20 серпня 2015 року 16:09м. ПолтаваСправа № 816/2907/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
за участю: секретаря судового засідання - Петренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
30 липня 2015 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - позивач, Миргородська ОДПІ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач) про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 49 410 грн 19 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Позивач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якого підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, клопотань та заперечень не надав.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, окрім іншого, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як визначено пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
В силу пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до положень пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПКУ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
29 грудня 2014 року Миргородською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача за результатами якої складено акт від 12 січня 2015 року № 22/16-20-17-02-14/2783613777/2.
Контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2015 року на суму 45 822 грн 99 коп, що направлено відповідачеві та повернулось з відміткою поштового відділення "За закінченням терміну зберігання".
Відомостей про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному та/або судовому порядку, а також сплати наявного за відповідачем податкового боргу суду надано не було.
Також, на підставі статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню на суму 3587 грн 20 коп.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
При цьому, підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає податковий борг як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що Миргородською ОДПІ 12 травня 2015 року сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу № 592-25. Однак, поштове відправлення повернулось до контролюючого органу із зазначенням причин невручення "за закінченням терміну зберігання".
За приписами абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Таким чином, зазначена податкова вимога вважається врученою відповідачу.
Доказів оскарження даної податкової вимоги суду не було надано.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Разом з тим, наявність у ОСОБА_1 податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 49 410 грн 19 коп. підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.
Враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати грошового зобов'язання, а у позивача - прав на контроль за сплатою такого зобов'язання та на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 49 410 грн 19 коп. (сорок дев'ять тисяч чотириста десять гривень 19 коп.) на бюджетний рахунок № 33117341700012, код бюджетної класифікації 11010500, одержувач: УК Миргородський район/м.Миргорд/11010500, код 37845125, МФО 831019.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складено 25 серпня 2015 року.
Суддя І.Г. Ясиновський