30 вересня 2009 р.
№ 2-23/10482-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Козир Т.П.
суддів Мамонтової О.М.
Малетича М.М.
За участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача Карпушенко І.В. (дов. № 01-26/09 від 22.12.08р.)
розглянувши касаційну скаргу приватної фірми "Респірес" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.01.09р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.09р.
у справі № 2-23/10482-2008
за позовом Приватної фірми "Респірес", м. Херсон
до ВАТ "Кримхліб", м. Сімферополь
про стягнення 12 552,45грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.01.09р. у справі № 2-23/10482-2008 (суддя Доброрез І.О.) відмовлено у задоволенні позовних вимог приватної фірми "Респірес" до ВАТ "Кримхліб" про стягнення 36 459,56грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.09р. (головуючий Черткова І.В., судді Волков К.В., Гоголь Ю.М.) вказане рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 20.01.09р. та постанову від 24.02.09р. скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 264, 266, 267 ЦК України, ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України від 29.09.09р. № 02.02-10/432 розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя -Козир Т.П., судді - Мамонтова О.М., Малетич М.М.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
19.03.02р., 29.03.02р. між приватним підприємством "Респірес" (Продавець) та Армянським хлібокомбінатом (Покупець), який є структурним
підрозділом ВАТ "Кримхліб", були укладені договори купівлі-продажу, за умовами яких продавець зобов'язався передати у власність покупця товар (пічне паливо), а покупець прийняти та оплатити його.
Відповідно до пунктів 4.1.2 договорів кінцевий розрахунок здійснюється покупцем протягом 3-х банківських днів з моменту відвантаження (передачі) кожної партії товару.
На виконання умов договорів за накладними № 2Мр046 від 19.03.02р., № 2Мр054 від 29.03.02р. позивачем був переданий, а відповідачем отриманий товар на загальну суму 27 452,45грн., що підтверджується довіреностями серії ЯДЦ № 483378 від 19.03.02р., ЯДЦ № 483395 від 29.03.02р. (а.с. 17-18, 21-22).
Виставлені позивачем рахунки відповідач оплатив частково, вимоги претензії від 15.10.08р. не задовольнив, наявність заборгованості не заперечив.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.05.08р. у справі № 2-25/2746-2008 з Армянського хлібокомбінату на користь приватного підприємства "Респірес" стягнуто 12 552,45грн. заборгованості та судові витрати. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.08р. вказане рішення було скасовано, провадження у справі № 2-25/2746-2008 припинено, оскільки відповідач - Армянський хлібокомбінат не є юридичною особою.
19.11.08р. Приватна фірма "Респірес" звернулася з позовом до ВАТ "Кримхліб" про стягнення 12 552,45грн. боргу за договорами купівлі-продажу від 19.03.02р., від 29.03.02р.
Заявою від 04.12.08р. позивач збільшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача 12 552,45грн. основного боргу, 4 305,49грн. збитків від інфляції, 2 191,38грн. 3% річних та 17 410,24грн. пені.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.01.09р. у справі № 2-23/10482-2008, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.09р., у задоволенні позовних вимог відмовлено, в зв'язку з пропущенням строку позовної давності.
Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає поняття позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідна заява б/н від 18.12.08р. була подана ВАТ "Кримхліб" суду першої інстанції і знаходиться в матеріалах справи (а.с. 74).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1 та абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що у позивача виникло право пред'явити вимогу про оплату через 3 дні з моменту відпуску товару, як-то передбачено п. 4.1.2 договорів купівлі-продажу, отже перебіг строку позовної давності за вказаними вимогами почався -25.03.02р. та 04.04.02р. відповідно.
Приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду 19.11.08р., господарські суди обґрунтовано відмовили ПФ "Респірес" в задоволенні позовних вимог на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що на початок 2008р. строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за пічне паливо, поставлене згідно договорів купівлі-продажу по накладним від 19.03.02р., від 29.03.02р., вже сплив, а тому звернення приватного підприємства "Респірес" з позовом до Армянського хлібокомбінату (справа № 2-25/2746-2008) не переривало перебігу позовної давності.
Не знайшли свого підтвердження і доводи заявника касаційної скарги щодо порушень судами попередніх інстанцій статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони спростовуються змістом прийнятих рішень та протоколів судових засідань.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржені рішення і постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ПФ "Респірес" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.01.09р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.09р. у справі № 2-23/10482-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді: О.М. Мамонтова
М.М. Малетич