16.09.2009 року Справа № 34/209-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Стрелець Т.Г., Головко В.Г.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.В.
з участю представників сторін:
від позивача: Пайос Ю.В., довіреність № 7105/2 від 19.12.2008 р.;
від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дизельний завод” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2009р. у справі
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо-металургійна компанія”, м. Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Дизельний завод”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 353026,7гр.
3.06.2009р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо-металургійна компанія” (далі УГМК) про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Дизельний завод” (далі Завод) 353026,7гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до умов договору від 15.07.2008р. він поставив в адресу Заводу товар на загальну суму 334615,81гр., але відповідач розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 334166,95гр. Крім вказаної заборгованості позивач просив стягнути пеню в сумі 10526,45гр., річні відсотки в розмірі 1315,8гр. та інфляційні збитки.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2009р. (суддя Примак С.А.) позов задоволено частково : на користь позивача стягнуто 334166,95гр. основного боргу, 9868,47гр. пені, 1233,55гр. річних відсотків та 7017,5гр. інфляційних. В задоволенні решти позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, Завод звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та прийняти нове. При цьому апелянт послався на те, що судом не враховано, що відповідач несвоєчасно виконав свої грошові зобов'язання з поважних причин та приймав всі заходи для досудового врегулювання спору. Це дає підстави для зменшення розміру неустойки.
Представник відповідача в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, якого
належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, укладеного між сторонами 15.07.2008р. (а.с.23-28), УГМК у жовтні-листопаді 2008р. поставило в адресу Заводу металопродукцію товар на загальну суму 334615,81гр., але в порушення умов договору відповідач за отриману продукцію розрахувався частково, внаслідок чого у Заводу виникла заборгованість. Вказане підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим відповідачем.
Оскільки Заводом не надано доказів здійснення своєчасного розрахунку за отриманий товар, висновки суду про стягнення суми боргу, нарахування річних відсотків, інфляційних збитків та застосування штрафних санкцій ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають приписам ст.526,549,625 ЦК України та ст.173,193,230 ГК України.
Щодо посилань апелянта про зменшення розміру неустойки, то колегія суддів враховує наступне.
Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Однак, всупереч вказаним статтям відповідач, звернувшись до суду із проханням зменшити розмір стягуваної з нього пені, не надав місцевому та апеляційному судам доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій. Само по собі посилання відповідача на те, що позивач не погодився отримати назад поставлену Заводу металопродукцію не дає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає відсутніми передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст. 101, 103 -105 ГПК України суд, -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дизельний завод” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2009р. -без змін.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г. Головко
Суддя Т.Г. Стрелець