03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження
№22-ц/796/9682/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Букіна О.М.
Доповідач - Українець Л.Д.
19 серпня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Крижанівської Г.В.,
- Шебуєвої В.А.,
за участю секретаря - Троц В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про визнання мирової угоди в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно,-
У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.
У мотивування вимог посилалася, що 17 січня 2014 року згідно Договору позики вона надала в борг ОСОБА_4 35000 доларів США.
Вказані кошти необхідні були відповідачу для придбання в м. Києві однокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Оригінал договору купівлі-продажу вказаної квартири відповідач зобов'язався передати їй на зберігання.
Позика надавалася на строк до 17 липня 2014 року.
24 січня 2014 року право власності на квартиру було оформлено на дружину відповідача ОСОБА_6, яка 14.05.2014 року згідно Договору дарування подарувала квартиру відповідачу.
На виконання домовленості ОСОБА_4 передав їй на зберігання оригінали документів про його право власності на спірну квартиру до повернення коштів, однак в обумовлений строк позику не повернув.
Відповідно до п. 6 Договору позики, якщо відповідач не поверне отримані в позику валютні кошти у встановлений договором строк, то позивач має право погасити борг за рахунок належної позичальнику квартири за адресою: АДРЕСА_1.
28 листопада 2014 року ОСОБА_4 надав їй письмове зобов'язання, згідно якого він зобов'язався 01 грудня 2014 року в приміщенні Дев'ятої київської державної нотаріальної контори оформити погашення боргу шляхом передачі їй у власність належної йому однокімнатної квартири АДРЕСА_1, однак у встановлений день відповідач до нотаріальної контори не з'явився і не погасив боргу за рахунок квартири.
З урахуванням наведеного, просила суд визнати за нею в рахунок погашення боргу за договором позики право власності на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09 червня 2015 року в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
17 серпня 2015 року до Апеляційного суду міста Києва надійшла заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про визнання мирової угоди та мирова угода.
Зі змісту наданої суду та підписаної представниками сторін мирової угоди вбачається, що вона укладена на таких умовах:
1. Позивач та відповідач визнають, що 17 січня 2014 року між ними був укладений Договір позики на суму 35000 доларів США, строк повернення коштів по якому сплинув 17 липня 2014 року.
2. Позивач та відповідач, враховуючи їх права та зобов'язання за Договором позики, приходять до взаємної згоди щодо виконання договору наступним чином:
2.1. ОСОБА_4 визнає існування несплаченого на день укладання мирової угоди грошового боргу перед ОСОБА_2 у розмірі 410189, 92 грн. з підстав, зазначених у позовній заяві.
2.2. В рахунок погашення боргу ОСОБА_4 перед ОСОБА_2 у розмірі 410189, 92 грн, ОСОБА_4 передає ОСОБА_2 право власності на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 згідно нотаріально посвідченого договору дарування від 14 травня 2014 року, внесеного в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - № запису про право власності: 5647611.
2.3. За ОСОБА_2 визнається право власності на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,00 кв.м., житловою 17,70 кв.м.
3. Сторони домовилися, що судовий збір за подання позивачем позовної заяви про стягнення боргу до Солом'янського районного суду м. Києва, покладається на позивача.
4. Після підписання Мирової угоди зобов'язання ОСОБА_4 за договором позики від 17 січня 2014 року вважаються погашеними.
5. Сторони стверджують, що зазначена квартира на момент підписання мирової угоди нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не заставлена, в спорі і під забороною (арештом) та під податковою заставою не перебуває, відносно неї не укладено будь-яких договорів з відчуження, чи щодо користування з іншими особами.
6. Сторони підтверджують, що вищевикладені умови Мирової угоди відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам.
7. Дану Мирову угоду укладено у 3-х (трьох) примірниках, кожен із яких має однакову юридичну силу, - по 1-му (одному) примірнику для кожної із сторін, 1-н (один) примірник для суду, для приєднання його до матеріалів цивільної справи.
8. Мирова угода набирає чинності з моменту набрання законної сили ухвали Апеляційного суду міста Києва про її визнання.
9. Ця Угода передається за клопотанням сторін до суду для визнання її шляхом постановлення ухвали. Наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч. 3 статті 206 ЦПК їм роз'яснені і зрозумілі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст і умови укладеної сторонами мирової угоди, колегія суддів приходить до висновку, що заява про затвердження мирової угоди не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.
Згідно ч. 1, 5 ст. 175 ЦПК України визначено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватись лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.
Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
Як вбачається з позовної заяви, позов заявлено про визнання права власності на квартиру в рахунок погашення боргу по договору позики.
За умовами мирової угоди, позивач та відповідач, враховуючи їх права та зобов'язання за договором позики, прийшли до взаємної згоди щодо виконання договору позики.
Крім визнання права власності на квартиру, після підписання Мирової угоди зобов'язання ОСОБА_4 за договором позики від 17 січня 2014 року вважаються погашеними.
Разом з тим, питання стягнення боргу за договором позики не було предметом позовних вимог.
Отже, мирова угода суперечить вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 175, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Відмовити у визнанні мирової угоди, укладеної 17 серпня 2015 року між представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на таких умовах:
1. Позивач та відповідач визнають, що 17 січня 2014 року між ними був укладений Договір позики на суму 35000 доларів США, строк повернення коштів по якому сплинув 17 липня 2014 року.
2. Позивач та відповідач, враховуючи їх права та зобов'язання за Договором позики, приходять до взаємної згоди щодо виконання договору наступним чином:
2.1. ОСОБА_4 визнає існування несплаченого на день укладання мирової угоди грошового боргу перед ОСОБА_2 у розмірі 410189, 92 грн. з підстав, зазначених у позовній заяві.
2.2. В рахунок погашення боргу ОСОБА_4 перед ОСОБА_2 у розмірі 410189, 92 грн, ОСОБА_4 передає ОСОБА_2 право власності на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 згідно нотаріально посвідченого договору дарування від 14 травня 2014 року, внесеного в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - № запису про право власності: 5647611.
2.3. За ОСОБА_2 визнається право власності на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,00 кв.м., житловою 17,70 кв.м.
3. Сторони домовилися, що судовий збір за подання позивачем позовної заяви про стягнення боргу до Солом'янського районного суду м. Києва, покладається на позивача.
4. Після підписання Мирової угоди зобов'язання ОСОБА_4 за договором позики від 17 січня 2014 року вважаються погашеними.
5. Мирова угода набирає чинності з моменту набрання законної сили ухвали Апеляційного суду м. Києва про її визнання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: