14 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
головуючої:
Григор'євої Л.І.
суддів:
Барсукової В.М. Балюка М.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “Укрфорвард», відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) “Українська страхова компанія “Гарант-Авто», ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що з 22 жовтня 2005 року з вини відповідача ОСОБА_2, який керував автомобілем “Мерседес-Бенц-1735», державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом, державний номер НОМЕР_2, належним ТОВ “Укрфорвард», сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої зазнав технічних пошкоджень належний йому автомобіль “Мерседес-Бенц МЛ 320», державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 Посилаючись на те, що оскільки володільцем джерела підвищеної небезпеки та роботодавцем винного водія є відповідач ТОВ “Укрфорвард», з яким між ВАТ “Українська страхова компанія “Гарант-Авто» укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач просив суд, уточнивши свої позовні вимоги, стягнути: з ТОВ “Укрфорвард» - на відшкодування матеріальної шкоди 134 486 грн. 89 коп. та моральної шкоди у розмірі 50 400 грн.; з ВАТ “Українська страхова компанія “Гарант-Авто» - страхову суму в розмірі 24 990 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2006 року, позов задоволено частково. На користь позивача стягнуто: з ТОВ “Укрфорвард» - 133 976 грн. 86 коп. матеріальної шкоди, 10 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, 1 700 грн. судового збору, 750 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, а всього 146 426 грн. 86 коп.; з ВАТ “Українська страхова компанія “Гарант-Авто» 24 990 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
У касаційній скарзі відповідач ТОВ “Укрфорвард» просить скасувати ухвалені в справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для їх обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Укрфорвард» відхилити. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча:
Григор'єва Л.І.
Судді:
Барсукова В.М. Балюк М.І.