Cправа № 2а-0770/2512/11
Ряд стат. звіту № 11.5
Код - 12
07 листопада 2011 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Плеханова З.Б. за участю секретаря судового засідання Немеш Ю.С. та сторін, які беруть участь у справі:
представника позивача: ОСОБА_1
відповідача : міський відділ державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції - представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови ,
ОСОБА_2 звернувся в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом про визнання дій міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції щодо винесення постанови про накладення арешту на його майно неправомірними та про скасування даної постанови .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач працюючи приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу зайшовши в Єдиний реєстр заборон відчудження об'єктів нерухомого майна, побачив, що 21 липня 2011 року міським відділом державної виконавчої служби постановою № 4-861/11 від 20.07.2011 року накладено арешт на все його майно Оскільки позивач не знав про відкриття виконавчого провадження, йому не надсилалися ні повідомлення, ні постанова про відкриття провадження, в наслідок чого він був позбавлений права на добровільне виконання рішення, то він вважає, що таким чином були порушені його права, а тому є незаконною постанова про накладення арешту , а також дії відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позовній заяві.
Представник відповідача повторно не з'явився в судове засідання, хоча був повідомлений належним чином, що стверджується судовими повідомленням від 17.08.2011 року ( а.с. 8) та повідомленням про вручення судової повістки, яку він отримав 18.10.2011 року.
У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАСУ у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши представника позивача , встановивши обставини справи на підставі письмових доказів які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до наступного.
Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна № 32387767, який надав 01.08.2011 року приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 на підставі Постанови-4, №4-861/11 від 20.07.2011 року. Обтяжувач: міський відділ державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції( а.с. 4).
З пояснень позивача вбачається, що ніяких повідомлень та постанов стосовно виконавчого провадження він не отримував.
Статтею 6 Конституції України встановлено , що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
В статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" визначено , що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України.
У відповідності до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
В статті 12 Закону дано перелік прав стоні виконавчого провадження , а саме: . сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Статтею 25 Закону встановлено , що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. 3. Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення. 4. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається. 5. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. 6. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 27 Закону визначено , що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. 2. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач в результаті неотримання вищевказаних постанов був позбавлений прав, які йому були надані нормами вищевказаного Закону.
Згідно положень ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зобов'язував відповідача надати всі матеріали, на підставі яких була винесена оскаржувана постанова у відповідності до ч.3 ст. 71 КАСУ, в якій зазначено , що, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Однак відповідач в судові засідання не з'являвся, письмових заперечень та доказів, які вимагав суд, не надав, на підставі чого суд вирішив справу на підставі наявних доказів.
Суд прийшов до висновку, що дії відповідача та винесена постанова про арешт майнапозивача не відповідають як положенням Закону України "Про виконавче провадження ", так і ч.3.ст. 2 КАСУ, яка встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України суд,-
Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції .
Скасувати постанову міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції № 4-861/11 від 20.07.2011 року про накладення арешту на майно ОСОБА_2.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Плеханова З.Б.