Справа № 22ц-203 2007р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: інші справи Русинов Г.С.
позовного провадження Доповідач в апеляційній
інстанції Магда Л.Ф.
2 лютого 2007 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного
суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
суддів Магди Л.Ф. Сіренка Ю.В.
при секретарі Авласовій М.Л. з участю адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Канівського міськрайонного суду від 4 грудня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування шкоди, вивчивши матеріали справи,
встановила:
ОСОБА_128 вересня 2006 р. звернувся до суду
3 позовом до ОСОБА_2про відшкодування шкоди. В позовній заяві вказував, що відповідач проживаючи в АДРЕСА_1 має дачний будинок в якому тримає собак порід російсько-європейської лайки та гібрида американського стаффордширського тер'єра, на яких поширюються правила щодо вільного їх вигулу у населених пунктах тільки на ізольованій, добре огороженій території, в ізольованому приміщенні на прив'язі або без неї, спускати сторожових собак з прив'язі в закритих дворах, що виключає їх втечу і таке інше.
Однак відповідач вказані правила не виконував, його собаки в ніч з 19 на 20 квітня 2006 р. забігли на територію домоволодіння позивача, вдерлися у клітки, де утримувалися кролі, і розірвали шість кролів, заподіявши йому матеріальну шкоди на суму 300 грн., про стягнення яких та судових витрат по справі позивач просив суд.
2
23 жовтня 2006 p. ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 1 травня 2006 р. о 22-30 годині вигулював свою собаку на пасовищі, що межує з його земельною ділянкою і через деякий час вона втекла. Він розшукував собаку до 1 години ночі про те знайшов.
Вранці 2 травня 2006 р. він дізнався, що його собака потрапила у капкан у дворі ОСОБА_1, який не огороджений, куди він пішов і звільнив собаку. Таким чином його собака з 23 годин 1 травня до 9 годин ранку 2 травня 2006 р. знаходилася в капкані відповідача за зустрічним позовом, що свідчить про жорстоке поводження з твариною, яка до того ж на той час була вагітною. Собака після звільнення з капкану перебувала у тяжкому стані і на її лікування позивач за зустрічним позовом витратив 278 грн. 40 коп., які просив стягнути з відповідача. Також просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, яка полягала у моральних стражданнях через травмування і знущання над його собакою, в погіршенні стану його здоров'я, необхідності витрачати час на поїздки та обстеження собаки в ветеринарній клініці.
Рішенням Канівського міськрайонного суду від 4 грудня 2006 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволений, з ОСОБА_1 на його користь стягнуто 278 грн. 40 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди і 32 грн. 50 коп. судових витрат по справі, на користь держави з нього стягнуто 100 грн. державного мита.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення його вимог і про відмову у задоволенні зустрічного позову з тих підстав, що саме ОСОБА_2 грубо порушив вимоги чинного законодавства про утримання собак і травмування собаки пов'язане з його неправомірними діями, з його діями пов'язане і заподіяння шкоди позивачу внаслідок загибелі кролів, однак суд невірно застосував норми матеріального права, дав неналежну оцінку доказам по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та його адвоката, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду повинно бути скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_2 і в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходив з того, що ОСОБА_1
жорстоко повівся з собакою позивача за зустрічним позовом, умисно впіймавши її в капкан і тривалий час не звільняв її, заподіявши шкоду її здоров'ю та моральні страждання її господарю.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не ґрунтуються на зібраних у справі доказах.
Так, з акту від 2 травня 2006 p., складеного Головою Прохорівської сільської ради Дошкою В.Г., депутатами цієї ради Якименком А.О. і Виноградовою Т.М. вбачається, що собака ОСОБА_2 потрапила в капкан, встановлений ОСОБА_1 біля кліток з кролями на території свого подвір'я, капкан було прив'язано до ніжки клітки і поряд з кліткою, яка була відкрита, лежав подавлений кролик.
З позовної заяви ОСОБА_2 видно, що собака втекла від нього, коли він її вигулював, о 22-30 годині 1 травня 2006 р. Свою собаку він звільнив з капкану у дворі ОСОБА_1 в 9 годин ранку 2 травня 2006 р.
З довідки завідуючого базою відпочинку Державного підприємства УкрНДІНП «Масма» видно, що ОСОБА_1 з 8 годин 1 травня до 8 годин 2 травня 2006 р. перебував на чергуванні на базі, де він працює охоронником.
З пояснень свідка ОСОБА_3, який працює охоронцем у ОСОБА_2 і доглядає його собак, вбачається, що вночі він випускає собак гуляти на лузі.
ОСОБА_1 пояснив суду, що повернувшись з роботи 2 травня 2006 р. біля 9 годин ранку, він знайшов собаку ОСОБА_2 у себе у дворі, яка потрапила в капкан біля кролячих кліток, про що повідомив охоронцю ОСОБА_2 ОСОБА_3, сам звільнити собаку з капкану не наважився, бо вона на нього гарчала, наміру заподіяти собаці шкоду в нього не було.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 не вбачається вини в заподіянні матеріальної та моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я собаки через потрапляння в капкан. Така шкода виникла з вини самого позивача за зустрічним позовом, який порушував Правила тримання собак, котів та хижих тварин в місті Каневі та селах району, затвердженні Канівськими міською та районною радами та погодженою з відповідними службами в 2002 p., а саме: не забезпечив тримання сторожових собак на прив'язі, спускав їх з прив'язі не в закритому дворі, а за його межами, що послужило причиною втечі собаки і потрапляння у двір ОСОБА_1 Тому в задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю вимог.
Апеляційна скарга в частині скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення вимог апелянта про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної йому ОСОБА_2 у зв'язку з загибеллю кролів не підлягає до
4
задоволення, оскільки ОСОБА_1 не надав суду переконливих доказів як про вину ОСОБА_2 в заподіянні йому такої шкоди так і з приводу розміру шкоди, про стягнення якої він просив суд.
А тому керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Канівського міськрайонного суду від 4 грудня 2006 р. скасувати в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 100 грн. державного мита.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2до ОСОБА_1про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення судової палати може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту його проголошення: