вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
15.09.09Справа №2а-9449/09/1/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складіголовуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Єлжовій Н.М.,
за участю представника позивача Щербіни Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим до Кримського фонду допомоги
про стягнення,
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР Крим до Кримського фонду допомоги про стягнення з Кримського фонду допомоги, ЄДРПОУ 25128706, м.Сімферополь, бул. Леніна, б.5/7, заборгованість з штрафних санкцій за порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року код платежу 11021000 (р/р 31112009700002 в ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026 в сумі 849,95 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.08.09 було відкрите провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.08.09 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, зазначив, що за Кримським фондом допомоги склалася заборгованість з податку на прибуток у розмірі 849,95 гривень.
Представник позивача зазначив, що відповідачеві направлялося повідомлення-рішення № 0017451501/0 від 16.10.2008 року, ДПІ у м.Сімферополі в АР Крим були спрямовані на адресу відповідача перша податкова вимога № 1/3634 від 24.12.2008 року та друга податкова вимога № 2/797 від 02.03.2009 року.
Представник позивача пояснив, що 01.06.2009 року позивачем прийнято рішення № 242/24-1 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Представник позивача просив стягнути з Кримського фонду допомоги заборгованість з штрафних санкцій за порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року в розмірі 849,95 гривень.
У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлений належним чином про час, місце та дату розгляду справи через ЗМІ, клопотання про розгляд справи у його відсутності до суду не надав.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР Крим є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 3813 від 24.12.1993 року головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII визначено, що податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України “Про об'єднання громадян” об'єднання громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Згідно статті 14 Закону легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Після реєстрації об'єднання громадян воно набуває статус юридичної особи. Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Судом встановлено, що Кримський фонд допомоги являється громадською організацією, зареєстрованою Міністерством юстиції, видом діяльності за КВЕД є благодійна діяльність, що підтверджується Довідкою про включення в ЄДРПОУ № 23/5-588 від 06.02.1998 року, Довідкою про включення в ЄДРПОУ № 23/5-3000 від 30.09.1997 року.
Судом встановлено, що 20.10.1997 року Кримський фонд допомоги узятий на облік в Державній податковій інспекції у м.Сімферополі АР Крим, що підтверджується актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 7445/15-1/25128706 від 7 жовтня 2008 року.
Таким чином, судом встановлено, що Кримський фонд допомоги являється об'єднанням громадян, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності встановлений Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”від 28.12.1994 року N 333/94.
Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до п.п. 11.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”від 28.12.1994 року №3394 передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Таким чином, Кримський фонд допомоги зобов'язаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим декларації з податку на прибуток.
Згідно абзацу “а”підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21 грудня 2000 року N 2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року N 2181-III встановлено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем її вручення.
Такий самий порядок надіслання податкових повідомлень-рішень визначений “Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 та “Порядком направлення органами державної податкової України податкових вимог платникам податків”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.01 року.
Судом встановлено, що посадовими особами податкових органів було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 7445/15-1/25128706 від 7 жовтня 2008 року, в якому вказано, що 7 жовтня 2008 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Томіліним І.М. проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за 3 кв.2007 року, 11 міс.2007 року, 2007 рік, 1 кв.2008 року, півр. 2008 року, в результаті якої встановлено, що у порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21 грудня 2000 року N 2181 та п.16.4 п.16 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №334/94-ВР відповідачем декларації з податку на прибуток за 3 кв.2007 року, 11 міс.2007 року, 2007 рік, 1 кв.2008 року, півр. 2008 року подано із затримкою строків, визначених законодавством.
Зазначений акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 7445/15-1/25128706 від 7 жовтня 2008 року було направлено на адресу відповідача, однак, не отримано відповідачем, що зазначено в повернутому на адресу позивача повідомленні з зазначенням «неповна адреса», у зв'язку з чим позивачем складено акт про неможливість вручення акту невиїзної документальної перевірки про порушення податкового законодавства № 7445/15-1/25128706 від 7.10.2008 року за № 335 від 15.10.2008 року.
