податку контрагентів з використанням інформації, викладеної в актах/довідках перевірки платника податку (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податкового зобов'язання.
Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно-перевірочної роботи.
Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Сама по собі здійснена податковим органом кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для визнання господарських операцій нереальними.
Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Таким чином, використання контролюючим органом «податкової інформації» щодо господарської діяльності ТОВ «Протекшн ЛТД» без відповідного її документального підтвердження не може бути використано судом як належний та достовірний доказ щодо недобросовісності останнього.
Отже, враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд не знаходить порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Протекшн ЛТД», а тому вважає, що формування ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» податкового кредиту з податку на додану вартість є правомірним, а нарахування позивачу сум з податку на додану вартість - протиправним.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу сплачує штрафні санкції.
Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість, то нарахування штрафних санкцій є також неправомірним.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржуване повідомлення-рішення від 10.12.2014 р. № 0017062201 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.. 94 КАС України судові витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 р. № 0017062201, винесене ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
3. Судові витрати в сумі 442,50 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук