Справа №2-5768/07 2007 рік.
Іменем України
29 листопада 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Антонової Н.В.
при секретарі Ворона О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного
товариства «Д.С. Інвестмент» про визнання права власності на об'єкт
інвестування, -
встановив:
Позивач звернувся з позовом до відповідача, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 24.09.2003 року між ним та відповідачем укладений договір інвестування, на підставі якого проводилося інвестування об'єкту, а саме нежилого приміщення загальною площею 61,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1
Згідно із п. 3.4.1 Договору, позивач, як інвестор зобов'язувався здійснити фінансування будівництва приміщення за вказаною адресою, загальною площею 61,5 кв. метри в сумі 262 236 грн., а відповідач зі свого боку згідно п.3.2.1. -передати у власність позивача нежиле приміщення після закінчення реконструкції. Свої обов'язки позивач виконав у день підписання договору, тобто 24.09.2003 року, що підтверджується актом взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем Позивач об'єкт фактично прийняв у користування і звертався до відповідача з питання отримання документів на вказане приміщення, однак дану вимогу відповідачем виконано не було. 17.11.2004 року відповідач направив позивачу листа, в якому повідомляв, що виконає всі передбачені договором умови, проте на даний час умови договору з боку відповідача не виконані, що і стало причиною звернення позивача до суду з вказаним позовом.
Просить позов задовольнити, визнати за позивачем право власності на нежиле приміщення, загальною площею 61,5 кв. м., що знаходиться на першому поверсі по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив суду листа про розгляд справи у відсутності його представника, а також зазначив, що позов визнає повністю та не заперечує проти його задоволення, в зв'язку з чим суд ухвалив проводити заочний розгляд справи з постановлениям заочного рішення суду.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню на підставі наступного.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що 24.09.2003 року сторонами укладений договір інвестування, на предмет інвестування нежилого приміщення, загальною площею 61,5 кв. м., що знаходиться на першому поверсі по АДРЕСА_1. (а.с.6-9).
Відповідно до п. 3.4.1 Договору, позивач, як інвестор зобов'язувався здійснити фінансування будівництва приміщення за вказаною адресою, загальною площею 61,5 кв. метри в сумі 262 236 грн., а відповідач зі свого боку згідно п.3.2.1. - передати у власність позивача нежиле приміщення після закінчення реконструкції.
Вказана сума позивачем була сплачена у повному обсязі, що підтверджується актом про здійснення взаєморозрахунків від 24.09.2003 року. (а.с.Ю).
За змістом ст. 6 Закону України „Про інвестиційну діяльність" відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні, регулюються цим Законом.
Статтею 9 цього ж закону передбачено, що основним правовим документом, який регулює правовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).
В судовому засіданні підтверджено про наявність існування між сторонами інвестиційної угоди.
Відповідно до вимог ст. 18 Закону України „Про інвестиційну діяльність", умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.
Судом не встановлено будь-яких обмежень умов договору сторін у справі, передбачених законодавством перерахованим у зазначеній вище статті Закону України „Про інвестиційну діяльність", які б погіршували їх становище. Сторони в справі не укладали будь-яких додаткових угод, крім тих, на яких на які посилається позивач у справі.
З огляду на викладене, суд, відповідно до вимог ч. 4 ст. 331 ЦК України, може визнати за ОСОБА_1 право власності на нежиле приміщення загальною площею 61,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти на відповідача у справі з урахуванням ринкової вартості майна, що є предметом спору на день розгляду справи судом. Суд вважає, що з відповідач необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1649 грн. на користь держави та 51 грн. на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про інвестиційну діяльність", Законом України „Про власність", ч. 4 ст. 331 ЦК України, ст. ст. 1-11, 60, 83, 88, 208, 212- 215, 224-226 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежиле приміщення загальною площею 61,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1
Стягнути з Закритого акціонерного до Закритого акціонерного товариства «Д.С. Інвестмент», на користь держави державне мито у розмірі 1649 грн. та на користь ОСОБА_1 51 грн.
Рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.