За результатами акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 7445/15-1/25128706 від 7 жовтня 2008 року було складено та надіслано податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2008 року № 0017451501/0, в якому вказано, що на підставі акта перевірки № 7445/15 від 07.10.2008 року встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року N 2181-III, за що на Кримський фонд допомоги було накладено штраф у розмірі 850,00 гривень, який підлягає сплаті у десятиденний термін з дня отримання цього податкового повідомлення-рішення.
Це податкове повідомлення-рішення було надіслане відповідачеві 23.10.2008 року, що підтверджується копією конверту.
Однак, 27.10.2008 року позивачем було складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення від 16.10.2008 року № 0017451501/0, в якому встановлено факт неможливості вручення податкового повідомлення-рішення, що підтверджується повідомленням про вручення, яке було повернуто на адресу позивача з відміткою, що відповідач за зазначеною адресою незареєстрований.
Суд зазначає, що у зв'язку з неможливістю вручення податкового повідомлення-рішення від 16.10.2008 року № 0017451501/0 воно 27.10.2008 року розміщено на дошці податкових об'яв і вважається врученим 27.10.2008 року.
Вивчивши надані податковою інспекцією документи, керуючись чинним законодавством України, суд робить наступні висновки.
Згідно чинного законодавства, а саме підпункту 4.9. пункту 4 “Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253, день розміщення такого податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем його вручення.
Оскільки в такому випадку юридично день розміщення вважається днем вручення, то підлягає застосуванню підпункт 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21 грудня 2000 року N 2181-III , який наголошує, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Оскільки податкове зобов'язання було визначено на підставі пункту 4.2. Закону N 2181-III, суд приходить до висновку, що в даному випадку день розміщення такого податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважатиметься не тільки днем його вручення, а й днем його узгодження.
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Отже, судом встановлено, що відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Судом встановлено, що 24.12.2008 року Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі АР Крим була складена перша податкова вимога № 1/3634 на суму податкового боргу відповідача в розмірі 849,95 гривень, у зв'язку з тим, що сума у розмірі 0,05 гривень була погашена. Податкова вимога від 24.12.2008 року була отримана відповідачем 29.01.2009 року, про що свідчить відмітка в корінці першої податкової вимоги.
Судом встановлено, що 02.03.2009 року Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі АР Крим була складена друга податкова вимога № 2/797, в якій було вказано, що сума податкового боргу відповідача становить 849,95 гривень. Податкова вимога від 02.03.2009 року була отримана відповідачем 29.04.2009 року, про що зроблено запис в корінці другої податкової вимоги.
Суд зазначає, що на підставі п.п.10.1.1 ст.10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III Рішенням про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 242/24-1 від 01.06.2009 року до Кримського фонду допомоги застосовані заходи стягнення узгодженої суми податкового боргу за рахунок активів, що перебувають у його власності, а також за рахунок тих активів, прав власності по яких він набуде у майбутньому.
Судом встановлено, що загальна сума податкового боргу Кримського фонду допомоги станом на 11.09.2009 року згідно з довідкою про стан розрахунків з бюджетом складає 849,95 гривень. На день розгляду справи податкова заборгованість Кримського фонду допомоги не погашена у повному обсязі.
Згідно з підпунктом 3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
На підставі викладеного, суд вважає, що факт несвоєчасного подання Кримським фондом допомоги у встановлені статтею 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”від 28 грудня 1994 року N 334/94 строки податкових декларацій і несплати застосованих фінансових санкцій є повністю доведеними позивачем та підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Приймаючи до уваги, що заборгованість зі штрафних санкцій у розмірі 849,95 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, вона підлягає стягненню з Кримського фонду допомоги, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
У зв'язку зі складністю справи судом 15 вересня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 21 вересня 2009 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Кримського фонду допомоги (ЄДРПОУ 25128706; м.Сімферополь, бул.Леніна, буд.5/7) податкову заборгованість у розмірі 849,95 гривень - код платежу 11021000 (р/р 31112009700002 в ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Трещова О.Р.