ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
20 серпня 2015 року 13 год. 05 хв. Справа № 813/3144/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Козак О.О.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів та поновлення на посаді,-
ОСОБА_3 звернувся у Львівській окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів № 820 від 19.03.2015 року в частині накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ, №364 о/с від 27.05.2015 року по особовому складу в частині звільнення з органів внутрішніх справ та про поновлення на займаній посаді.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення службового розслідування 19.03.2015 року не було можливим встановити причетність чи не причетність позивача до кримінального правопорушення. Також позивач вважає, що його було звільнено з порушенням вимог ч.1 ст.62 Конституції України, ч.6 ст.21 Закону України «Про міліцію».
Ухвалою суду від 22 червня 2015 року провадження у справі відкрито, хід її розгляду відображено в ухвалах суду, а в судовому засіданні 20 серпня 2015 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, просили такий задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в запереченні на адміністративний позов вказує на те, що він діяв у повній відповідності до норм чинного законодавства. Зокрема, звертає увагу, що за грубі порушення службової дисципліни, положень Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дискредитацію звання працівника органу внутрішніх справ, позивача правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Також, відповідач вважає, що позивачем порушено послідовність дій при оскарженні дисциплінарного стягнення.
Явку представника у судове засідання 20 серпня 2015 року не забезпечив, хоча у встановленому порядку був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позивача та його представника, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Пунктом 1 наказу головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 19.03.2015 року за № 820 за грубі порушення положень Закону України «Про міліцію», ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, наказу МВС України № 81 від 16.03.2007 року, дискредитацію звання працівника органів внутрішніх справ, що проявилося у неналежному виконанні службових обов'язків, укритті від обліку матеріалів ДТП, вимаганні та отриманні неправомірної вигоди за не притягнення громадянина до адміністративної відповідальності на інспектора відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Стрий, Стрийського району та м.Моршин ГУ МВС України у Львівській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.
На підставі вищевказаного наказу наказом головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 364 о/с від 27.05.2015 року по особовому складу інспектора відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Стрий, Стрийського району та м.Моршин ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України.
Звільненню передувало службове розслідування, результати якого знайшли своє відображення у Висновку службового розслідування від 19.03.2015 року за фактом затримання працівників ВДАІ з обслуговування м.Стрий, Стрийського району та м.Моршин ГУ МВС за вимагання та отримання неправомірної вигоди та відкриття з даного приводу кримінального провадження прокуратурою Львівської області.
В процесі службового розслідування установлено, що позивач своїми діями, що проявилися у неналежному виконанні службових обов'язків, укритті від обліку матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, вимаганні та отриманні неправомірної вигоди, не складання відносно ОСОБА_4 протоколу про вчинення адміністративного правопорушення і уникнення адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, повернення вилученого посвідчення водія та автомобіля, скомпрометував авторитет міліції, як правоохоронного органу перед громадянами, чим грубо порушив обов'язки рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ щодо дотримання дисципліни, неухильне виконання яких передбачено ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, положеннями Закону України «Про міліцію», наказу МВС України від 16.03.2007 року № 81, та скоїв вчинок, який дискредитує звання працівника органів внутрішніх справ.
Як вбачається зі змісту згаданого висновку службового розслідування в ході його проведення було опитано начальника ВДАІ з обслуговування з обслуговування м.Стрий, Стрийського району та м.Моршин ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_5 та інспекторів вказаного відділення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які не вказали на причетність позивача до вимагання та отримання неправомірної вигоди.
Крім того, при проведенні службового розслідування в його основу покладено факт затримання позивача працівниками СБУ та внесення прокуратурою Львівської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження за №42015140000000050 від 17.03.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України.
Наведені обставини вказують на те, що під час проведення службового розслідування 19.03.2015 року не можливо встановити винність позивача у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди за не притягнення громадянина до адміністративної відповідальності, а такі обставини можливо встановити лише слідчим шляхом. При цьому, судом враховано те, що єдиною обставиною, яка вказує на причетність позивача до вимагання та отримання неправомірної вигоди від громадянина за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності, як вбачається з висновку службового розслідування від 19.03.2015 року, є факт внесення прокуратурою Львівської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження за № 42015140000000050 від 17.03.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України.
У відповідності до вимог ч.1 ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено у обвинувальному вироку суду.
Частиною 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року та яка у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Наведені норми кореспондуються з ч.6 ст.21 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII, з наступними змінами та доповненнями, звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття обвинувачувальним вироком законної сили.
На виконання даних норм, частиною 5 статті 17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, з наступними змінами та доповненнями, особа рядового або начальницького складу, стосовно якої винесено постанову про притягнення її як обвинуваченої у вчиненні злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, та/або пов'язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, до розгляду справи судом.
При цьому, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявний обвинувальний акт у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 420151400000000050 від 17.03.2015 року, який затверджений 31.03.2015 року.
Більше того, згідно ч.2 ст.16 згаданого Дисциплінарного статуту, у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
У відповідності до вимог пунктів 8 та 10 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем при притягненні до дисциплінарної відповідальності позивача за відсутності беззаперечних доказів його причетності до вимагання та отримання неправомірної вигоди та за наявності порушеної кримінальної справи без обвинувального вироку, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу.
Безпідставним є посилання відповідача на те, що позивачем не дотримано досудового порядку оскарження дисциплінарного стягнення, оскільки ст. 20 Дисциплінарного статуту передбачено право особи рядового або начальницького складу усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до Міністра внутрішніх справ України або до суду.
Крім того, суд вважає, що відповідач за наявності встановленого законодавством порядку відсторонення від виконання повноважень на посаді, застосування якого в даному випадку є обов'язковим, передчасно застосував до позивача такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування спірних наказів в частині які стосуються позивача є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказів № 820 від 19.03.2015 року в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ, № 364 о/с від 27.05.2015 року по особовому складу в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ та про поновлення на займаній посаді.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі зі сторін не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника ГУ МВС України у Львівській області № 820 від 19.03.2015 року в частині накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ інспектора відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Стрий, Стрийського району та м.Моршин ГУ МВС України у Львівській області лейтенанта міліції ОСОБА_1.
3. Визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУ МВС України у Львівській області № 364 о/с від 27.05.2015 року по особовому складу в частині звільнення з органів внутрішніх справ інспектора відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Стрий, Стрийського району та м.Моршин ГУ МВС України у Львівській області лейтенанта міліції ОСОБА_1.
4. Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Стрий, Стрийського району та м.Моршин ГУ МВС України у Львівській області.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 25 серпня 2015 року.
Суддя Сакалош В.М.