Справа № 2а-5489/10/1770
10 серпня 2011 року 17год. 35хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Холод Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс"
до Державної податкової інспекції у м.Рівне
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004092342/0 від 09.11.2010 року, яким ТОВ "Рівнетранссервіс" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 47113,20 грн., в тому числі за основним платежем - 39261 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7852,20 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позову зазначив, що витрати на придбання дизельного палива у ТОВ «Транснафтатрейд» та ТОВ «Нафтатранс» включені позивачем до складу валових витрат у відповідності до вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що діяв на час існування відповідних правовідносин та на час проведення перевірки. Пояснив, що на виконання умов договорів, укладених між ТОВ "Рівнетранссервіс" та ТОВ «Транснафтатрейд» і ТОВ «Нафтатранс», останніми для позивача було поставлено дизельне паливо, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами. Розрахунки, за отриманий товар, між позивачем та контрагентом вказаним в акті перевірки проведено в безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Зазначає, що на час існування взаємовідносин ТОВ "Рівнетранссервіс" із ТОВ «Транснафтатрейд» і ТОВ «Нафтатранс», останні мали цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платників податків та не були позбавлені права укладати будь-які угоди у відповідності із вимогами чинного законодавства. Зміст договорів не суперечить чинному законодавству України та такі договори не були визнані недійсними в установленому порядку. Вважає, посилання податкового органу в акті перевірки на те, що під час перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю у позивача (не наданням для перевірки) товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі товарів безпідставними, оскільки, діючим законодавством України не передбачено, що товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі товарів є первинними документами, які підтверджують факти здійснення господарських операцій з поставки дизельного палива. Крім того, представник позивача зазначив, що посилання відповідача в акті перевірки на те, що ТОВ «Транснафтатрейд» і ТОВ «Нафтатранс», згідно бази даних ДПС мають стан 23 «Місцезнаходження не встановлено» як на факт, що свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань є некоректним, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність віднесення до валових витрат суми коштів сплаченої контрагенту, що не перебуває за юридичною адресою. У зв'язку з чим представник позивача вважає висновки акта перевірки про порушення ТОВ "Рівнетранссервіс" положень пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на припущеннях перевіряючих, а податкове повідомлення - рішення №0004092342/0 від 09.11.2010 року - протиправним і таким, що підлягає скасуванню. З таких підстав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що плановою виїзною документальною перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" встановлено порушення товариством пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 39261 грн., а саме за ІІ квартал 2010 року на суму 39261 грн. та за І квартал 2010 року завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 157042 грн. Даний висновок податковим органом було зроблено на підставі аналізу господарських операцій між позивачем та ТОВ «Транснафтатрейд» і ТОВ «Нафтатранс». Зазначає, що перевіркою встановлено відсутність у позивача (не наданням для перевірки) актів прийому-передачі товару, довіреностей на отримання товару, товарно-транспортних накладних. А тому податковим органом у акті перевірки зроблений правильний висновок про те, що операції з поставки товарів не здійснювались. Представник відповідача також вказує на неможливість здійснення ТОВ «Транснафтатрейд» і ТОВ «Нафтатранс» господарських операцій на виконання договорів, укладених з позивачем, оскільки згідно бази даних ДПС дані суб'єкти господарювання мають стан 23 «Місцезнаходження не встановлено». З податкової звітності даних суб'єктів господарювання, а саме: додатку К1 до декларації з податку на прибуток вбачається, що на ТОВ «Транснафтатрейд» і ТОВ «Нафтатранс» відсутні будь-які активи та наймані працівники, виробничі потужності, складські приміщення та транспортні засоби. Даний факт свідчить про відсутність у ТОВ «Транснафтатрейд» і ТОВ «Нафтатранс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що в свою чергу, свідчить про відсутність наміру на створення правових наслідків. У зв'язку з наведеним просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.11.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" (далі - ТОВ "Рівнетранссервіс") зареєстроване юридичною особою, що підтверджується довідкою статистики з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.2 а.с.47), видами діяльності позивача за КВЕД є: діяльність автомобільного вантажного транспорту, організація перевезення вантажів, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.
З матеріалів справи вбачається, що з 27.09.2010 року по 21.10.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Рівнетранссервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт №1689/23-100/33276798 від 28.10.2010 р. (т.1 а.с.6-71).
Не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки №1689/23-100/33276798 від 28.10.2010 р., позивач 01.11.2010 року подав до ДПІ в м. Рівне заперечення (т.1 а.с.72-74). За результатами розгляду даних заперечень, ДПІ в м. Рівне відповіддю на заперечення до акта виїзної документальної перевірки ТОВ "Рівнетранссервіс" від 05.11.2010 р. за №48190/23-121 залишила без змін висновки акта перевірки щодо встановлених порушень ТОВ "Рівнетранссервіс" (т.1 а.с.75-80).
