33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"11" жовтня 2011 р. Справа № 5019/1810/11
за позовом Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця"
до відповідача ОСОБА_1 підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради
про стягнення в сумі 45 222 грн. 66 коп.
Суддя Качур А.М.
Представники:
Від позивача : ОСОБА_2 довіреність від 29.07.2010 № НЮ-514;
Від відповідача : ОСОБА_3 довіреність від 04.01.2011 № 01-10/3;
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
В судовому засіданні 06.09.2011 оголошувалась перерва до 27.09.2011.
Ухвалою від 27.09.2011 розгляд справи відкладено до 11.10.2011
Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (далі-Відповідач) про стягнення 45222,66 грн. як безпідставно набутого майна.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач без достатньої правової підстави набув кошти в сумі 45222,66 грн. Позивач посилається на те, що 16.03.2004 між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" та ДП "Теплотранссервіс" КТП "Комуненергія", яке реорганізовано в ОСОБА_1 підприємство "Теплотранссервіс" був укладений договір на відпуск теплової енергії № 1246 (далі-Договір №1246). Згідно договору Відповідач зобов'язувався відпускати теплову енергію Позивачу, а Позивач зобов'язувався здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на умовах даного договору.
Відпуск теплової енергії повинен був здійснюватись на підставі інвентарної та технічної документації (п.1.2 договору), теплова енергія повинна була подаватись Позивачу за адресою пл.Привокзальна 1, вул. Кіквідзе 10 ( п. 1.4 договору).
Умовами Договору №1246 передбачено, що розмір щомісячної плати за опалення водопостачання при відсутності приладів обліку протягом опалювального сезону на момент укладення договору становила 2,29 грн. за 1 м.кв. загальної площі (підпункт а)п.5.2), розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться на підставі рахунків Відповідача, що направляються Позивачу (п. 5.3).
Договір №1246, укладений терміном на 1 piк (п.8.1), неодноразово пролонговувався Позивачем та Відповідачем (п.8.4), припинив свою дію за взаємною згодою обох сторін у зв'язку з укладенням 01.12.2009 між ними Договору № 1246/2-10.
Протягом дії Договору №1246 Відповідачем проводились щомісячні нарахування Позивачу платежів за теплову енергію на опалювальну площу, що зазначена в Загальних відомостях про об'екти Позивача по Договору № 1246, а саме на 960,1м.кв. загальної площі адмінприміщення, яка зазначена в Загальних вщомостях про об'єкти Позивача по Договору № 1246, які підписали представники Позивача та Відповідача.
Відповідно до Акту від 23.12.2009, який підписаний представниками Позивача i Відповідача, а також згідно техпаспорту БТІ від 18.01.2007 загальна площа вищезгаданого адмінприміщення становить 497,6 м.кв., що на 462.5 м.кв. більше ніж зазначено у Загальних відомостях про об'екти Позивача по Договору № 1246.
Зазначає, у зв'язку тим, що відповідно до техпаспорту БТІ від 18.01.2007 та Акту від 23.12.2009 загальна площа становить 497,6 м.кв а не 960,1 м.кв., Відповідач з листопада 2007 року по квітень 2009 року включно не виконував у повному обсязі п.1.2 Договору №1246, зокрема в частині відпуску теплової енергії на 462.5 м.кв. площі, яка відсутня в інвентарній та технічній документації, а відтак не підлягає оплаті згідно п.5.2 договору.
Внаслідок вищевказаних обставин, як вважає Позивач, за період з листопада 2007 року по квітень 2009 року з порушенням умов Договору №1246 за невідпущену ним теплову енергію на площу 497,6м.кв. набув майно Позивача, а саме кошти в сумі 45222,66грн., без достатньої правової підстави.
В обгрунтування своїх вимог Позивач посилається на ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві (а.с.55-57). Зокрема посилається на те, що Позивач в період з 16.03.2004р. (дата укладення Договору №1246) по жовтень 2009 року отримував послуги з теплопостачання відповідно до умов (площ) даного договору, які в свою чергу були ним добровільно оплачені (визнані). Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, зазначені Позивачем суми, слід вважати сплаченими як зарахування оплати за послуги теплопостачання в повному обсязі за оспорюваний позивачем період.
Щодо розрахунку повернення суми коштів який додано позивачем до позовної заяви в обгрунтування суми зазначених коштів, Відповідач зазначив, що даний розрахунок є необгрунтованим та невірним, оскільки не розшифровано та необгрунтовано суму, яка зменшує загальну суму перерахунків.
В судових засіданнях представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити.
При цьому, господарський суд
16.03.2004 між Вокзалом станції Рівне Львівської залізниці, який є відокремленим підрозділом ДТГО "Львівська залізниця", (споживач за Договором) та ДП "Теплотранссервіс" КТП "Комуненергія", яке реорганізовано в ОСОБА_1 підприємство "Теплотранссервіс" (в Договорі - підприємство) був укладений договір на відпуск теплової енергії №1246 (а.с.11-14).
Згідно з п.п. 1.1, 1.2, 1.4 Договору №1246 КП "Теплотранссервіс" зобов'язувалося відпускати теплову енергію в приміщення споживача (за адресою: м. Рівне, вул. Привокзальна,1, вул.Кіквідзе, 10), а споживач -своєчасно (не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим) оплачувати її вартість (п. 5.4 Договору). Відпуск теплової енергії здійснюється після заключення даного договору між підприємством та споживачем на підставі інвентраної та технічної документації.
Відповідно до п.5.3. Договору № 1246, розрахунки за спожиту енергію проводяться на підставі рахунків, які направляються споживачеві.
Підприємство здійснює відпуск теплової енергії після представлення споживачем акту технічної готовності об'єкту систем теплопостачання, підписаного пердсатвником підприємства. Акт подається щорічно до 15 вересня (п.2.1. Договору № 1246).
Відповідно до п.п. 3.2.1., 3.2.2., споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором № 1246, повідомити підприємство про всі об'єкти теплоспоживання, підключені до теплових мереж споживача (назва, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання, займана площа (в т.ч. площа, займана орендарями)).
За п. 6.1.1. Договору №1246, підприємство несе відповідальність перед споживачем за невиконання своїх обов'язків, визначених Договором, яке призвело до завдання споживачеві збитків шляхом відшкодування завданих збитків або невідкладного виконання необхідних ремонтних робіт (за вимогою споживача).
Розбіжності та суперечки між сторонами, пов'язані з виконанням, зміною та розірванням цього Договору вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами, укладанням додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачанняі надаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку опалювального сезону (п.7.1. Договору № 1246).
Договір підписаний уповноваженими представниками і скріплений відбитками печаток сторін.
В Загальних відомостях про об'єкти споживача до Договору №1246, серед інших об'єктів вказано адмінприміщення площею 960,1 м.кв., кількість поверхів - 5, будівельний об'єм по зовнішньому виміру 4238,84 м.кв.
Відомості щодо загальної площі адмінприміщення, яке підлягало опаленню на виконання умов Договору №1246, вказано споживачем - Вокзал ст.Рівне ДТГО "Львівська залізниця" в Опитувальному листі для укладення договору (а.с.58), а саме: 960,1 кв.м., кількість поверхів -5, будівельний об'єм по зовнішньому виміру 4238,84 м.кв., документ, що підтверджує дані про об'єкт - проектна документація Діпромісто 1975 року.
Надана споживачем інформація в Опитувальному листі щодо зазначеного об'єкту використовувалась КП "Теплотранссервіс" для визначення кількості теплової енергії необхідної для опалення об'єкту, розрахунку виробничих потужностей необхідних для виконання договірних зобов'язань.
Сторони Договору №1246 погодили обсяг опалювальної площі, розмір щомісячної плати за опалення, розмір максимального теплового навантаження.
На виконання умов Договору №1246 КП "Теплотранссервіс" здійснювало ДГТО "Львівська залізниця" відпуск теплової енергії в обсягах передбачених Договором. Споживач зобов'язання за договором виконував належним чином за весь період дії Договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (рахунки за послуги теплопостачання, платіжні доручення). Належне виконання сторонами умов Договору №1246 не заперечується представниками Позивача та Відповідача.
Протягом дії Договору №1246, споживач (ВП Вокзал ст.Рівне ДТГО "Львівська залізниця") не звертався до КП "Теплотранссервіс" із вимогами щодо якості або обсягу наданих послуг з опалення, звернень стосовно зменшення опалювальної площі від споживача не надходило.
15.12.2009 Начальник Вокзалу ст.Рівне ДГТО "Львівська залізниця" ОСОБА_4 звернувся з листом до КП "Теплотранссервіс" (а.с.59), в якому просив направити представників підприємства для уточнення об'ємів тепла, що споживає ВП "Вокзал ст.Рівне", та у разі підтвердження невідповідностей зробити доповнення до договору і перерахунок відповідних платежів з початку опалювального сезону.
Відповідно до Акту від 23.12.2009 (а.с.60) складеного за участю представників Позивача та Відповідача, опалювальна площа адмінприміщення згідно плана БТІ від 18.01.2007 становить: І поверх -171,9м.кв.; ІV поверх - 325,7м.кв; разом - 497,6 м.кв.
01.12.2009 між ДТГО "Львівська залізниця" (споживач) КП "Теплотранссервіс" (підприємство) був укладений договір на відпуск теплової енергії №1246/2-10 (а.с.19-22).
Договір №1246 припинив свою дію за взаємною згодою обох сторін у зв'язку з укладенням між ними Договору № 1246/2-10.
В Загальних відомостях про об'єкти споживача до Договору №1246/2-10, вказано адмінприміщення площею 497,6 м.кв., кількість поверхів - 2, будівельний об'єм по зовнішньому виміру 1870 м.кв.(а.с.23).
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а його укладення пов'язується з досягненням між ними у належній формі згоди з усіх істотних умов (ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 ст.180 Господарського кодексу України закріплено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 19 ст.1 Закону України "Про теплопостачання", споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Згідно приписів ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1). Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2).
Предметом регулювання вказаної норми закону є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами права. Зі змісту цієї норми вбачається, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність таких умов: збільшення або зберігання майна однією стороною з одночасним зменшенням його в іншої сторони, та відсутність правової підстави для придбання. Відсутність правової підстави для придбання означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без підстав, встановлених законом чи договором.
Отримання за встановлених судом обставин справи Відповідачем коштів, перерахованих Позивачем, не може вважатись безпідставним набуттям майна.
Кошти набуті Відповідачем без достатньої правової підстави, як про це зазначає Позивач в позовній заяві, не є такими оскільки вони були перераховані на виконання умов договору укладеного між Позивачем та Відповідачем, розмір отриманих Відповідачем коштів повністю відповідає умовам договору.
Враховуючи наявність між Позивачем та Відповідачем договірних відносин суд дійшов висновку про достатні правові підстави отримання Відповідачем спірних грошових коштів. Позивач не довів, що за його рахунок Відповідач безпідставно набув зазначені кошти, а відтак не довів що йому, як потерпілому, ці кошти підлягають поверненню.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача є безпідставними, а тому в їх задоволенні суд відмовляє.
Керуючись ст.ст.43, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Качур А.М.
підписано "14" жовтня 2011 р.