"05" лютого 2014 р. Справа № 4/50
Господарський суд Рівненської області у складі судді Трускавецького В.П.
при секретарі судового засідання Бердій Я.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар Плюс" (далі ТОВ "ТД "Котнар Плюс")
до Приватного підприємства "Бізнес-Гранд" (далі ПП "Бізнес Гранд")
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги
у справі № 4/50
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ОСОБА_1 "Будсервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар" (далі ТОВ "ТД "Котнар")
про банкрутство
учасники провадження у справі:
Ліквідатор Боржника арбітражний керуючий ОСОБА_2: 01011, м. Київ, , а/с 214 ;
Ініціюючий кредитор - ТзОВ "Українська ОСОБА_1"Будсервіс": 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда 156а;
Боржник - ТОВ "ТД "Котнар": 33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира 112;
Кредитор 1 - ПАТ "Укрсоцбанк": 03150, м. Київ, вул. Ковпака 29;
Кредитор 2 - ДПІ у м. Рівне: 33023, м. Рівне, вул. Відінська 8;
Кредитор 3 - ЗАТ "Котнар": 90260, Закарпацька обл., Берегівський р-н., с. Мужієво, вул. Ракоці Ференца ІІ, буд. 274-а;
за участю представників:
від ПАТ "Укрсоцбанк" - ОСОБА_3 - представник;
від ТОВ "ТД "Котнар Плюс" - ОСОБА_4 - представник;
від ДПІ у м. Рівне: ОСОБА_5, ОСОБА_6 - представники;
арбітражний керуючий (ліквідатор) - ОСОБА_2
Про розгляд заяви ліквідатора про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.
Постановою господарського суду Рівненської області від "08" листопада 2011 року боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар" визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.02.2012 року арбітражного керуючого ОСОБА_7 усунуто від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «ТД «Котнар» та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_2
Справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Котнар" знаходиться на стадії ліквідаційної процедури.
11.11.2013 р. ліквідатором банкрута через канцелярію господарського суду Рівненської області подано заяву у межах справи про банкрутство про визнання недійсним договору відступлення права вимоги та застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України.
Подана заява мотивована тим, що з метою стягнення дебіторської заборгованості ліквідатором було направлено претензії - вимоги дебіторам, зокрема ПП «Бізнес - Гранд», право вимоги до якого передано в заставу ПАТ «Укрсоцбанк». Згідно відповіді ПП «Бізнес - Гранд» право вимоги боргу було відступлено ТОВ «ТД «Котнар» на користь ТОВ «ТД «Котнар Плюс» на підставі Договору відступлення права вимоги від 07.04.2010 р.
Виходячи з того, що договір відступлення права вимоги укладений протягом року, що передував порушенню справи про банкрутство ТОВ «ТД «Котнар», завдає значних фінансових збитків Банкруту у зв'язку з тим, що передача права вимоги здійснювалась безоплатно та укладений між пов'язаними особами з порушенням вимог договору застави, ліквідатор вважає за доцільне звернутись із заявою про визнання недійсним даного договору.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.11.2013р. подана заява призначена до розгляду у судовому засіданні 26.11.2013 р.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.11.2013 р. розгляд справи відкладено на 17.12.2013 р. з метою витребування додаткових доказів, явка в судове засідання ліквідатора, представників ТОВ «Торговий дім «Котнар Плюс» та ПП «Бізнес-Гранд» визнавалася обов'язковою.
Розгляд заяви відкладався з підстав. наведених в ухвалах господарського суду від 26.11.2013р., 17.12.2013р. та 21.01.2014р.
21 листопада 2013 року від представника ТОВ "ТД "Котнар Плюс" господарському суду надійшли письмові пояснення на заяву ліквідатора про визнання недійсним договору відступлення права вимоги. В яких з підстав, наведених в поясненнях просить в задоволенні заяви відмовити. Зокрема у поясненнях зазначено, що у договір про відступлення права вимоги були внесені зміни щодо оплатності договору, і, ТОВ "ТД "Котнар Плюс" виконало свої зобов'язання по договору у повному обсязі; посилання заявника на невідповідність договору відступлення права вимоги ст.50 Закону України «Про заставу» повинні розглядатись у порядку позовного провадження; посилання заявника на ст.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону, що діє з 19.01.2013р.) є безпідставним, так як ТОВ «ТД «Котнар» визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру 08.11.2011р.; твердження ліквідатора ТОВ «ТД «Котнар» про те, що спірний договір був укладений боржником із заінтересованою особою, в результаті чого кредиторам завдані збитки не відповідають фактичним обставинам справи.
26 листопада 2013 року від представника ПП "Бізнес Гранд" господарському суду надійшли письмові пояснення по справі, в яких він зазначив про виконання зобов'язання ПП "Бізнес Гранд" перед новим кредитором у повному обсязі. Також ПП "Бізнес Гранд" відзначило, що стосується претензії вимоги арбітражного керуючого № 30/09-1 від 30.09.2013р. про сплату заборгованості у розмірі 15500,00 грн. на користь ТОВ «ТД «Котнар» за договором про діяльність в якості дистриб'ютора № 31/12/33 від 31.12.2007р., то така не доведена жодними бухгалтерськими документами. Зазначена сума заборгованості відповідає сумі переданої ТОВ «ТД «Котнар» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» дебіторської заборгованості в якості майнових прав за договором застави майнових прав № 730/024-01К від 23.05.2008р. про укладення якого ПП "Бізнес Гранд" не знало і не могло знати. Жодних претензій з боку ПАТ «Укрсоцбанк» про сплату 15500,00 грн. ПП "Бізнес Гранд" не отримувало.
22 січня 2014 року від ліквідатора ТОВ "ТД "Котнар Плюс" господарському суду надійшли додаткові письмові пояснення на заяву ліквідатора ТОВ «ТД «Котнар» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, в яких зазначено зокрема, що оспореному договору відступлення права вимоги ТОВ "ТД "Котнар Плюс", як новий кредитор, не отримувало від ПП "Бізнес Гранд" грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за отриманий останнім від ТОВ «ТД «Котнар» товар згідно договору про діяльність в якості дистриб'ютора № 31/12/33 від 31.12.2007р. та договору про діяльність в якості дистриб'ютора № 01/17 від 01.01.2008р. Крім того, вказано, що отримані від ТОВ «ТД «Котнар» договір про діяльність в якості дистриб'ютора № 31/12/33 від 31.12.2007р. та договір про діяльність в якості дистриб'ютора № 01/17 від 01.01.2008р., видаткові накладні та товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв від ТОВ «ТД «Котнар» до ПП "Бізнес Гранд" на даний час у ТОВ "ТД "Котнар Плюс" відсутні, оскільки були знищені у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання.
Як додаток до вищезгаданих пояснень ліквідатором ТОВ "ТД "Котнар Плюс" додано копію постанови господарського суду Рівненської області від 06.08.2013р. у справі № 918/952/13, якою визнано банкрутом ТОВ "ТД "Котнар Плюс" та відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "ТД "Котнар Плюс" строком на 12 місяців.
05 лютого 2014 року представником ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області подано суду письмові пояснення, в яких зазначено зокрема. що ініційована ліквідатором ОСОБА_2 заява про визнання недійсним договору права вимоги боргу з ПП "Бізнес Гранд", відступленого ТОВ «ТД «Котнар» на користь ТОВ "ТД "Котнар Плюс" затягує ліквідаційну процедуру. 12.12.2013р. господарським судом Черкаської області за ініціативою ПАТ «Укрсоцбанк» порушено справу № 925/1874/13 про банкрутство ПП "Бізнес Гранд". На думку кредитора, дані обставини свідчать про безперспективність дій ліквідатора ТОВ «ТД «Котнар», що призводить до затягування ліквідаційної процедури з метою отримання оплати послуг.
Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні повідомлялись належним чином; в учасників судового процесу було достатньо часу, щоб здійснити усі дії (подати докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо предмету цього спору; явка учасників судового процесу у засідання господарського суду обов'язковою не визнавалась; заяв (клопотань) про відкладення розгляду справи суду не поступало; у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути заяву ліквідатора за відсутності представників ПП "Бізнес Гранд".
В судовому засіданні ліквідатор підтримав подану заяву та просив, з підстав викладених в заяві, її задоволити та визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 07.10.2010р., укладений між ТОВ «ТД «Котнар» та ТОВ "ТД "Котнар Плюс" з моменту його укладення.
Представники ДПІ у м. Рівному та ТОВ "ТД "Котнар Плюс" заперечили проти задоволення заяви про визнання недійсним договору відступлення права вимоги боргу та просили відмовити в її задоволенні.
Господарський суд, заслухавши в судовому засіданні арбітражного керуючого (ліквідатора), представника ТОВ "ТД "Котнар Плюс" та представника ДПІ у м. Рівному (кредитор), вивчив і дослідив матеріали справи про банкрутство ТОВ "ТД "Котнар", встановив, що правові підстави для задоволення заяви відсутні, з огляду на наступне.