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004092342/0 від 09.11.2010 року, яким ТОВ "Рівнетранссервіс" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 47113,20 грн., в тому числі за основним платежем - 39261 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7852,20 грн. (т.1 а.с.81).
В основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення покладено висновки про встановлення перевіркою порушень ТОВ "Рівнетранссервіс" вимог пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.1994 року, в результаті чого за ІІ квартал 2010 року занижено податок на прибуток на суму 39261 грн.
Оскільки, відносини між сторонами виникли до набуття чинності Податковими кодексом України, суд при розгляді справи керується законодавством, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0004092342/0 від 09.11.2010 року, яким ТОВ "Рівнетранссервіс" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 47113,20 грн., в тому числі за основним платежем - 39261 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7852,20 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”№334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Дані норми закону дозволяють платнику податку формувати валові витрати при наявності таких двох умов:
- підтвердження витрат належним чином оформленими первинними документами, які містять відомості про господарську операцію та посвідчують факт її здійснення;
- спрямування результату таких операцій на подальше використання у господарській діяльності платника податків.
Податкове повідомлення-рішення №0004092342/0 від 09.11.2010 року, яким ТОВ "Рівнетранссервіс" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 47113,20 грн., в тому числі за основним платежем - 39261 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7852,20 грн., базується на висновках податкового органу про заниження ТОВ "Рівнетранссервіс" за ІІ квартал 2010 року податку на прибуток в сумі 39261 грн.
Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій "Рівнетранссервіс" з ТОВ «Транснафтатрейд» і ТОВ «Нафтатранс». Суть господарських операцій з даними контрагентом зводилась до поставки останніми позивачу дизельного палива.
Зі змісту акта перевірки вбачаться, що для підтвердження правильності формування валових витрат за договорами поставки позивачем не надано документів, що засвідчили б про факт передачі товарів від продавця до покупця, а саме: товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі товару. Надані для перевірки документи (видаткові накладні), на думку податкового органу, не підтверджують факту отримання дизельного палива і не підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку, оскільки дані документи не містять всіх обов'язкових реквізитів, які передбачені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначено, що згідно баз даних органів ДПС ТОВ «Транснафтатрейд» і ТОВ «Нафтатранс» мають стан 23 «Місцезнаходження не встановлено». На ТОВ «Транснафтатрейд» і ТОВ «Нафтатранс» відсутні будь-які активи, наймані працівники, виробничі потужності, складські приміщення та транспортні засоби. Відсутність активів у даних суб'єктів господарської діяльності підтверджується даними податкової звітності, а саме: додатками К1 до декларацій з податку на прибуток. Даний факт свідчить про відсутність у ТОВ «Транснафтатрейд» і ТОВ «Нафтатранс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що в свою чергу, свідчить про відсутність наміру на створення правових наслідків.
З перелічених вище підстав, податковим органом зроблено висновок, який покладений в основу винесеного спірного податкового повідомлення-рішення, про те, що понесені позивачем витрати на придбання дизельного палива не оформлені відповідними первинними документами, через що є відсутнім фактичне підтвердження використання дизельного палива у господарській діяльності позивача. Таким чином, в порушення вимог пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.1994 року позивачем занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2010 року на суму 39261 грн.
З такими висновками податкового органу суд погоджується, вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 01 грудня 2008 року між ТОВ "Рівнетранссервіс" (Покупець) та ТОВ «Транснафтатрейд» (Постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів за №135 (т.1 а.с.105-111). Згідно з умовами пункту 1.1 даного договору Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти й оплатити нафтопродукти (надалі - «Товар») в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов Договору і Додатків до нього, що є невід'ємними частинами договору (надалі - «Додатки»).
10 червня 2009 року між ТОВ "Рівнетранссервіс" (Покупець) та ТОВ «Нафтатранс» (Постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів за №21/10 (т.1 а.с.132-135). Згідно з умовами пункту 1.1 даного договору Постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором поставити Покупцю нафтопродукти (далі за текстом - «Товар»), а Покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, прийняти Товар та оплатити його.
З матеріалів справи, а саме: акту перевірки (т.1 а.с.6-71) вбачається, що на підтвердження виконання умов зазначених Договорів позивачем для перевірки було надано видаткові, податкові накладні, з яких вбачається, що вартість отриманого дизельного палива ТОВ "Рівнетранссервіс" від ТОВ «Транснафтатрейд» і ТОВ «Нафтатранс» складає 157152,54 грн. (без ПДВ), ПДВ - 31430,51 грн. (т.1 а.с.113,114,136,137), виписку банку та платіжне доручення (т.1 а.с.112,138).
