01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.10.2009 № 05-5-30/24625
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Студенця В.І.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Кухарчук А.Ю.;
від відповідача 1 - не з"явився;
від відповідача 2 - Шемяткін М.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації Товариство "Знання" України
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 09.07.2009
у справі № 05-5-30/24625 (суддя
за позовом Всеукраїнської громадської організації Товариство "Знання" України
до Шевченківської районної в м. Києві рада
ТОВ "Лорбук"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.07.2008
Всеукраїнська громадська організація Товариство „Знання” України звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Шевченківської районної в м. Києві ради та Товариства з обмеженою відповідальністю „Лорбук” (далі - ТОВ „Лорбук”) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.07.2008
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.07.2009 позовну заяву Всеукраїнської громадської організації Товариство „Знання” України і додані до неї документи на підставі п.п. 4, 10 ст. 63 ГПК України повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 09.07.2009 Всеукраїнська громадська організація Товариство „Знання” України подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду скасувати, а справу передати до господарського суду м. Києва для розгляду позовної заяви по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2009 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 06.10.2009.
В засідання суду, призначене на 06.10.2009, представники Шевченківської районної у м. Києві ради не з'явились та не повідомили суд про причини їх неявки, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
ТОВ „Лорбук” проти доводів, наведених в апеляційній скарзі, заперечувало та просило ухвалу господарського суду м. Києва від 09.07.2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Всеукраїнська громадська організація Товариство „Знання” України звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Шевченківської районної в м. Києві ради та ТОВ „Лорбук” про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення на аукціоні, укладеного 16.07.2008 між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради та ТОВ „Лорбук”, відповідно до якого було продано нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 10 (літера А) з № 1 по № 6 групи приміщень № 96, №№ 1, 2, 3 групи приміщень № 97 загальною площею 121, 30 кв.м. згідно з технічною документацією Київського міського бюро технічної інвентаризації.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.07.2009 позовну заяву Всеукраїнської громадської організації Товариство „Знання” України і додані до неї документи на підставі п.п. 4, 10 ст. 63 ГПК України повернуто без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що Всеукраїнською громадською організацією Товариство „Знання” України не додано доказів сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки у платіжному дорученні № 743 від 01.07.2009, доданому як доказ сплати державного мита, вказані не всі реквізити для зарахування державного мита, а саме відсутній символ звітності банку.
Також в ухвалі суду зазначено, що позивачем не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку, оскільки реквізити платіжного доручення № 744 від 01.07.2009 не заповнені відповідно до вимог Інструкції „Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22.
Статтею 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, зокрема додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Платіжне доручення № 743 від 01.07.2009, що додане до позовної заяви Всеукраїнською громадською організацією Товариство „Знання” України в якості доказу сплати державного мита, містить відповідний напис "Зараховано до бюджету в повному обсязі 85, 00 (вісімдесят п'ять гривень 00 копійок)”, який скріплений підписами начальника відділення та головного бухгалтера Міжрайонного відділення Київської міської філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” і відтиском печатки банку з відміткою дати виконання платіжного доручення, а тому колегія суддів вважає, що зазначене платіжне доручення є належним доказом сплати державного мита у вставлених порядку та розмірі.
Також в абз.3 п.5 роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998 зазначено, що оскільки однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України, господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету може і повинен витребувати від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі або про прийняття апеляційної (касаційної) скарги до провадження чи прийняття заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно з абз. 2 п. 12 Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258 документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Колегія суддів вважає, що додане як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Всеукраїнською громадською організацією Товариство „Знання” України платіжне доручення № 744 від 01.07.2009, підписане уповноваженою посадовою особою та скріплене штампом Міжрайонного відділення Київської міської філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” з відміткою про дату виконання, є належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд м. Києва необґрунтовано на підставі п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України повернув без розгляду позовну заяву Всеукраїнської громадської організації Товариство „Знання” України, а тому ухвала господарського суду м. Києва від 09.07.2009 підлягає скасуванню, а позовна заява Всеукраїнської громадської організації Товариство „Знання” України та додані до неї документи передачі на розгляд господарського суду м. Києва.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.99, 101 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Ухвалу господарського суду м. Києва від 09.07.2009 у справі № 05-5-30/24625 скасувати.
2. Позовну заяву Всеукраїнської громадської організації Товариство „Знання” України та додані до неї документи передати на розгляд господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
08.10.09 (відправлено)