донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.09.2009 р. справа №38/147
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
при секретарі:
Денисенко К.С.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явились,
від відповідача:
Аксельрод М.І. - по довір. №59 від 07.07.09р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Прометей" м. Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
20.07.2009 року
по справі
№38/147
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Стиль" м. Херсон
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Прометей" м. Донецьк
предмет спору
стягнення заборгованості за договором поставки №3/158 від 04.07.03р. в сумі 194 769грн. 14коп., з яких: основний борг у сумі 172 055грн. 51коп., 3% річних в сумі 2 814грн. 17коп., інфляційні в сумі 19 899грн. 46коп. (згідно уточнень від 08.07.09р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Стиль»м. Херсон (далі по тексту -ТОВ «ТПК «Стиль») звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанії «Прометей» м. Донецьк (далі по тексту -ТОВ «ПФК «Прометей») про стягнення заборгованості за договором поставки №3/158 від 04.07.03р. в сумі 194 769грн. 14коп., з яких: основний борг у сумі 172 055грн. 51коп., 3% річних в сумі 2 814грн. 17коп. та інфляційні в сумі 19 899грн. 46коп. за період з 05.10.08р. по 22.04.09р. (згідно уточнень від 08.07.09р.)
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.07.09р. по справі №38/147 позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з ТОВ «ПФК «Прометей»на користь ТОВ «ТПК «Стиль»суму 191 645грн. 09коп., а саме: основний борг в сумі 172 055грн. 51коп., інфляційні в сумі 16 775грн. 41коп., 3% річних в сумі 2 814грн. 17коп.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань на суму 3 124грн. 05коп.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач свої зобов'язання за договором поставки №3/158 від 04.07.03р. виконав належним чином, здійснивши поставку товару -металобрухту на загальну суму 282 857грн., що підтверджується доказами матеріалів справи. Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково, здійснивши оплату в сумі 110 801грн. 49коп., що підтверджується доказами матеріалів справи. Доказів перерахування позивачу боргу у сумі 172 055грн. 51коп. суду не надав, тому позовні вимоги ТОВ «ТПК «Стиль»в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 172 055грн. 51коп. визнані судом обґрунтованими, тому задоволені у повному обсязі.
Господарським судом було встановлено, що наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за період з 05.10.08р. по 22.04.09р. в сумі 19 899грн. 46коп. є необґрунтованим, оскільки протирічить порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р., тому ці вимоги задоволені в сумі 16 775грн. 41коп.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 814грн. 17коп. задоволені у повному обсязі.
ТОВ «ПФК «Прометей»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 20.07.09р. по справі №38/147 скасувати в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних.
Зокрема скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем в порушення ст. 625 Цивільного кодексу України не було надіслано відповідачу вимоги щодо сплати 3% річних та інфляційних від суми боргу у спірних правовідносинах тому, як вважає скаржник, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних є незаконними.
Також в апеляційній скарзі відповідач вказує на помилки позивача при здійсненні розрахунку та визначені періоду нарахування інфляційних та 3% річних.
Скаржник посилається на те, що в розрахунках суду вбачаються помилки, зокрема в сумі стягуваного з відповідача держмита.
Позивач відзив на апеляційну скаргу суду не надав. У судове засідання апеляційної інстанції 14.09.09р. представник позивача не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що ухвалою суду від 06.08.09р. про порушення апеляційного провадження явка сторін не була визнана обов'язковою та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ТОВ «ПФК «Прометей»за відсутністю представника позивача.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
З доказів матеріалів справи вбачається, що також підтверджено відповідачем, що ТОВ «ПФК «Прометей»не виконані зобов'язання перед ТОВ «ТПК «Стиль»за умовами укладеного між сторонами договору поставки №3/158 від 04.07.03р. з оплати в установлений строк вартості отриманого товару на суму 172 055грн. 51коп.
З огляду на зазначене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено факт порушення відповідачем свого договірного зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати вартості отриманого товару та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 172 055грн. 51коп.
Втім, відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних є незаконними оскільки, як вважає скаржник, позивачем в порушення ст. 625 Цивільного кодексу України не було надіслано відповідачу вимоги щодо сплати 3% річних та інфляційних від суми боргу.
Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з наведеної норми відповідач вважає, що в даному випадку застосуванню підлягають норми ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судова колегія вважає даний довід скаржника необґрунтованим, оскільки відповідач невірно тлумачить приписи ст. 625 Цивільного кодексу, України якою передбачений обов'язок кредитора пред'явити вимогу боржнику щодо сплати суми основного боргу. Пред'явлення додаткової вимоги стосовно сплати суми інфляції та 3% річних вказаною нормою не передбачено.
Враховуючи те, що відповідачем не було надано як господарському, так і апеляційному суду доказів оплати заборгованості за отриманий товар, апеляційна інстанція вважає, що позивачем правомірно нараховані суми інфляції та 3% річних.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує на помилки позивача при здійсненні розрахунку інфляції та 3% річних, зокрема, невірне визначення періоду прострочення виконання грошового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що 08.07.09р. від позивача до суду першої інстанції надійшла заява від 06.07.09р. про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив період нарахування інфляції з 05.10.08р. по 22.04.09р., та просив суд стягнути з відповідача інфляційні в сумі 19 899грн. 46коп. та 3% річних в сумі 2 814грн. 17коп.
Судова колегія перевіривши розрахунок позивача наведений в заяві про уточнення позовних вимог від 06.07.09р. дійсно встановила, що позивачем у розрахунку допущені помилки у нарахованих сумах інфляції та 3% річних, але звертає увагу скаржника на те, що суд першої інстанції виявив допущені позивачем помилки.
Сума 3% річних за період з 05.10.08р. по 22.04.09р. складає 2 824грн. 91коп., а за розрахунком позивача 2 814грн. 17коп., оскільки позивач припустився помилки по кількості днів у 2008р. та припустився технічної помилки при підрахунку кількості днів прострочення виконання грошового зобов'язання. Виходячи з того, що позивачем не було заявлено клопотання про вихід суду за межі заявлених позовних вимог, відповідно до приписів п.2 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, судом правомірно задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 814грн. 17коп., які позивач просив суд стягнути з відповідача.
Судом частково задоволені вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 16 775грн. 41коп., оскільки позивачем наданий необґрунтований розрахунок сум інфляційних витрат, а саме тому, що здійснений за період з 05.10.08р. по 22.04.09р., коли індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, враховуючи рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р.
Скаржник посилається на те, що в розрахунках суду вбачаються помилки, в сумі стягуваного з відповідача держмита.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.08.09р. по справі №38/147 виправлена арифметична помилка в мотивувальній частині рішення від 20.07.09р. стосовно суми державного мита (арк. справи 103).
З урахуванням вищевикладеного судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 20.07.09р. по справі №38/147 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.07.09р. по справі №38/147 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Прометей»м. Донецьк залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 20.07.09р. по справі №38/147 залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду