33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"18" грудня 2012 р. Справа № 5019/1725/12
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.
при секретарі судового засідання Шандалюк О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот", м. Рівне.
до відповідача ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2, м.Рівне.
про стягнення в сумі 7 721 грн. 06 коп.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_3 -представник;
від відповідача - не з'явився.
Представнику позивача права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу -не надходило.
Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" (надалі ПАТ «Рівнеазот», орендодавець) звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2, орендар) про стягнення коштів на суму 7 721, 06 грн., з яких: 7 617 грн.62 коп. - основна заборгованість, 7, 62 грн. -інфляційні нарахування, 95,79 грн. -три проценти річних.
Ухвалою господарського суду від 08 листопада 2012 року порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.11.2012р.
Ухвалою суду від 20 листопада 2012 року розгляд справи відкладено на 18.12.2012 р. у зв'язку з нез'явленням в засідання представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів.
У судовому засіданні 18.12.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції адресату.
Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні були повідомлені належним чином; у попередньому судовому засіданні представник позивача дав усні пояснення, навів свої доводи і міркування з питань, які виникли у ході судового процесу; розгляд справи у судовому засіданні відкладався; в учасників судового процесу було достатньо часу, щоб здійснити усі дії (подати докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо предмету цього спору; явка учасників судового процесу у засідання господарського суду обов'язковою не визнавалась; заяв (клопотань) про відкладення розгляду справи суду не поступало; у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд встановив наступне.
24 травня 2005 року між сторонами у справі було укладено договір № 1170 (а.с.9-11), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в строкове тимчасове користування торгівельний майданчик "Ювілейний" з розміщеними на ньому об'єктами, перелік яких наведено в акті приймання-передачі торгівельного майданчика, загальною площею 0,06 га, що знаходиться в м. Рівне по вул. Макарова.
Згідно з п. 2.1. Договору орендар приймає у строкове платне користування Торгівельний майданчик з дати підписання сторонами цього Договору та Акта приймання-передачі торгівельного майданчика. Акт приймання-передачі торгівельного майданчика (Додаток № 1) є невід'ємною частиною даного договору.
Строк дії Договору сторонами встановлено до 31.12.2015р. включно, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до повного виконання зобов'язань (п.8.1 Договору).
На виконання п. 2.1 Договору між сторонами 16.10.2006 року було підписано акт приймання-передачі торгівельного майданчика в оренду (а.с. 12).
Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата встановлюється в розмірі 1200,00 грн. в місяць і підлягає коригуванню відповідно до індексу інфляції, який визначається Держкомстатом щомісячно.
Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата сплачується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.
28 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Рівнеазот" та ОСОБА_1 особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено угоду № 1170/1 про розірвання договору оренди № 1170 від 24.05.2012 року. (а.с. 13).
Відповідно до умов укладеної Угоди сторони прийшли до згоди розірвати договір оренди № 1170 від 24.05.2005року з 31 травня 2012 року; до дати розірвання Договору Орендар зобов'язується сплатити суму 19 574,20 грн., на розрахунковий рахунок Орендодавця; орендар зобов'язується 31 травня 2012 року здати Орендодавцю орендоване майно по Акту приймання - передачі; дана угода набуває чинності з моменту підписання її Сторонами; дану угоду складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін; дана угода є невід'ємною частиною договору № 1170 від 24.05.2005 р. і обов'язковою для виконання Сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, у встановлений строк, дана сума заборгованості була погашена Відповідачем частково в розмірі 11 956,55 грн. (платіжне доручення № к12/Т/28 від 29.02.2012 р.), залишок непогашеної заборгованості становить 7617,65 грн. Вказана заборгованість виникла за користування Відповідачем орендованим майном в травні 2012 р. на підставі виставлених рахунків:
- № СФ - 0000084 від 28.05.2012 р. на суму 742,45 грн. ( за електроенергію);
- № 352 від 31.05.2012 р. на суму 2267,58 грн. (орендна плата);
- № 357 від 31.05.2012 р. на суму 4 607,62 грн. (плата за землю).
08 лютого 2012 року Позивачем направлено Відповідачу претензію № 4314 про погашення існуючої заборгованості. Однак, дана претензія Відповідачем залишена без відповіді і задоволення.
Таким чином, станом на день звернення позивача з позовом до суду, згідно укладеної угоди та виставлених рахунків у Відповідача перед Позивачем існувала прострочена заборгованість на суму 7617,65 грн.
За станом на момент прийняття рішення вказані кошти Відповідачем не сплачені.
Згідно з ч.1ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Тобто, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст.11 ЦК України, вони виникають зокрема з договорів (що і є у цьому випадку), тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами цього договору.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно з ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Однак, в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, заборгувавши позивачу 7 617 грн.65 коп. за користування орендованим майном в травні 2012 року. Доказів, які б підтверджували протилежне, відповідачем суду не подано.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 7 617 грн.65 коп. заборгованості по орендній платі, оскільки в силу вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідачем невчасно виконані умови Договору щодо оплати орендних платежів, а тому він зобов'язаний сплатити на користь позивача інфляційні втрати за період - вересень 2012 року у розмірі 7,62 грн., а також три відсотки річних від простроченої суми, за період з 01.06.2012 р. по 22.10.2012 р., розмір яких становить 95, 79 грн.
З врахуванням того, що заявлений позивачем до стягнення розмір інфляційних нарахувань та трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми також підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.32-34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задоволити .
2. Стягнути з ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2 (33023, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот»(33017, м. Рівне-17, код ЄДРПОУ 05607824) 7 617 (сім тисяч шістсот сімнадцять) грн. 65 коп. -заборгованості по орендній платі, 7 (сім) грн. 62 коп.- інфляційних нарахувань, 95 (дев'яносто п'ять) грн. 79 коп. -три відсотки річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21 грудня 2012 року.
Суддя Трускавецький В.П.