Справа № 22-ц/796/8556/2015 Головуючий в 1-й інстанції - Піхур О.В.
Доповідач-Чобіток А.О.
20 серпня 2015 року Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва Чобіток А.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики ,-
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2015 року за вищевказаною позовною заявою відкрито провадження .
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 21.05.2015 року, подано апеляційну скаргу, яка судом апеляційної інстанції від 02.06.2015 року залишена без руху з наданням строку для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення апелянт отримав 10.04.2015 року, про що свідчить зворотнє повідомлення про отримання поштового відправлення, проте скарга подана лише 21.05.2015 року , тобто з порушення строку передбаченого ч. 2 ст. 294 ЦПК України. Також вказана апеляційна скарга не була оплачена судовим збором, в зв»язку з чим апелянту було запропоновано сплатити 121 грн. 80 коп..
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 02.06.2015 року апелянтом сплачено судовий збір, а також направлено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій представник апелянта зазначила , що про оскаржувану ухвалу ОСОБА_3 дізнався лише 18.05.2015 року, оскільки поштове відправлення направлене судом першої інстанції отримав не він особисто, а його сусід, який і розписався про отримання листа.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.
Частина 1 ст. 58 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Вказуючи про те, що поштове відправлення направлене судом першої інстанції ОСОБА_3 особисто не отримував, апелянт будь-яких належних доказів зазначеному , не надав, враховуючи ту обставину, що зворотнє повідомлення про отримання поштового відправлення направленого судом першої інстанції містить відмітку про те, що останнє особисто було отримано відповідачем, а не уповноваженою особою або за довіреністю ( а.с. 34) .
Інших підстав для поновлення строку підтверджених належними доказами, апелянт не вказав.
За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущений відповідачем без поважних причин, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.
Отже, на підставі викладеного підлягає поверненню і сплачена апелянтом сума судового збору.
Керуючись ст. ст. 294, 297 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики .
Зобов»язати УДКС у Солом»янському районі м. Києва повернути ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 121 грн. 80 коп., який був сплачений на розрахунковий рахунок 31210206780010; Одержувач УДКС у Солом'янському районі; Банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві; Код ЄДРПОУ: 38050812; МФО банку: 820019 за квитанцією № 304 від 15.06.2015 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя :