донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
07.09.2009 р. справа №17/104
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
Представники сторін:
від позивача:
Скриль Ю.М., за довіреністю
від відповідача:
Калитвянська С.О., за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськсвітло", м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
20.07.09 року
у справі
№ 17/104 (суддя Татенко В.М.)
за позовом
Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськсвітло", м.Донецьк
до
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж, м.Донецьк
про
стягнення 18 928,75 грн.
У квітні 2009 року до господарського суду звернулось Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськсвітло", м. Донецьк (позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж, м. Донецьк (відповідач) про стягнення заборгованості за оплату транспортних послуг за Договором № 1-02/27т-07 від 25.07.2007 р. в сумі 18 928,75 грн.
Під час розгляду справи позивач змінив підставу позову, просив стягнути спірну суму у розмірі 18 928,75 грн., як таку, що виникла не на виконання умов договору № 1-02/27т-07 від 25.07.2007р., а як за фактично надані відповідачу транспортні послуги.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.07.09 року позивачу відмовлено в задоволені позовних вимог.
Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2007р. та у квітні 2008р. позивач за погодженням відповідача надавав останньому транспортні послуги, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі виконаних робіт № ОУ-11144 від 21.11.2007р. та талонами замовника, підписаними сторонами та скріпленими печатками і штампами.
Загальна вартість зазначених послуг склала 18'928,75 грн., на оплату яких позивач пред'явив відповідачу рахунки - фактури №№ СФ-101286 від 15.11.07р. та СФ-1-2981 від 30.04.08р., які відповідачем оплачені не були.
За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт № ОУ-11144 від 21.11.2007р., підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками сторін, у листопаді 2007 року позивачем виконані в повному обсязі послуги, що передбачені договором, на суму 15'898,75 грн. Надання цих послух також підтверджено талонами замовника, підписаними сторонами без зауважень.
Уклавши згадані договори на надання транспортних послуг, сторони не визначились щодо строків оплати послуг за ними.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
За вимогами ч.2 ст.530 ЦК України визначення моменту порушеного права кредитора пов'язано саме з моментом пред'явлення вимоги, це є односторонньою процесуальною дією позивача, що не пов'язана з волевиявленням другої сторони.
Однак, позивачем така вимога до подання позовної заяви 24.04.09 року відповідно до вимог закону відповідачу не виставлялась, отже право позивача на отримання спірної суми не є порушеним.
В апеляційній скарзі заявник посилається на пред'явлення відповідачу вимоги № 8/09 від 15.01.09р. щодо оплати спірної суми, яка отримана відповідачем 21.01.09р.
За ч. 1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Господарським судом вірно не прийнята до уваги як належний доказ по цій справі вимога № 8/09 від 15.01.09р., оскільки за її змістом вимагається сплатити заборгованість, яка виникла з договору № 1-02/27т-07 від 25.07.2007р., до якого вищезгадані послуги відношення не мають.
Посилання позивача на вимогу № 01/508а судовою колегією не приймається, оскільки ця вимога була відправлена лише 10.07.2009р., в той час, як з позовом до суду позивач звернувся 24.04.2009р. Крім того, виходячи з поштової квитанції повідомлення відправлено по місту Донецьк, але місцем знаходження відповідача є місто Горлівка Донецької області.
Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 20.07.09 року по справі №17/104 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськсвітло", м.Донецьк залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.07.09 року по справі №17/104 залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС