01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.08.2009 № 24/139
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання:
представників сторін
- позивача: не з"явились,
- відповідача: Івженко С.С., дов.від 08.01.09,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Північспецбудмонтаж"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.06.2009 (підписано 23.06.09)
у справі № 24/139 (суддя
за позовом Приватного підприємства "Мозаїка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північспецбудмонтаж"
про стягнення 12592,75 грн.
Приватне підприємство “Мозаїка” (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Північспецбудмонтаж” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену продукцію.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.09 позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто 12592,75 грн. боргу, відшкодовано 125,93 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита, та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що відповідачем було порушено положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Не погодившись з рішення, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи скарги мотивовані тим, що позивач не надав відповідачеві сертифікати якості поставленої продукції; строк для сплати за товар не настав, і відповідно до ст. 612 ЦК України відповідач не вважається боржником, який прострочив оплату товару.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.09 відповідачеві відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та призначено розгляд скарги на 31.08.09.
Про час і місце розгляду справи сторони були повідомлені відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 25.10.04 № 64. Зокрема, про належне повідомлення свідчить відбиток штампу та підпис працівника суду, зроблені на звороті у лівому нижньому куті першого примірника ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, про надсилання копій ухвали сторонам 07.08.09. Крім того, до матеріалів справи не поверталася надіслана позивачеві ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження, що дає підстави не сумніватися про його належне повідомлення.
В судове засідання 31.08.09 представник позивача не з'явився.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) колегія суддів ухвалила здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення скасувати.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
13.10.08 позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 22589,26 грн., що підтверджується видатковою накладною від 13.10.08 № Моз-000232 та довіреністю від 13.10.08 серії НБЛ № 528534/51, копії яких долучено до матеріалів справи.
Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Виходячи зі змісту даної статті, слід зробити висновок, що між сторонами укладено угоду купівлі-продажу товару, що підтверджується згаданими вище документами.
На підставі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.1 ст. 692 ЦК України в обов'язки покупця входить оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (п. 2 даної статті).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником відповідача, останні № Моз-000232.
Відповідач частково оплатив вартість отриманого товару у сумі 10000,00 грн.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
19.11.08 позивач звернувся до відповідача з повідомленням в порядку ст. 530 ЦК України про оплату останнім боргу в 7-ми денний строк. Відповідач дане повідомлення залишив без відповіді.
10.02.09 позивачем вдруге на адресу відповідача направлено повідомлення з вимогою протягом 7-ми днів з моменту його отримання перерахувати борг у сумі 12592,75 грн.
В матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем двох надісланих йому повідомлень.
У відповідь на звернення позивача від 10.02.09 відповідач надіслав гарантійний лист, в якому підтвердив факт наявності заборгованості в сумі 12592,75 грн. та гарантував її сплату протягом лютого 2009 року, проте, не виконав взятих на себе зобов'язань щодо повної оплати товару.
Крім того, наявність у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 12592,75 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 09.02.09 між ПП “Мозаїка” та “ПСБМ”, копія якого додана до матеріалів справи. Даний акт підписаний обома представника сторін та скріплений печатками підприємств.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, матеріали справи містять достатньо доказів порушення відповідачем норм цивільного права щодо оплати вартості товарів.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом належним чином з'ясовано всі обставини справи та позов задоволено обґрунтовано.
Відносно посилань апелянта про ненастання строку для оплати за товар, колегія суддів зазначає, що дане спростовується положеннями п. 2 ст.530 ЦК України та діями позивача щодо захисту своїх прав.
Не приймаються до уваги також доводи апелянта про наявність претензій до позивача за кількістю та якістю отриманого товару.
Матеріали справи свідчать, що товар був переданий відповідачеві без жодних зауважень останнього щодо якості чи відсутності належних супровідних документів.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на ст. 680 ЦК України, яка надає право покупцеві пред'явити вимогу в зв'язку з недоліками товару.
Дійсно, ст. 680 ЦК України передбачено, що покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, в п. 2 даної статті зазначено, якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років...
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача є недостатніми для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.09 у даній справі.
Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.09 у справі № 24/139 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Північспецбудмонтаж” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 24/139 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
03.09.09 (відправлено)