Пунктом 5.3.9 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Частинами 1,2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Надані під час перевірки та долучені до матеріалів справи документи, які досліджені судом, а саме: видаткові накладні (т.1 а.с.113,136) містять лише підписи уповноважених представників сторін, без зазначення посад або інших даних, що дають можливість ідентифікувати особу, яка підписала дані документи, а тому в силу Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-ХІV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не є первинними документами. Крім того, судом встановлено, матеріалами справи підтверджується і представником позивача не заперечується, що для проведення перевірки податковому органу ТОВ "Рівнетранссервіс" будь-яких інших документів щодо правомірності формування валових витрат (актів прийому-передачі, товарно-транспортних накладних, журналу реєстрації довіреностей, документів про оприбуткування та зберігання дизельного палива тощо) не надавало.
Порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів регулюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 р. за N 805/15496 (далі -Інструкція). Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).
Відповідно до розділу 3 Інструкції нафтопродукт - продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату або їх суміші, за винятком продуктів нафтохімії.
Розділом 5 Інструкції встановлено, що Перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з ОСОБА_3 перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568 (далі - ОСОБА_3 перевезення)
ОСОБА_3 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Форма товарно-транспортної накладної для перевезення нафтопродуктів міститься в додатку 3 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 р. за N 805/15496.
Згідно з розділом 7 Інструкції нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства. Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.
Долучені позивачем до матеріалів справи товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.224, т.2 а.с.39), не містять всіх необхідних встановлених обов'язкових реквізитів. Так, товарно-транспортна накладна №200522 серії 02ААР від 09.12.2008 року (т.1 а.с.224) не містить: підпису та найменування посади особи, яка відпустила нафтопродукти, печатки вантажовідправника, часу виїзду з підприємства-вантажовідправника, часу прибуття до вантажоодержувача, номеру, серії і дати довіреності, а відтак не відповідає вимогам Інструкції, а тому не є первинним документам, що підтверджує факт транспортування та поставки (руху) нафтопродуктів. Товарно-транспортну накладну №899273 серії 02АБИ від 15.09.2009 року (т.3 а.с.39) на яку позивач посилається, як на доказ поставки ТОВ «Нафтатранс», суд оцінює критично, оскільки дана товарно-транспортна накладна не підтверджує фактичності здійснення господарської операції з поставки дизельного палива позивачу від ТОВ «Нафтатранс», так як Замовником нафтопродуктів зазначено «Бізнес - ОСОБА_4», Вантажовідправником -«Ойл-Трейдинг», Вантажоодержувачем - «Бізнес - ОСОБА_4», в графі Переадресування зазначено ТОВ "Рівнетранссервіс". Жодних доказів, що дана ТТН стосується чи будь-яким чином підтверджує здійснення господарської операції з поставки дизельного палива від ТОВ «Нафтатранс» на адресу ТОВ "Рівнетранссервіс" позивачем суду не надано. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суд вважає правомірними і обґрунтованими висновки податкового органу про те, що надані для перевірки документи не є первинними документами в розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та не підтверджують факт здійснення господарських операцій з поставки дизельного палива позивачу і не підтверджують зв'язок понесених витрат із його господарською діяльністю.
Крім того, надані в судових засіданнях, на підтвердження факту транспортування дизельного палива від ТОВ «Транснафтатрейд» і ТОВ «Нафтатранс» для ТОВ "Рівнетранссервіс", представником позивача акти прийому-передачі від 09.12.2008 року товарно- матеріальних цінностей до договору поставки нафтопродуктів №135 від 01.12.2008 року (т.1 а.с.178), витяг з журналу реєстрації довіреностей (т.1.а.с.179), договір на зберігання нафтопродуктів від 20.10 2006 року укладений з ТОВ «Камазтранссервіс» з додатками (т.1 а.с.180-182), накладну від 31.12.2008 року (т.1 а.с.183), відомості обліку видачі дизельного палива №1, №2 за 01-31 грудня 2008 року (т.1 а.с.184-186), акти приймання - передачі паливно-мастильних матеріалів (т.1 а.с.187-189), акт здачі-прийняття виконаних робіт (т.1 а.с.190), договір-заявку №08-12-08 від 08.12.2008 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом укладений з ТОВ «Камазтранссервіс», платіжні доручення, товарно - транспортні накладні (т.1 а.с.224, т.2 а.с.20, 36, 37-38,39) суд не приймає до уваги та вважає посилання на них представника позивача безпідставними, оскільки дані первинні документи податковому органу під час проведення перевірки ТОВ "Рівнетранссервіс" не надавалися. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що так як податковий орган під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0004092342/0 від 09.11.2010 року, яким ТОВ "Рівнетранссервіс" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 47113,20 грн., в тому числі за основним платежем - 39261 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7852,20 грн. діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб визначений чинним законодавством, то підстави для визнання його протиправними і скасування у суду відсутні.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Державною податковою інспекцією в м. Рівне доведено перед судом та підтверджено належними доказами правомірність своїх дій щодо прийняття та надсилання ТОВ "Рівнетранссервіс" податкового повідомлення-рішення №0004092342/0 від 09.11.2010 року.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Рівнетранссервіс" є необгунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" в задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004092342/0 від 09.11.2010 року - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ткачук Н.С.