Справа № 2-а-2313/10/1970
05 серпня 2010 р.м.Тернопіль
. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої Подлісної І. М
секретаря Калиняк О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Козівської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.
встановив:
Козівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10100,00 гривень штрафних (фінансових) санкцій.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем п.п. 5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000року №2181-111 з наступними змінами та доповненнями.
Представник позивача - Козівської міжрайонної державної податкової інспекції в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити, стягнути з відповідача 10100,00 гривень штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, з невідомих на те суду причин, хоча про день, час та місце судового розгляду позивача було повідомлена належним чином та у відповідності до ст. 33 КАС України. Заперечень проти позову відповідач не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, ъудом встановлено наступні обставини.
04 липня 2008 року Козівської МДШ та ДПА в Тернопільській області було проведена позапланову документальну перевірку дотримання відповідачем вимог законодавства про оподаткування, про що складено акт від 04.07.2008 № 271-17/НОМЕР_1.
За наслідками перевірки встановлено порушення п.п. «г» п. 4 ст. 5 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 (надалі по тексту Декрет), а саме здійснення разової валютної операцції по використанню іноземної валюти на території України як засобу платежу без індивідуальної ліцензії, виданої Національним банком України на здійснення разової валютної операції - «використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», на період необхідний для здійснення такої операції.
На підставі акту перевірки 10.07.2008 прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №000041101,. яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано санкцію у розмірі 10100,00 гривень, яке відповідачем отримано ,16.07.2008.
Сума штрафних (фінансових) санкцій в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 2 Декрету резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. Статтею З Декрету передбачено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
Відповідно до ст. 5 Декрету Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом, зокрема індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують, зокрема, операції з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.
Відповідно до г. 2 ст. 16 Декрету до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України - застосовується штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій.
Стаття 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" надає право органам державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Згідно з п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №2-а-1320/08 від 24.09.2008 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Козівської МДШ про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000411701 від 10.07.2008, залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду №22а-15020/08/9104 від 24.11.2009, в задоволенні позову відмовлено. Зокрема в постанові зазначено, що оскільки у ФОП ОСОБА_1 відсутня ліцензія на здійснення валютних операцій, видана НБУ, рішення Козівської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.07.2008 прийнято на підставі чинного законодавства і підстав для його скасування судом не встановлено.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
керуючись Законами України "Про державну податкову службу УкраЫи", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 17, 72, 104, 105, 106 КАС України, суд -
Позов задовольнити. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (с. Будилів, Козівського району, Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 10100,00 гривень штрафних (фінансових) санкцій в рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки передбачені ст. ст. 185 - 187 КАС України.
Головуючий суддя Подлісна І.М.