19 серпня 2015 року Справа № 876/2437/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Гінди О.М., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки №286 від 31 травня 2001 року, яка видана адміністрацією м.Новий Уренгой, Російська Федерація, та нарахувати пенсію у розмірі, який позивач отримував до грудня 2012 року.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2015 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки №286 від 31 травня 2014 року, виданої адміністрацією міста Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу Російської Федерації, починаючи з 17 травня 2014 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що немає жодних підстав для проведення перерахунку ОСОБА_1 відповідно до довідки № 286 від 31 травня 2001 року, яка видана адміністрацією м.Новий Уренгой, Російська Федерація, оскільки відомості в ній не підтверджені новою довідкою про заробіток від 20 вересня 2012 року № 1204-02/2511 за період з 01 січня 1986 року по 25 серпня 1993 року. Просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до положень ч. 1 ст. 197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову - змінити з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 з 01 січня 2000 року отримує пенсію за віком.
В подальшому він звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із зміною заробітної плати та надав довідку про заробіток № 286 від 31 травня 2001 року.
Відповідно до розпорядження від 06 грудня 2004 року № 127594 управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2004 року, з урахуванням вказаної архівної довідки.
При здійсненні перевірки управлінням Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі правильності визначення розміру пенсії ОСОБА_1 на їх запит адміністрацією м.Новий Уренгой (Російська Федерація) було видано нову довідку від 20 вересня 2012 року № 1204-02/2511 про заробіток за період роботи з 01 січня 1986 року по 25 серпня 1993 року, якою встановлено розходження з даними довідок про заробітну плату від 07 грудня 2000 року № 486 та 31 травня 2001 року № 286.
Рішенням міжвідомчої комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків переплат пенсій та грошової допомоги № 1 від 17 січня 2013 року з 01 січня 2013 року розпочато стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсії в сумі 47346,18 грн. у розмірі 20% пенсійної виплати щомісячно до повного погашення боргу.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 липня 2013 року (яка набрала законної сили) визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі, які полягають у примусовому щомісячному утриманні з пенсії ОСОБА_1 20 процентів до повного погашення переплаченої пенсії в розмірі 47346,18 грн., як надміру виплачених та скасовано рішення міжвідомчої комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі №1 від 17 січня 2013 року в частині стягнення вказаної суми переплати.
13 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернувся в управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі з заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі первинних документів у розмірі, що виплачувалась до грудня 2012 року.
Листом №324/Г-15 від 17 жовтня 2014 року управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі в задоволенні вказаної заяви відмовлено, мотивуючи це відсутністю підстав для перерахунку.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно змінив нарахування пенсії позивачу, взявши до уваги довідку про заробіток від 20 вересня 2012 року №1204-02/2511, видану відділом справами архівів адміністрації м. Новий Уренгой за період роботи з 01 січня 1986 року по 25 серпня 1993 року, оскільки довідки № 486 від 07 грудня 2000 року та № 286 від 31 травня 2001 року, видані управлінням у справах архіву адміністрації Ямало-Ненецьким автономним округом, не визнані нечинними, а тому немає підстав їх не брати до уваги при нарахуванні пенсії.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
Ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.
Питання подання документів для призначення (перерахунку) пенсії регулюється Порядком надання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року , яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року.
Відповідно до п.38 вказаного Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви і подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів, перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує і засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій фізичних осіб до оформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
П.п.2-3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, та районах у містах, затверджених постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року передбачено, що управління має право отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, страхових внесків, а також інші відомості необхідні для здійснення покладених на Управління завдань, проводити планові, а у випадках передбачених законом - позапланові перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного внеску, страхових внесків, призначенням пенсії, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час таких перевірок, вимагати від керівників та фізичних осіб підприємців усунення виявлених недоліків законодавства про збір, ведення обліку єдиного внеску, про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Фонду та порядку їх використання та інші права передбачені законодавством.
Згідно зі ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій, осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства, організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують їх.
Колегія суддів звертає увагу на те, що жодним нормативним актом, яким врегульовані питання призначення та перерахунку пенсії, не передбачено право чи обов'язок комісії з розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком), виплатою пенсій, визнавати документи, в тому числі довідки про розмір заробітної плати такими, що не відповідають дійсності, оскільки складені на підставі недостовірних документів, а також надавати перевагу одним довідкам над іншими, коли попередні довідки не відкликані підприємством.
Як вбачається з матеріалів справи, довідки № 486 від 07 грудня 2000 року та № 286 від 31 травня 2001 року, видані управлінням у справах архіву адміністрації Ямало-Ненецьким автономним округом, є чинними, підписані уповноваженими на те особами та завірені печаткою, підприєсмтвом не відкликані. Вказаний факт не заперечується апелянтом.
Крім того, судом не здобуто доказів на підтвердження факту недостовірності відповідних довідок, тому колегія суддів вважає, що управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області неправомірно змінило розмір пенсії позивачу.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язанні останнього провести такий перерахунок.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у позові в частині позовних вимог за період до 16 травня 2014 року, оскільки вказані вимоги заявлені позивачем з пропуском шестимісячного строку позовної давності, встановленого ст. 99 КАС України, в зв'язку з чим суд першої інстанції, встановивши вказані обставини, відповідно до ст. 100 КАС України повинен був залишити їх без розгляду.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу по суті, однак допустив помилкове застосування норм процесуального права, що відповідно до п. 1 ст. 201 КАС України є підставою для зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254, 256 КАС України,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2015 року у справі № 345/4729/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - змінити, виклавши четвертий абзац резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити дії за період з грудня 2012 року по 16 травня 2014 року залишити без розгляду».
У решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді О.М. Гінда
М.П. Кушнерик