Відповідно до абз.1, абз.13 ч.1 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: зокрема приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Під час ліквідаційної процедури ліквідатор ТОВ «ТД «Котнар» звернувся до господарського суду Рівненської області із заявою про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 07.10.2010 року, укладеного між ТОВ «Торговий дім «Котнар» та ТОВ «Торговий дім «Котнар Плюс», з моменту його укладання та застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України, стверджуючи, що договір суперечить вимогам закону, укладений протягом року, що передував порушенню справи про банкрутство ТОВ «ТД «Котнар», завдає значних фінансових збитків банкруту у зв'язку з тим, що передача права вимоги здійснювалась безоплатно та укладений між пов'язаними особами.
Як вбачається з матеріалів справи 07.04.2010р. між ТОВ «Торговий дім «Котнар» та ТОВ «Торговий дім «Котнар Плюс» укладено договір відступлення права вимоги (т.6, а.с.а.с.141-142), згідно з яким первісний кредитор - ТОВ «Торговий дім «Котнар» відступає новому кредитору - ТОВ «Торговий дім «Котнар Плюс», а новий кредитор одержує замість первісного право вимоги від Приватного підприємства «Бізнес-Гранд» сплати грошових коштів за отриманий товар в сумі 1 014 662 грн.16 коп., стягнення без обмежень пені, штрафу інфляційних нарахувань, 3% річних та відсотків за користування чужими грошовими коштами, відшкодування завданих збитків у зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань щодо плати товару, отриманого ним від первісного кредитора.
Відповідно до п.2 договору право вимоги, що відступається новому кредитору, засвідчується договором про діяльність в якості дистриб'ютора № 31/12/33 від 31.12.2007р., договором про діяльність в якості дистриб'ютора № 01/17 від 01.01.2008 року, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв та іншими документами.
07 квітня 2010 року між ТОВ «Торговий дім «Котнар» та ТОВ «Торговий дім «Котнар Плюс» укладена додаткова угода до договору відступлення права вимоги від 07.04.2010 року (т.6, а.с.133), якою договір був доповнений пунктом 1.1. у новій редакції.
Відповідно до п.1.1 договору Новий кредитор зобов'язався сплати Первісному кредитору винагороду в розмірі 80000.00 грн.
Свої зобов'язання ТОВ «Торговий дім «Котнар Плюс» виконало в повному обсязі, перерахувавши на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий дім «Котнар» 80000,00 грн.. що підтверджується банківськими виписками, поданими ТОВ "ТД "Котнар Плюс" (т.6, а.с.а.с.225-227).
Згідно з ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.
До нового кредитора, на підставі ст.514 Цивільного кодекс України переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порядок заміни кредитора у зобов'язанні визначається ст.516 Цивільного кодексу України.
Постановою господарського суду Рівненської області від 08.11.2011 року, у справі №4/50, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Котнар» визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.
Щодо посилання ліквідатора ТОВ «ТД «Котнар» на те зокрема, що договір відступлення права вимоги від 07.10.2010 року суперечить вимогам закону, а саме ст.50 Закону України «Про заставу» та п.2.1.2 договору застави майнових прав №730/024-01К/1 від 23.05.2008 року, оскільки право вимоги грошових коштів з ПП «Бізнес Гранд» перебувало у заставі ПАТ «Укрсоцбанк», а укладання спірного договору було вчинено без його погодження із ПАТ «Укрсоцбанк», то суд відзначає наступне.
Правові наслідки визнання боржника банкрутом встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції від 04.11.2012 р., (далі по тексту ухвали - Закон) і є вичерпними.
Підстави для визнання угод недійсними встановлені ст. 17 Закону і також є вичерпними.
На відміну від ч. 1 ст. 39 цього Закону, яка містить пряму вказівку на застосування передбачених цивільним законодавством України підстав для визнання мирової угоди недійсною, ч. 11 ст. 17 Закону не передбачає визнання у справі про банкрутство недійсними угод на підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Таким чином, у справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України на підставах, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме ч. 11 ст. 17 цього Закону.
Зазначені у ч. 11 ст. 17 Закону підстави є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами неспроможності (банкрутства), тому надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство.
На підставах, передбачених ч. 11 ст. 17 Закону, угода визнається недійсною за спрощеною процедурою, яка не вимагає від суду вчинення додаткових дій, що притаманні позовному провадженню.
Інші угоди, що не відповідають вимогам будь-якого закону, зокрема ст.50 Закону України «Про заставу», підлягають визнанню недійсними у порядку позовного провадження. В цьому випадку угода визнається недійсною на підставах, передбачених цивільним законодавством України. Таку правову позицію висловив Вищий господарський суд України, яка викладена в його постанові від 07.12.2005 у справі № 10-01-10-14-08/2835.
