Справа № 214/3722/15-ц
2/214/2532/15
Іменем України
03 серпня 2015 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - судді Ковтун Н.Г.,
при секретареві - Троценко О.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі при заочному розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 11Криворізької Філії АТ «Фінанси та Кредит» про захист прав споживачів та стягнення коштів (повернення депозиту та процентів), -
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 11Криворізької Філії АТ «Фінанси та Кредит»про захист прав споживачів та стягнення коштів (повернення депозиту та процентів), мотивуючи тим, що 13.10.2014 року між нею та відповідачем було укладено договір-заява № 305835/34022/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. в національній валюті.
Відповідно до п. 1 вказаного договору позивач внесла, а відповідач прийняв грошові кошти в національній валюті на вкладний рахунок № НОМЕР_1 у сумі 20 000 грн. на строк з 13.10.2014 року по 13.03.2015 року, у порядку та на умовах, визначених в договорі та в Основних умовах залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит». Основні умови разом з договором-заявою складають договір банківського вкладу та є його невід'ємними частинами ( п. 9 Договору-заяви).
П. 2 договору - за час користування коштами вкладу відповідач нараховує та виплачує позивачу проценти за ставкою 23, 60% річних.
Згідно з п. 3 Договору виплата нарахованих процентів на вклад, здійснюється банком у день закінчення строку, визначеного в п. 1 договору одночасно з поверненням вкладу. Відповідно до п. 6 договору -після закінчення строку (13 березня 2015 року) визначеного у п. 1. Договору, вклад повертається позивачу в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п. 5.2. Основних умов.
П. 5.2. Основних умов передбачає: У випадку закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у договорі-заяві, та на умовах якого передбачена можливість подовження строку розміщення строкового вкладу після закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у договорі-заяві, вкладник у випадку його бажання не продовжувати подальше розміщення вкладу, отримати кошти з строкового вкладного рахунку шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний/ картковий або інший вкладний рахунок, а дію договору припинити, зобов'язаний надати банку письмову вимогу не пізніше дати закінчення строку строкового вкладу, визначеного договором-заявою. Якщо день повернення суми вкладу припадає на вихідний, святковий, неробочий день, то повернення суми вкладу проводиться банком на наступний перший робочий день.
Керуючись п. п. 3, 6 договору та п. п. 4.2., 4.3.1., 5.2. Основних умов 11.03. 2015 року, позивачем відповідачу була подана письмова-вимога про небажання продовжувати дію договору та повернення позивачу вкладу та нарахованих процентів шляхом видачі готівки. Вимога отримана відповідачем та зареєстрована в банку за вх. № 1397 від 11.03.2015 року, копія додається. Відповідач повинен був повернути вклад та виплатити нараховані проценти позивачу 13.03.2015 року, який був робочим днем. Оскільки у день закінчення строку договору відповідач не повернув позивачу вклад разом з нарахованими процентами, позивач 16.03.2015 року направив відповідачу претензію, якою вимагав повернути вклад та нараховані проценти в строк до 23.03.2015 року. Відповідачем проценти, нараховані за час дії договору були перераховані на картковий рахунок.
07.04.2015 року відповідачем на адресу позивача була направлена відповідь на претензію, в якій відповідач проігнорував вимоги позивача, жодним чином не пояснює на якій підставі не повертає вклад.
Посилаючись на ст. 16, 509, 526, 610, 611, 612, 321, 631, 1058,629, 1060 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» просить стягнути з відповідача на свою користь суму вкладу у розмірі 20 000 грн., а також 23, 6 % річних понад строк дії договору у розмірі 892, 27 грн.; стягнути з відповідача на свою користь суму втрат від знецінення грошей (передбачених положеннями ст. 625 ЦК України) в сумі 3% річних - 113, 42 грн. та індекс інфляції - 5 262, 40 грн., а загалом 26 268, 09 грн.
Позивач в судовому засіданні 09.07.2015 року звернулася до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просила позов задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача вклад у розмірі 20 000 грн., а також 23, 6 % річних понад строк дії договору у розмірі - 1 512, 99 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача суму втрат від знецінення грошей (передбачених положеннями ст. 625 ЦК України) в сумі 3% річних - 192, 33 та індекс інфляції - 5 820, 00 грн., а загалом 27 525, 31 грн. ( а. с. 24-25), а також надала розрахунок ціни позову ( а. с. 26).
03.08.2015 року позивач звернулася до суду з заявою, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, розглянути справу у її відсутності; проти винесення заочного рішення не заперечувала, наслідки винесення заочного рішення їй зрозумілі ( а. с. 30).
Відповідач про час, дату та місце розгляду цивільної справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та розпискою про вручення судової повістки ( а. с. 22, 29). Про поважні причини неявки відповідача до судового засідання суд не має відомостей.
Керуючись ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає, що дану справу можливо вирішити на підставі наявних в ній доказів, з урахуванням думки представника позивача за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість позовних вимог суд находить, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 13.10.2014 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір-заява № 305835/34022/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 5 міс. внаціональній валюті ( а. с. 6). В позовній заяві позивач помилково в назві договору вказує «3 міс.» ( а. с. 1).
Відповідно до п. 1 вказаного договору позивач внесла, а відповідач прийняв грошові кошти в національній валюті на вкладний рахунок № НОМЕР_1 у сумі 20 000 грн. на строк з 13.10.2014 року по 13.03.2015 року, у порядку та на умовах, визначених в цьому договорі-заяві та в Основних умовах залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит», які затверджені згідно з внутрішніми процедурами банку та розміщені для ознайомлення на інформаційних стендах в приміщеннях установ банку та оприлюднені на офіційному сайті банку. Відповідно до п. 2 договору - за час користування коштами вкладу протягом строку, визначеного п. 1 цього договору-заяви, банк нараховує і виплачує вкладникові проценти за ставкою 23, 60% річних ( а. с. 6).
Згідно з п. 3 вищезазначеного договору виплата процентів нарахованих на вклад, здійснюється банком у день закінчення строку, визначеного в п. 1 цього договору-заяви, у порядку та на умовах, викладених уп. п. 4.2., 4.3.1. Основних умов, одночасно з поверненням суми вкладу ( а. с. 6).
Відповідно до п. 6 вищезазначеного договору після закінчення строку, визначеного у п. 1. Договору- заяви, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п. 5.2. Основних умов ( а. с. 6).
Відповідно до п. 9 вищезазначеного договору вкладник підписанням цього договору-заяви усвідомлює та погоджується з тим, що Основні умови разом з цим договором-заявою складають договір банківського вкладу та є його невід'ємними частинами. Також вкладник підписанням цього договору-заяви підтверджує факт ознайомлення з Основними умовами, чинними на дату підписання банком та вкладником цього договору-заяви, погоджується з положеннями Основник умов у повному обсязі, бере на себе права та обов'язки, що визначені Основними умовами, та безумовно зобов'язується їх виконувати ( а. с. 6).
П. 4.2., 4.3.1. Основних умов залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» ( а. с. 14-19) виплаті підлягають проценти, нараховані банком на вклад згідно з вимогами п. 4.1. цих Основних умов та умовами, викладеними у договорі-заяві. Якщо вклад розміщено на умовах виплати процентів в кінці строку, на який розміщено строковий вклад, то виплата суми нарахованих вкладнику процентів здійснюється банком у день закінчення строку договору, визначеного договором-заявою ( а. с. 16).
П. 5.2. Основних умов залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передбачає: У випадку закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у договорі-заяві, та на умовах якого передбачена можливість подовження строку розміщення строкового вкладу після закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у договорі-заяві, вкладник у випадку його бажання не продовжувати подальше розміщення вкладу, отримати кошти з строкового вкладного рахунку шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний/ картковий або інший вкладний рахунок, а дію договору припинити, зобов'язаний надати банку письмову вимогу не пізніше дати закінчення строку строкового вкладу, визначеного договором-заявою. Вказану письмову вимогу вкладник зобов'язаний надати банку у двох автентичних примірниках, один з яких приймається банком, а другий -повертається вкладнику з відміткою банку про отримання письмової вимоги. У зазначеній письмовій заяві вкладник обов'язково зазначає спосіб повернення вкладу: видача готівкою або перерахування на його власний поточний / картковий або інший вкладний рахунок (із вказанням у заяві повних реквізитів рахунку для перерахування). Якщо день повернення суми вкладу припадає на вихідний, святковий, неробочий день, то повернення суми вкладу проводиться банком на наступний перший робочий день ( а. с. 16).
На виконання обов'язків за договором банківського вкладу (депозиту) позивач перерахувала кошти на депозитний рахунок, що підтверджується меморіальним ордером № 38342850 від 13.10.2014 року ( а. с. 7).
Керуючись п. п. 3, 6 договору та п. п. 4.2., 4.3.1., 5.2. Основних умов 11.03. 2015 року, позивачем відповідачу була подана письмова-вимога про небажання продовжувати дію договору та повернення позивачу вкладу та нарахованих процентів шляхом видачі готівки. Вимога отримана відповідачем та зареєстрована в банку за вх. № 1397 від 11.03.2015 року ( а. с. 9).
Крім того, позивач 16.03.2015 року направила відповідачу претензію ( вх. № 1511 від 16.03.2015 року), якою вимагала повернути вклад та нараховані проценти в строк до 23.03.2015 року ( а. с. 10- 12).
Відповідач за вих. № 1810 від 07.04.2015 року за результатами розгляду вимоги позивача від 11.03.2015 року, надіслав їй лист, в якому не заперечує наявності зобов'язання перед позивачем, що виникли у нього в зв'язку з укладенням договору банківського вкладу, та зазначає посилаючись на постанову правління НБУ від 03.03.2015 року за № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», що банком з метою видачі готівкових коштів при поверненні клієнтам вкладів, вживаються всі заходиіз забезпечення готівковими коштами кас відділень банку у сумах, які б були достатні для задоволення потреб клієнтів.
Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або інший дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Ст. 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
За змістом ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Як вбачається з вищенаведеного сторонами додержано письмову форму договору.
Відмовляючись повернути кошти, що належать клієнтові, банк порушує умови договору банківського вкладу (депозиту), а також положення ЦК України. Ст. 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Статтями 10,60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження того факту, що сторонами дійсно був укладений договір банківського вкладу (депозиту) вказують вищезазначені письмові документи, що надані позивачем суду.
При винесенні рішення судом враховується також, що в позовній заяві позивач вказує, що відповідач виплатив їй за договором банківського вкладу (депозиту) проценти, нараховані за час дії договору ( а. с. 2).
Як вбачається з розрахунку ціни позову (а. с. 26), наданого суду позивачем,позивач вважає, що відповідач має їй виплатити суму нарахувань 23, 6 % річних за період з 14.03.2015 року по 08.07.2015 року - 117 днів - 1 512, 99 грн.; суму нарахувань 3% річних за період з 14.03.2015 року по 08.07.2015 року - 117 днів - 192, 33 грн.; суму інфляційних нарахувань за період з 14.03.2015 року по 30.04.2015 року - 5 820 грн. ( а. с. 26).
Судом враховано, що відповідач не надав суду розрахунку сум заборгованості за вищезазначеним договором банківського вкладу (депозиту), укладеного ним з позивачем.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 10 червня 2015 року, викладеною у постанові № 6-36цс15, закінчення строку дії договору банківського вкладу і невиконання зобов'язань не припиняє зобов'язальні правовідносини, а трансформує їх в охоронні, що містять обов'язок відшкодувати заподіяні збитки, які встановлені договором чи законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч.1 ст.631 ЦК України).
Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (ч.5 ст.1061 ЦК України).
З матеріалів справи убачається, що позивач у період закінчення строку дії договору звернулася до банку із заявою про повернення банківського вкладу, чим засвідчила свій наміри припинити дію договору.
У зв'язку з цим банк був зобов'язаний повернути вкладнику депозитні кошти з процентами в строк закінчення дії договору - 13.03.2015 року, проте відповідач повернув позивачу тільки проценти, а вклад повернутий не був, тим самим банк порушив свої грошові зобов'язання.
За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3% річних та суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.
Сума 3% річних за період з 14.03.2015 року по 08.07.2015 року дорівнює 192, 33 грн. та розраховується наступним чином: 20 000 грн. (сума депозиту) х 3% х 117 (дні прострочення виконання зобов'язання): 365:100%.
Інфляція це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п.2 Методологічних положень щодо організації статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, що затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року №519). Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періодів порівнянні з базовим.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур'єр».
Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у березні 2015 року - 110, 8 %, у квітні 2015 року - 114, 0 %, у травні 2015 року - 102, 2 %, таким чином, збитки позивача від інфляції становлять: 20 000 грн. х 1,108 х 1,140 х 1,022 - 20 000 грн. = 5 818, 17 грн. Позивачем в розрахунку збитків від інфляції допущена помилка.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Отже загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача - 26 010, 50 грн., а саме 20 000 грн. - вклад за вищезазначеним договором банківського вкладу (депозиту), 192, 33 грн. - сума 3% річних за період з 14.03.2015 року по 08.07.2015 року, 5 818, 17 грн. - втрати позивача в зв'язку з інфляцією за період з 14.03.2015 року по 31.05.2015 року .
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 260, 11 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 611,625, 629,631, 1058, 1059, 1061ЦК України, ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88, 158, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 11Криворізької Філії АТ «Фінанси та Кредит» про захист прав споживачів та стягнення коштів (повернення депозиту та процентів) - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 11Криворізької Філії АТ «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 26 010, 50 грн. (двадцять шість тисяч десять грн. 50 коп.), що складаються з суми вкладу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн., 192, 33грн. ( сто дев'яносто дві грн. 33 коп.) - суми 3% річних за період з 14.03.2015 року по 08.07.2015 року, 5 818, 17 грн. (п'ять тисяч вісімсот вісімнадцять грн. 17 коп.) - втрати в зв'язку з інфляцією за період з 14.03.2015 року по 31.05.2015 року.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 11Криворізької Філії АТ «Фінанси та Кредит» накористь держави судовий збір у розмірі 260, 11 грн. ( двісті шістдесят грн. 11 коп.)
Дане рішення суду постановлене заочно за відсутності відповідача може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня отримання його копії відповідачем за його відповідною заявою.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів позивачем з моменту винесення, відповідачем після процедури перегляду заочного рішення.
Суддя Ковтун Н. Г.