ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
13 серпня 2015 року № 826/12211/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "УКРПОШТА"
до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2015 №0000404201.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту від 20.03.2015 №308/28-10-42-10/21560045 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «АРЕВ» за період серпень, вересень 2013; ТОВ «Атланта-Сервіс» ЛТД за період листопад 2013 року; ТОВ «БК «Укркомплексбуд» за період листопад, грудень 2013 року; ПП «Мультигруп» за період грудень 2013 року; ТОВ «Компанія «Спецпроект» за період лютий, березень 2014 року; ПП «Онікс-Прінт» за період серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року; ПП «Носа-Партнер» за період грудень 2012 року, серпень 2013 року; ТОВ «Паритет Ін вест Прожект» за період жовтень, листопад 2012 року; ТОВ «Авесбуд» за період грудень 2013 року» є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивачів та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову виїзну перевірку Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «АРЕВ» за період серпень, вересень 2013; ТОВ «Атланта-Сервіс» ЛТД за період листопад 2013 року; ТОВ «БК «Укркомплексбуд» за період листопад, грудень 2013 року; ПП «Мультигруп» за період грудень 2013 року; ТОВ «Компанія «Спецпроект» за період лютий, березень 2014 року; ПП «Онікс-Прінт» за період серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року; ПП «Носа-Партнер» за період грудень 2012 року, серпень 2013 року; ТОВ «Паритет Ін вест Прожект» за період жовтень, листопад 2012 року; ТОВ «Авесбуд» за період грудень 2013 року, за результатом якої складено акт від 20.03.2015 №308/28-10-42-10/21560045 (далі акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму 383 606 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2015 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 479 508 грн. (за основним платежем 383 606 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 95 902 грн.).
За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.
Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень позивачем податкового законодавства слугували наступні обставини відображені в акті, а саме: ТОВ «Атланта-сервіс» за період 01.10.2013-31.12.2013 не сплатило виконавцям, а саме фізичним особам за роботи, виконані відповідно до умов договору підряду від 11.11.2013 №П-11/11-32-103. Податковий орган вказує, що обсяг будівельно-монтажних робіт на одну людину становить 133,36 годин на добу, що на думку податкового органу свідчить про неможливість реального виконання спірного договору.
З аналогічних підстав податковий орган вважає безтоварними договори з ТОВ «БК «Укркомплексбуд», ПП «Мультигруп».
Проте, на думку суду викладене свідчить про ймовірне порушення контрагентами позивача трудового законодавства, а саме ст. 50 Кодексу законів про працю України.
При цьому податковий орган не наділений компетенцією на виявлення порушень норм Кодексу законів про працю України.
Отже, невідповідність кількості працівників ТОВ «Атланта-сервіс», ТОВ «БК «Укркомплексбуд», ПП «Мультигруп» вказаним в актах виконаних робіт витратам праці робітників на обсяг робіт не є безумовною ознакою відсутності ділової мети спірних договорів.
Також, податковий орган в акті перевірки обґрунтовує порушення позивачем норм податкового законодавства актами перевірки та зустрічних звірок контрагентів позивача, а саме:
- актом від 29.10.2013 №193/20/35305909 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АРЕВ» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за серпень 2013 року»,
- актом від 26.11.2013 №259/25-26-20-01-016/35305909 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АРЕВ» щодо підтвердження господарських відносин за вересень 2013 року»,
- актом від 29.05.2014 №1508/26-55-22-07/20073573 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Атланта-Сервіс» ЛТД з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.11.2013 по 30.11.2013»,
- актом від 29.04.2014 №180/22-03/35703778 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК «Укркомплексбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцем УДППЗ «Укрпошта» за листопад, грудень 2013 року»,
- довідкою від 29.04.2014 №2342/15-53-22-3 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Мультигруп» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків УДППЗ «Укрпошта» їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2013 року»,
- актом від 11.07.2014 №615/26-55-22-07/38704968 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Спец проект» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Астера Торг» за лютий 2014 року та подальшої реалізації підприємствам-покупцям»,
- аком від 20.208.2014 №784/26-55-07/38704968 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Спец проект» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Астера-Торг» за березень 2014 року»,
- актом від 21.06.2013 №187/22/32016184 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Онікс-Прінт» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.08.2012, по 31.03.2013»,
- актом від 22.08.2013 №177/22/30595624 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ніса-Партнер» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань в тому числі ПП «Сівер Ліс» за грудень 2012»;
- актом 20.11.2013 №228/2030595624 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ніса-Партнер» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань в тому числі ПП «Сівер Ліс» за серпень 2013 року»,
- актом від 09.08.2013 №747/26-55-22-03/36186207 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Паритет Ін вест Прожект» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Фірма Агат», ПП «Епро-Дівайс» за період діяльності з 01.10.2012 по 30.11.2012»,
- актом від 03.04.2014 №1894/25-53-22-3 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Авесбуд» щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2013 року».
Суд вказує, що зазначені посилання відповідача на акти інших податкових органів стосовно контрагентів позивача не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на наступне.
Чинним законодавством не передбачено відображення суджень податкового органу відносно неправильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. В даному випадку, суд звертає увагу, що в зазначених вище актах предметом дослідження не були безпосередньо господарські операції між позивачем та даними контрагентами, по яких формувався податковий кредит та валові витрати, а тому вказані документи жодним чином не є належними доказами підтвердження безтоварності господарських операції позивача з його контрагентами.
Також суд зауважує, що співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.
Таким чином, вище згадані акти не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.
Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 8 вересня 2009 року, додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2010 року № 568/11/13-10).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено наступні договори про проведення ремонтних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи, а саме:
- від 11.11.2013 №П-11/11-32-103 з ТОВ «Атланта Сервіс» ЛТД предметом якого є роботи по капітальному ремонту дебаркадеру Головного корпусу А Дирекції оброблення та перевезення пошти;
- від 01.11.2013 №21-457, від 01.11.2013 №21-458, від 18.11.2013 №21-482, від 16.12.2013 №21-522 з ТОВ «БК «Укркомплексбуд» предметом яких є виконання робіт по капітальному ремонту поштампу в м. Чернігів, міського відділення поштового зв'язку №30, будівлі «Союз друк» та відділення поштового зв'язку №20;
- від 25.11.2013 №15-559, від 11.12.2013 №15-680 з ПП «Мультигруп» предметом яких є роботи по капітальному ремонту будинку відділення поштового зв'язку №37 та покрівель будинків ремонтної майстерні, електроцеху, туалету та частковий ремонт асфальтного покриття двору ЦПП (м. Одеса);
- від 30.10.2013 №15-576, від 30.10.2013 №15-575 з ТОВ «Авесбуд» предметом яких є роботи по капітальному ремонту будинку Зонального вузла та Будинку-зв'язку (м. Одеса).
На підтвердження виконання умов спірних договорів сторонами складено локальні кошториси, довідки про вартість будівельних робіт та витрат (КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2В, акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ОЗ №2), податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи. Факт оплати виконаних робіт підтверджується копіями платних доручень, які містяться в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що договори з ТОВ «Авес Буд», ТОВ «Атланта сервіс», ТОВ «БК Укркомплексбуд» укладено як з переможцями конкурсу закупівель робіт, як з такими, що запропонували найнижчу ціну.
Крім того, кошторисна документація була складена підрядниками та пройшла експертизу, що підтверджується Експертними звітами ДП «Укрдержекспертиза» Міністерства регіонального розвитку будівництва житлово-комунального господарства України від 08.04.2014 № 00-0006-14/КД (роботи відповідно до договору з ТОВ «Атланта-Сервіс»), від 24.12.2013 №00-1976-13/КД, від 24.12.2013 №00-2154-13/КД, від 24.12.2013 №001947-13/КД, від 25.12.2013 №001948-13/КД (роботи відповідно до договорів з ТОВ «БК Укркомплексбуд» від 20.03.2014 №16-0070-14, №16-0069-14 (роботи відповідно до договорів з ПП «Мультигруп»).
З матеріалів справи також вбачається, що контрагенти позивача мають ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України на господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно до додатку до ліцензії):
- ліцензія АВ №588863 від 29.09.2011 р. (строком дії з 29.09.2011 р. по 29.09.2016 р.) -ТОВ «Атланта-сервіс» ЛТД;
- ліцензія №273692 від 16.08.2013 р. (строком дії з 29.09.2011 р. по 29.09.2016 р.); дозвіл територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києва від 04.02.2011 р. №2651.13.32 -ТОВ «Укркомплексбуд »;
- ліцензія АВ №489413 (строком дії з 28.10.2009 р. по 28.10.2014 р.) - ПП «Мультигруп»;
- ліцензія АЕ №260724 (строком дії з 12.04.2013 р. по 12.04.2016 р.) - ТОВ «Авесбуд».
З огляду на викладене, висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами відповідно до спірних договорів на думку суду є необґрунтованим.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на додану вартість надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.
Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.
Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 (далі - Порядок №969), п. 2 Порядку № 165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.
Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Порядку №165, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Як свідчать з матеріали справи, на момент підписання спірних договорів та інших первинних бухгалтерських документів юридичні особи контрагентів позивача не були припинені.
З огляду на викладені обставини, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Атланта Сервіс» ЛТД, ТОВ «БК «Укркомплексбуд», ПП «Мультигруп», ТОВ «Авесбуд» податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
Відтак з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення від 06.04.2015 №0000404201 безпідставним та неправомірним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Задовольнити позовні вимоги.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2015 №0000404201 прийняте Міжрегіональним Головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя В.І. Келеберда
Повний текст постанови виготовлено 18.08.2015