З урахуванням вищенаведеного вимога ліквідатора ТОВ «ТД «Котнар» щодо визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 07.10.2010 року, укладеного між ТОВ «Торговий дім «Котнар» та ТОВ «Торговий дім «Котар Плюс» з підстав його невідповідності ст.50 Закону України «Про заставу» та положенням п.2.1.2 договору застави майнових прав №730/024-01К/1 від 23.05.2008 року, підлягає розгляду у порядку позовного провадження, а не у порядку ч. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Окрім того, відповідно до додаткового договору №2 від 27.02.2009 р. про внесення змін до договору застави майнових прав (вимоги оплати вартості товару) №730/024-0ІК/1 від 23.05.2008 р., ТОВ «Торговий дім «Котнар» було передано в заставу ПАТ «Укрсоцбанк» майнові права по відношенню до приватного підприємства «Бізнес-Гранд» в розмірі 15 500 грн., які виникли на підставі договору про діяльність в якості дистриб'ютора № 31/12/33 від 31.12.2007 року, а предметом спірного договору були також і майнові права, які виникли на підставі договору про діяльність в якості дистриб'ютора № 01/17 від 01.01.2008 року, і, які не були предметом договору застави.
Щодо посилання ліквідатора ТОВ «ТД «Котнар» на ст.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону, чинній з 19.01.2013р.), відповідно до якої правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора коли боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог, то такі є безпідставними з огляду на наступне.
ТОВ «ТД «Котнар» ухвалою суду визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру 08.11.2011 року, тому посилання ліквідатора в своїй заяві на ст.20 Закону в редакції від 11.08.2013 року суперечить пункту 11 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Щодо твердження ліквідатора ТОВ «Торговий дім «Котнар» про те, що спірний договір був укладений боржником із заінтересованою особою, в результаті якого кредиторам завдані збитки, то вони є надуманими і не відповідають фактичним обставинам справи.
Твердження ліквідатора ТОВ «Торговий дім «Котнар» про те, що ТОВ «Торговий дім «Котнар» та ТОВ «Торговий дім «Котнар Плюс» є пов'язаними особами оскільки ОСОБА_8 є одночасно засновником як ТОВ «Торговий дім «Котнар» так і ТОВ «Торговий дім «Котнар Плюс» спростовується долученими ним до заяви витягами з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з яких вбачається, що засновниками ТОВ «Торговий дім «Котнар» є ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а засновником ТОВ «Торговий дім «Котнар Плюс» - ОСОБА_8.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.
Як вбачається з матеріалів справи (реєстраційних та установчих документів) ОСОБА_9 не входив до керівних органів управління ТОВ «ТД «Котнар», а тому засноване ОСОБА_9 ОСОБА_11 «Торговий дім «Котнар Плюс» не може вважатися заінтересованою особою по відношенню до ТОВ «Торговий дім «Котнар».
Щодо посилання ліквідатора на ч. 10 ст.17 Закону, то такі є безпідставними, з огляду на наступне.
Враховуючи те, що підстави для визнання угод боржника недійсними містяться у ч. 11 ст. 17 Закону, положення останньої і підлягають застосуванню у випадку подання ліквідатором заяви про визнання угоди недійсною.
Застосування у ліквідаційній процедурі ч. 10 ст. 17 Закону є необґрунтованим з таких підстав.
Частина 10 ст. 17 Закону передбачає розірвання укладених до порушення провадження у справі про банкрутство договорів, які не виконані повністю або частково.
Вказане виключає можливість визнання ліквідатором банкрута на підставі ч. 10 ст. 17 Закону недійсними договорів, які повністю виконані, а відтак і повернення цього майна до ліквідаційної маси боржника з метою більш повного задоволення вимог кредиторів (постанова ВГС України від 10.11.2011р. у справі № 5020-871/2011).
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Враховуючи положення норм ст.ст.43, 32, 33, 34, 43 ГПК України заявник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в заяві та обґрунтовували наявність підстав для визнання недійсним договору відступлення права вимоги та застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України.
З врахуванням вищенаведеного у сукупності, господарський суд не знаходить підстав для задоволення заяви ліквідатора та визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 07.10.2010 року, укладеного між ТОВ «ТД «Котнар» та ТОВ «ТД «Котнар Плюс», з моменту його укладання та застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України
Керуючись ст.ст. 17, 24, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року), ст.ст. 33, 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «ТД «Котнар» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 07.10.2010 року, укладеного між ТОВ «ТД «Котнар» та ТОВ «ТД «Котнар Плюс», з моменту його укладання та застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України.
Ухвалу направити всім учасникам провадження у справі.
Суддя Трускавецький В.П.